У дисертації науково обґрунтовано сутність та механізм фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва, розроблено пропозиції щодо вдосконалення класифікації форм фінансово-кредитного забезпечення малого підприємництва з урахуванням особливостей перехідного періоду. Проведене дисертаційне дослідження дозволило обґрунтувати наступні висновки і пропозиції: 1. Формування економіки ринкового типу об’єктивно вимагає становлення малого підприємництва як повноцінного суб’єкта ринку, зміцнення його позицій в умовах конкурентного середовища. З розвитком даного сектору економіки пов’язується можливість вирішення низки важливих соціально-економічних проблем загальнодержавного та регіонального значення: забезпечення зайнятості населення, подолання бідності, підвищення рівня ділової активності населення, зміцнення економічного потенціалу території, сприяння розвитку конкуренції у підприємницькому середовищі. 2. На сьогодні в Україні створена певна законодавча база, спрямована на формування організаційно-правової системи підтримки малого підприємництва, в тому числі й фінансової. Найбільш конкретизованим, що містить певні кількісні параметри фінансової підтримки малого підприємництва, є податкове законодавство. В цілому, аналізуючи значний блок вітчизняного законодавства, що регулює сферу малого підприємництва, необхідно підкреслити, що воно є недосконалим, значна частина його положень, передусім у сфері оподаткування, застаріла і потребує суттєвого вдосконалення. З. Процес практичної реалізації фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва вимагає необхідності теоретичного обґрунтування сутності, складових фінансово-кредитного механізму розвитку малого підприємництва, який на даному етапі повинен враховувати особливості трансформаційного періоду, стан фінансової системи, рівень розвитку інфраструктури та ефективність використання джерел фінансування малих підприємств. 4. Фінансова підтримка малого підприємництва державою здійснюється на етапах його становлення, в процесі функціонування з метою забезпечення оборотними засобами в напрямку фінансового забезпечення інвестиційних потреб. При цьому участь держави в реалізації цих напрямів реалізується як безпосередньо через виділення конкретних фінансових ресурсів, так і опосередковано – через створення сприятливих умов для стимулювання фінансової підтримки малого підприємництва різноманітними фінансово-кредитними інститутами. 5. Державна фінансова підтримка малого підприємництва здійснюється за допомогою використання двох основних груп важелів: прямих (надання субсидій; надання позик; формування державних фондів; створення спеціалізованих фінансових установ; фінансування капітальних вкладень; часткова компенсація за рахунок коштів бюджету відсоткових ставок за кредитами комерційних банків тощо) та непрямих (податкові пільги; прискорена амортизація тощо). 6. Основним видом прямої державної підтримки малого підприємництва є щорічне виділення в державному бюджеті коштів на фінансування заходів з підтримки малого підприємництва, зокрема в частині виконання Національної програми розвитку підприємництва в Україні, а також низки видатків на підтримку селянських (фермерських) господарств та часткову компенсацію ставок за кредитами комерційних банків, що надаються сільгоспвиробникам, користувачами яких є також фермерські господарства та невеликі сільськогосподарські підприємства. До 2003 р. підтримка малого підприємництва за рахунок прямих державних коштів була досить нестабільною та загалом незначною за обсягом, що негативно позначалося на діяльності Українського державного фонду підтримки підприємництва та особливо його регіональних відділень. Лише в 2003-2004 роках обсяги бюджетного фінансування за цими напрямами дещо збільшені. 7. Невід’ємним блоком загальної системи державної фінансової підтримки малого підприємництва є фінансове забезпечення регіональних програм розвитку малого підприємництва, в тому числі за рахунок створення сприятливих умов для доступу суб’єктів малого підприємництва до фінансових ресурсів за рахунок виділення коштів з місцевих бюджетів на реалізацію різноманітних проектів малого бізнесу, зокрема через регіональні фонди підтримки малого підприємництва, шляхом здійснення часткової компенсації процентних ставок за кредитами комерційних банків тощо. Слід відзначити й певні позитивні зрушення в системі державної підтримки малого підприємництва на місцевому рівні, однак ключові проблеми у цій сфері (обсяги підтримки, цільове використання виділених ресурсів, рівномірність фінансового забезпечення в регіональному розрізі, недостатність залучення суб’єктів малого підприємництва до участі у конкурсах (тендерах) по закупівлі товарів, на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг тощо) залишаються невирішеними. 8. Застосування різних видів спрощеного оподаткування малого підприємництва відіграло позитивну роль у забезпеченні досить інтенсивного приросту суб’єктів даного сектору економіки. Робота у напрямі зниження податкового тиску на суб’єктів малого підприємництва, спрощення різноманітних податкових процедур (шляхом прийняття рішень щодо запровадження ставок місцевих податків і зборів та орендної плати на рівні таких, що стимулюють розвиток підприємницької діяльності) проводиться на регіональному рівні. Разом із тим, як засвідчили систематичні обстеження ділової активності підприємств різних видів економічної діяльності, серед яких вагоме місце займають малі, податкова система традиційно займає “лідируючі” позиції серед основних чинників, що стримують ділову активність. 9. Виявлено тенденцію до зростання кількості банків, які дедалі більше переорієнтовують свою діяльність на задоволення потреб малого підприємництва як шляхом здійснення різних схем фінансової підтримки за рахунок власних ресурсів, так і шляхом обслуговування різноманітних кредитних ліній міжнародних фінансових організацій. Позитивні зрушення щодо кредитної підтримки банками та фінансово-кредитними інститутами малого підприємництва відбуваються на регіональному рівні, що забезпечується як підвищенням зацікавленості у наданні такої підтримки безпосередньо з боку банків, так і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Активізується діяльність у напрямі реалізації таких схем фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, як страхування комерційних ризиків, лізинг, створення структур з підтримки інноваційної діяльності, кредитних спілок тощо. 10. В умовах відносної (порівняно із світовими аналогами) дорожнечі банківських кредитів, обмежених можливостей, бюджетної підтримки актуалізується проблема диверсифікації джерел формування фінансових ресурсів малих підприємств, чільне місце серед яких в трансформаційних економіках належить ресурсам окремих міжнародних фінансових інституцій, що надаються ними у вигляді фінансової та технічної допомоги. Надзвичайно важливою є роль такої допомоги на стартовому етапі створення та закріплення малого підприємства на ринку. 11. Стимулювання розвитку малого підприємництва на рівні регіону повинно базуватися на використанні механізму його фінансування на основі програмно-цільового підходу, що містить: проведення комплексного аналізу соціально-економічного розвитку території; визначення пріоритетних напрямків розвитку малого підприємництва на регіональному рівні; складання бізнес-карти території; формування стратегічних цілей підтримки малих підприємств; розробка варіантів програм, що включають галузеві та функціональні підпрограми; відбір та затвердження остаточного варіанту програми підтримки малого підприємництва. Інструментом досягнення планомірності та цільової спрямованості процесу підтримки та розвитку малого підприємництва й способом концентрації ресурсів для її вирішення має виступати місцева програма підтримки розвитку малого підприємництва. |
