У висновках на основі проведеного комплексного й системного дослідження проблем правового регулювання, теоретичних та прикладних проблем фіксації судового розгляду по кримінальній справі сформульовано теоретичні положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та правоохоронної практики, зокрема: 1. Пропонуємо п.20 ст.32 КПК України викласти у наступній редакції: „Протокол – це кримінально-процесуальний документ, в якому у письмовій формі в порядку, встановленому законом, фіксуються хід та результати процесуальних дій, проведених уповноваженими особами, які здійснюють кримінальне судочинство”. Виходячи з наведеного, пропонуємо наступне визначення протоколу судового засідання – це кримінально-процесуальний документ, який є обов’язковим способом фіксації секретарем судового засідання ходу та результатів кожного судового засідання по кримінальній справі у суді першої інстанції, кожної процесуальної дії, вчиненої ним поза постійним місцем засідання, а також і в інших судових засіданнях відповідно до КПК України, згідно із вимогами закону щодо змісту та оформлення, ознайомлення із протоколом, подання та розгляду зауважень на нього, чим забезпечується його значення джерела доказів та процесуальної гарантії. Протокол судового засідання є джерелом доказів для судів як першої, так і вищестоящих інстанцій, для сторін, а також для органів слідства у разі повернення справи на додаткове розслідування, направлення їм судових доручень. Протокол судового засідання може використовуватися також для правового виховання та освіти. Протокол та звукозапис судового засідання має велике значення для апеляційного, касаційного, виключного провадження по кримінальній справі, встановлення підстав для зміни чи скасування вироку вищестоящими судами (ст.ст. 367, 398 КПК України). Адже хід і результати судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, конкретний зміст допущених порушень процесуального закону, неправильного застосування норм матеріального права можна встановити саме на підставі записів про відповідний етап судового розгляду. 2. При визначенні переліку джерел доказів, що міститься у ч.2 ст.65, ст.82 КПК України слова „протоколи слідчих і судових дій” у відповідних відмінках замінити словами „протоколи слідчих дій, протоколи судових засідань”. 3. Статтю 84 КПК України викласти у наступній редакції: „При провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях судів першої, апеляційної, касаційної інстанції ведуться протоколи”. Також слід скасувати чинність Закону України від 30 листопада 2005 року № 3150-IV у частині внесення змін до ч.1 ст.87 КПК України. 4. З метою використання протоколу судового засідання у доказуванні суду першої інстанції частину першу ст.87-1 КПК України потрібно викласти в наступній редакції: „Протокол судового засідання повинен бути виготовлений до видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку”. Частину 2 ст.323 КПК України викласти в наступній редакції: „Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і зафіксовані в протоколі судового засідання”. 5. З метою забезпечення повної та точної фіксації ходу судового розгляду кримінальної справи, прав його учасників пропонуємо внести наступні зміни і доповнення у ст.87 КПК України в частині змісту протоколу судового засідання. Зокрема, викласти окремі пункти ч.3 ст.87 КПК України у наступних редакціях: п.4 – „... повна і точна назва представників сторін обвинувачення та захисту, інших викликаних осіб, які з’явилися в судове засідання”; п.6 – „прізвище, ім’я, по батькові, громадянство, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан, наявність непрацездатних утриманців, стан здоров’я, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень, наявність державних нагород, інші встановлені судом дані про особу підсудного; про застосований до нього запобіжний захід”; п.8 – „дані про роз’яснення підсудному та іншим учасникам процесу їх прав та обов’язків, попередження про відповідальність”; п.10 – „всі процесуальні розпорядження головуючого і дії суду, в тому порядку, в якому вони відбувались”; п.11 – „всі клопотання і заяви сторін, викликаних до суду осіб, заяви прокурора про відмову від підтримання обвинувачення чи його зміну, роз’яснення судом права потерпілому підтримувати обвинувачення та його думки щодо цього повноваження”; п.12 ч.3 ст.87 КПК України у наступній редакції: „докладний зміст записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого, свідків, пояснень спеціалістів, запитань допитуваним особам та їх відповідей ”; п.13 – „мотивування та остаточні висновки сторін з приводу доведеності чи недоведеності обвинувачення, кваліфікації злочину, наявність обставин, які обтяжують або пом’якшують покарання, міри покарання, пропозиції про звільнення від покарання, про закриття справи, про вирішення цивільного позову”; п. 15 – „відомості про проголошення вироку та роз’яснення порядку і строку його апеляційного оскарження, права засудженого подати клопотання про помилування, права і порядку поновлення порушених прав виправданому, роз’яснення права та строку на ознайомлення з протоколом судового засідання, подачу на нього зауважень”. Доповнити ч.3 ст.87 КПК України пунктом 17 наступним положенням: „рік, місяць, число підписання протоколу секретарем та головуючим”. Статтю 87 КПК України доповнити наступними положеннями: а) „У протоколі судового засідання має бути зафіксовано кожен факт порушення порядку, невиконання законних вимог головуючого відповідним учасником судового розгляду, зміст відповідного попередження головуючим про недопустимість їх повторення та про заходи, які вжиті судом до порушника порядку”; б) „По завершенні кожної судової дії, спрямованої на дослідження доказів та їх джерел, секретар судового засідання оголошує зроблені ним записи щодо її перебігу та результатів. Учасникам цієї дії може бути надана можливість особисто ознайомитися з відповідною частиною протоколу за їх клопотанням. Після цього особам, залученим до участі в таких судових діях, надається можливість внести зміни і доповнення у протокол судового засідання. Вставки і поправки повинні бути викладені в протоколі перед підписами учасників зафіксованої судової дії”. 6. Пропонуємо ч.4 ст.87 КПК України викласти у наступній редакції: „За клопотанням, поданим учасником судового розгляду до завершення підготовчої частини судового розгляду кримінальної справи, або за ініціативою суду у суді першої чи апеляційної інстанції здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу”. 7. Внести доповнення до другого речення ч.1 ст.87-1 КПК України, виклавши його у наступній редакції: „Протокол судового засідання повинен бути підписаним секретарем та головуючим після перевірки повноти та правильності його змісту, належної якості його оформлення”. 8. Доповнити ст. 88 КПК України наступними змістом: „Головуючий у судовому засіданні зобов’язаний роз’яснити учасникам судового розгляду строк і порядок використання права на ознайомлення з протоколом судового засідання і подання на нього зауважень, про що має бути зазначено у протоколі. При невиконанні цих вимог головуючий не вправі відмовити учасникам судового розгляду в ознайомленні з протоколом і в прийнятті поданих зауважень у випадку пропуску ними зазначеного строку”. 9. Статтю 278-1 КПК „Вирішення судом питання про притягнення до кримінальної відповідальності за заявою про катування чи примушування давати показання” викласти в наступній редакції: „Усна заява підсудного чи свідка про катування чи примушування давати показання дослівно заноситься до протоколу судового засідання, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про що відмічається в протоколі. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокурору для перевірки та вирішення питання про порушення кримінальної справи”. |
