Анотація до роботи:

Бех Ю.В. Філософська модель саморозгортання соціального світу: гносеологічний аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. – Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена гносеологічному аналізу процесів саморозгортання соціального світу. У роботі ґрунтовно подається філософська характеристика явища за рівнями саморуху універсуму, завдяки розкриттю генезису, природи, сутності, змісту, форми його існування на мега-, макро- і мегарівнях. Аналізується суб'єкт та елементи процесу породження соціального продукту або складових соціального процесу на відповідному рівні саморуху універсуму. Процес подається через призму суб’єкта соціального процесу, виду свідомості та енергії, органу породження та підтримки функціонування соціального світу, модифікації семантичної складової та джерела і механізму її трансформації. Далі розкрито характеристику продукту відповідної фази саморозгортання соціального світу, де розкривається процес формоутворення й відтворення соціального світу, його продукт, онтологічна характеристика елементи та структура, що зберігає їх атрибутивні властивості. Після зазначеного в роботі розкривається характеристика елементів та змісту відповідного етапу саморозгортання соціального світу.

На основі вищезазначених параметричних характеристик формується безпосередньо модель саморозгортання соціального світу, яку подано як трьохстадійний процес зі вказівкою на детермінацію, вид пануючої причинності, зміст онтологічних перетворень, специфіку самовідтворення, посередників, що забезпечують перехід з рівня на рівень, а також способи саморегуляції відповідного рівня. Окремо розглянуто саморозгортання соціального світу у вимірі українського сегменту загальноеволюційного поля.

Автор узагальнює основні результати дослідження та наголошує, що гносеологічний аналіз соціального світу допоміг створити модель осьового саморозгортання соціального світу.

Ґрунтовно досліджено атрибутивні властивості соціального світу, який є оригінальною формою існування універсуму в просторі, що обіймає собою планетарний сегмент Всесвіту. Це зроблено за рахунок спеціально розбудованої методологічної матриці, що концептуально включала в себе філософські характеристики предмета дослідження, його процесуальну і продуктивну складові, а також специфіку кожного із трьох етапів його саморозгортання.

В роботі отримана вичерпна, з точки зору логічності і цілісності, картина, що має на кожному ієрархічному рівні саморуху універсуму свої провідні морфогенетичні процеси, види енергії та причинності, рушійні сили, види свідомості, органи життєзабезпечення, інститути опосередкування, а також свої специфічні продукти, відповідно рівням: соціум, суспільство і ноосфера.

У роботі обґрунтовується єдність природи, людини і суспільства. Запропонована модель саморозгортання соціального світу має значення лише як концептуальна схема. У той же час вона означає дослідження генезису, становлення, функціонування і розвитку соціальних систем у вертикальній площині. Запропонована схема, по-перше, глибоко проникає в сутність глибинних процесів самореновації соціальної фази універсуму; по-друге, пояснює необхідність і закономірність наближення нас до Семантичного Всесвіту; по-третє, викриває сили, що формують інформаційне суспільство як найсприятливіше середовище для подальшого розвитку homo inteligens; по-четверте, гостро ставить питання про визначення осьових інститутів і принципів, навколо яких мають зосередитись усі інші енергетичні, інститутонаціональні й організаційні атрибути того чи іншого суб’єкта історичної дії.

Теоретично доведено, що в саморозгортанні соціального світу є закономірність, яка проявляється в такій моделі реалізації: квантовий вакуум зі співвідношенням фізичного і семантичного матеріалу на користь фізичного компоненту – хаос_{фізичний} – суб’єктивація в структурі біологічної людини з породженням особистістю соціуму – об’єктивація в соціальному просторі з породженням суспільства – ноосфера (хаос_{семантичний}) – квантовий вакуум зі збагаченим співвідношенням фізичного і семантичного матеріалу на користь останнього. Це є головний продукт теоретичної роботи, що вичерпує основну мету даного дослідження.

Праксіологічний аналіз повністю підтвердив життєспроможність запропонованої моделі саморозгортання соціального світу. Це означає, що тепер можна коректніше використовувати категоріальний апарат, реальніше оцінювати дійсний стан процесів на кожному з трьох рівнів, ефективніше проектувати продукти, що хочемо отримати в практичній діяльності; вести виваженіше селекцію цінностей, смислів та ідеалів, що вважаємо за доцільне спрямувати на розвиток суспільства і його головного діяча – особистості людини.

Публікації автора:

1. Бех Ю. Алгоритмы поведения политических систем в условиях кризисного социума // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Запоріжжя: “Тандем-У”, 2001. – Випуск 19. – С. 115-125.

2. Бех Ю. Глобалізація як фактор реформування політичної системи України // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Запоріжжя: Вид-во ЗЦНТЕІ. – 2003. – Випуск 32. – С. 77-87.

3. Бех Ю. Глобалізація: зміст, сутність, основні аспекти та протиріччя // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. – Запоріжжя: ЗДІА, 2003. – Випуск 14. – С. 24-33.

4. Бех Ю. Суспільство як об’єкт філософського аналізу // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наук. пр. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск 4 (17). – С. 113-127.

5. Бех Ю.В. Консолідація українського соціуму як чинник саморозгортання України: інструменти та механізми // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наук. пр. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – Випуск 6 (19). – С. 31-41.

6. Бех Ю.В. Два виміри формування соціальної згуртованості українського суспільства в дискурсі саморозгортання Об’єднаної Європи // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – Випуск 53. – С. 46-55.

7. Бех Ю.В. Евристична модель алгоритму саморозгортання соціального світу // Нова парадигма: Журнал наукових праць. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – Випуск 54. – С. 54-67.

8. Бех Ю.В. Проблема саморозгортання соціального світу як предмет когнітивного аналізу // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2006. – Випуск 15. – С. 105-117.

9. Бех Ю.В. Аутопоезіс соціуму як джерело формування суспільства майбутнього: морфогенетичний аналіз // Практична філософія: Науковий журнал. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2006. – С. 108-114.

10. Бех Ю.В. Ретроспективний аналіз шляхів обґрунтування алгоритму саморозгортання соціального світу // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: Зб. наук. пр. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – Випуск 9 (22). – С. 150-159.

11. Бех Ю.В. Ідея ноосфери у цивілізаційному дискурсі дослідження еволюції соціального світу // Творча спадщина В.І. Вернадського і сучасність («Вернадські читання»): Доповіді і повідомлення 4-ї Міжнародної наукової конференції 21-25 квітня 2005 р. у м. Донецьку / Під редакцією Л.О. Алексєєвої. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – С. 162-163.

12. Бех Ю.В. Контури суспільства майбутнього в горизонті інформаційної цивілізації // Материалы 4-го международного семинара “Проблемы управления многоэтничными сообществами в условиях глобализационных и цивилизационных вызовов” 4-6 мая 2005 г. в г. Алушта / Под ред. Т.А. Сенюшкиной. – Симферополь: Таврия, 2006. – С. 15-18.

13. Бех Ю.В. Політологічні аспекти розбудови єдиного соціального простору Європи // Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: 8-9 лютого 2006 р. в м. Києві / Укл. Г.О. Нестеренко / За ред. В.П. Беха. – К.: Вид-во НПУ НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – С. 146-148.