У дисертації науково обґрунтовано економічну і соціальну сутність кредитних спілок та досліджено їх роль у фінансовій підтримці малого бізнесу, проаналізовано особливості кредитних відносин між кредитними спілками та їх членами-підприємцями, розроблено пропозиції щодо вдосконалення процесу кредитування малого бізнесу. Проведене дисертаційне дослідження дає підстави зробити такі конкретні узагальнення і висновки. 1. Діяльність будь-яких кооперативних товариств базується на поєднанні трьох аспектів: економічного - спільне ведення господарства, обслуговування тільки своїх членів, пропорційний розподіл результатів діяльності; організаційного - добровільність вступу-виходу, демократична структура управління; соціального - фінансовий захист членів, самодопомога, взаємодопомога, культурний розвиток. За кредитними спілками Законом України «Про кредитні спілки» визнано організаційні та економічні принципи кооперації, соціальні принципи - взаємодопомоги, співробітництва та справедливості - не узаконено. Вважаємо доцільним визнати кредитні спілки України кооперативами та використовувати запропоноване нами визначення: кредитна спілка України – це кредитно-фінансова установа парабанківської системи та одночасно кредитний кооператив, який заснований фізичними особами з метою задоволення потреб її членів у фінансових послугах та соціальному захисті. 2. На основі ретроспективного аналізу з’ясовано, що сучасні кредитні спілки України є продовжувачами традицій української кредитної кооперації, а організаційні принципи розбудови та механізми надання фінансових послуг, удосконалені українською кредитною кооперацією західної діаспори, стали основою стрімкого відродження діяльності кредитних спілок в Україні після 1991 року. Нами запропоновано процес становлення сучасної української кредитної кооперації впродовж 1991–2003 років розподілити на чотири етапи: етап «відродження» - 1991–1993 роки - відновлення кредитної кооперативної ідеї за сприяння міжнародних кредитних кооперативних асоціацій та формування початкової юридичної основи кредитної кооперації; етап «кооперування» - 1994–1997 роки - об’єднання кредитних спілок у НАКСУ, впровадження міжнародних програм щодо розвитку кредитних спілок; етап «кількісного зростання» - 1998–2000 роки - подальша розбудова кредитних спілок України, міжнародні контакти для здійснення Програми мікрокредитування через кредитні спілки; етап «якісного зростання» - 2001–2003 роки - ухвалення основного та рамкового законів щодо встановлення правового поля діяльності кредитних спілок, подальше зміцнення системи кредитних спілок. 3. Виділено організаційно-економічні відмінності кредитних спілок від інших фінансових установ. Найосновнішою відмінністю є задекларована законом неприбутковість кредитних спілок, адже головною метою їх діяльності є не отримання прибутку, а задоволення потреб своїх членів у фінансових послугах. У кінці фінансового року сума перевищення доходів над витратами розподіляється тільки між членами кредитних спілок, і за їх згодою частина цієї суми спрямовується на поповнення капіталу та створення фондів. 4. З’ясовано, що кредитні спілки, утворені трудовими колективами, фермерами, релігійними та сільськими громадами, – найперспективніші щодо співпраці з підприємницькими структурами. 5. Доведено, що депозитні внески прямо впливають на збільшення кредитних ресурсів кредитних спілок, тому необхідно звернути більшу увагу на розроблення депозитної політики. Збільшення кредитних ресурсів надасть можливість кредитним спілкам вкладати їх у більших обсягах у підприємницькі та споживчі кредити, які передбачені ефективно розробленою кредитною політикою. 6. Дослідження показали, що сьогоднішні можливості кредитних спілок України у фінансуванні малого підприємництва, з огляду на обсяги їх активів, не можна порівнювати з можливостями банків, тому що сума активів кредитних спілок порівняно мала. Однак кредитна активність (90% активів становлять кредити) та соціальне спрямування діяльності кредитних спілок із позитивним налаштуванням їх до фінансової підтримки малого бізнесу, особливо при його започаткуванні, дозволяє їм зайняти власну нішу на фінансовому ринку України. 7. Обґрунтовано, що потенційні фінансові можливості кредитних спілок Львівської області є досить вагомими, тому що за кількістю кредитних спілок – членів НАКСУ область займає перше місце в західному регіоні, а фінансові показники цих спілок щороку зростають більш як на 100%. При цьому кредитні спілки регіону підтримують мале підприємництво як прямо, так і опосередковано - через надання споживчих кредитів та рекламу підприємницької діяльності своїх членів. 8. Для забезпечення ефективної фінансової підтримки підприємців ресурсами кредитних спілок запропоновано до впровадження такі види підприємницьких кредитних продуктів: «позикові кола» та обліковий кредит. Ці види кредитів вигідні як позичальникам-підприємцям, так і кредитним спілкам. 9. Управління кредитними та іншими фінансовими ризиками у кредитних спілках потребує постійного вдосконалення, особливо управління кредитними ризиками. Частково досягти цього можна, упровадивши в чинну методику формування резерву на можливі втрати від кредитних операцій запропонований нами ще один критерій - урахування фінансового стану позичальника, що дасть змогу відслідкувати всі чинники, які впливають на кредитні ризики. Доцільно також кредитним спілкам комплексно управляти кредитним, процентним ризиками та ризиком ліквідності за розробленою стратегією, що враховує всі ринкові ситуації. 10. Для вирішення першочергових завдань кредитних спілок щодо збільшення обсягів їх активів запропоновано кредитним спілкам типовий комплекс маркетингових заходів з урахуванням соціально-етичної спрямованості їх діяльності. 11. Проведені дослідження показують, що кредитні спілки мають переваги перед іншими фінансовими установами позабанківської системи: механізм створення є простим; структура управління - демократична; система контролю не дозволяє допускати зловживань; кооперативні принципи є привабливими для населення; статус неприбуткової організації дає пільги в оподаткуванні. 12. Тому сьогодні урядові структури України повинні чітко визначитися щодо сприяння розвиткові кредитного кооперативного руху. Перспективними напрямами створення ефективної системи державного сприяння належить визнати такі: узгодження всіх законодавчих і підзаконних актів, що стосуються діяльності кредитних спілок; формування інформаційної мережі для висвітлення особливостей діяльності кредитних спілок і для створення здорової конкуренції на фінансовому ринку. | 