У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні фенотипового прояву господарсько-цінних ознак у міжвидових гібридів картоплі та їх потомства. Встановлено, що частка врожайних гібридів з вищим проявом ознаки, ніж у сортів-стандартів склала за роками 6,6 – 60,7 %, а повторюваність окремих батьківських компонентів серед високоврожайних форм – 6,4 – 17,0 % , що свідчить про значний генетичний потенціал гібридів за ознакою. Визначена перевага при створенні такого матеріалу беккросування (виділено 42 % форм), порівняно із самозапиленням (36,2 %) і особливо схрещуванням двох гібридів (5,8). Доведена унікальність гібридів за багатобульбовістю: зав’язування їх в кущі сягає 44 шт. тоді, як у сортів-стандартів – лише 17. Поміж гібридів високу повторюваність серед батьківських компонентів в походженні багатобульбових форм мали 85.568с9 (16,2 % від виділених за ознакою) і 85.368с17 (10,8). Встановлено, що відносно легко поєднується ця ознака з вірусостійкістю, високим вмістом крохмалю і врожайністю. Виділені міжвидові гібриди з високою масою товарної бульби (до 156 г). Доведена цінність окремих з них як батьківських компонентів: частота 85.568с9, 85.1591с7 склала відповідно 14,3 і 9,5 % від виділених за ознакою. Встановлено, що отримати великобульбові форми можна схрещуванням гібридів між собою (одержано 19 % матеріалу), з використанням самозапилення (33,3) і беккросуванням (47,7). Найбільшу частку серед великобульбових форм мають дворазові беккроси (52,4 %), меншу – одноразові (38,1). Встановлена перспективність міжвидових гібридів для виділення висококрохмалистих (20 % і більше) форм. Їх частка склала 19,4 % від всіх оцінених, а 8 – 18 шт. з 346-464 за роками мала вищий прояв ознаки, ніж у еталону-сорту Зарево (21,9 – 23,2 %). Доведена можливість поєднання високої крохмалистості з вірусостійкістю, багатобульбовістю, фітофторостійкістю, врожайністю. Окремі гібриди: 83.192с5, 90.666/25, 85.291с12 переважають за продуктивністю кращі сорти-стандарти на 62 – 102 %. Доведена перспективність виділення серед гібридів нематодостійких форм з комплексом інших господарсько-цінних ознак. Частота використання батьківським компонентом гібрида 85.568с9 серед цього матеріалу склала 14,6%, а 85.368с17–12,5, що свідчить про їх значну селекційну цінність. Форми з такою характеристикою можна отримати схрещуванням гібридів між собою (частка від загальної кількості оцінених форм склала 8,3%), використовуючи самозапилення (35,4) або беккросування (56,3). Найбільш вдалою є схема схрещування: вторинний міжвидовий гібрид з участю виду S.andigenum і нематодостійкий сорт (виділено 43,7 % цінних форм). Виявлені значні втрати матеріалу при отриманні сіянців першого року: на стадії проростання в середньому 8,2 %, вирощування в посівних ящиках – 9,1, парнику – 6,9, полі – 11,1. Тобто, при плануванні об’ємів популяцій кількість висіяного насіння необхідно збільшити на 30 – 40 %. Встановлено, що навіть на сіянцях спостерігається прояв вірусних хвороб. Найбільше поширення мали зморшкувата мозаїка і смугаста мозаїка. Особливо цінним є виділення шести популяцій без ознак листкової форми фітофторозу, в той час як сорт Луговська (стійкий стандарт) мав бал резистентності 7,5. Водночас у інших шести комбінаціях середній прояв її був близько 7,5 балів. У сіянців першого року встановлено значний потенціал окремих комбінацій за багатобульбовістю (середньопопуляційна кількість бульб не була менше 8), високим вмістом крохмалю (у чотирьох комбінаціях він склав 18,1 – 19,2 %) і нижчий за врожайністю, товарністю, середньою масою товарної бульби. Виділені міжвидові гібриди з високим ефектом загальної комбінаційної здатності: 90.673/30 (за всіма ознаками, що вивчалися), 91.285с9 (за кількістю бульб у кущі, урожайністю, вміст крохмалю), 90.672с24 (середня маса товарної бульби, урожайність, вмістом крохмалю), 81.459с18 (за кількістю бульб у кущі, урожайністю). Ефекти ЗКЗ, зокрема за врожайністю, можна використати при визначенні селекційної цінності материнських форм. Коефіцієнт кореляції між цією ознакою і частотою відібраних гібридів за врожайністю і навіть комплексом цінних ознак склав +0,76. Виділені популяції з високим ефектом специфічної комбінаційної здатності: 90.672с24 х Воловецька, 91.285с9 х Поліська рожева за кількістю бульб у кущі, масою товарної бульби, врожайністю; 90.664/4 х Воловецька – кількістю бульб у кущі, врожайністю; 90.673/30 х Воловецька – масою товарної бульби, врожайністю; 90.285с3 х Поліська рожева, 90.841с21 х Поліська рожева – врожайністю, вмістом крохмалю. Встановлений переважаючий вплив на вираження оцінюваних ознак серед потомства материнських форм порівняно із запилювачами, а в окремих випадках взаємодія обох компонентів схрещування. В середньому по обох блоках першому і другому бульбових поколіннях частка впливу їх відповідно склала 39,4; 8,4 і 52,2 %.
Рекомендації для селекційної практики Виділені за високим проявом окремих або комплексу господарсько-цінних ознак беккроси складних міжвидових гібридів в кількості 21 форма рекомендовані для практичного селекційного використання і передані в селекційні установи України з пропозиціями щодо їх застосування при створенні нових сортів картоплі. З урахуванням схожості насіння, втрат матеріалу в процесі вирощування сіянців рекомендовано вносити корективи для отримання повноцінних, у кількісному відношенні, популяцій, збільшуючи кількість висіяного насіння на 30 – 40 % від бажаного об’єму популяцій. За даними вивчення комбінаційної здатності запропоновано використати в практичній селекції беккроси з високим ефектом ЗКЗ або СКЗ за окремими або декількома ознаками, а саме 90.673/30, 91.285с9, 90.672с24, 90.664/4. Відібрані в процесі визначення комбінаційної здатності за комплексом господарсько-корисних ознак 424 гібриди передані для подальшої селекційної проробки. З великим задоволенням висловлюю вдячність працівникам лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства УААН за допомогу у виконанні роботи і оформленні дисертації. Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації. 1. Подгаєцький А.Ад., Подгаєцький А.Ан. Оцінка нематодостійкого вихідного селекційного матеріалу картоплі, створеного з використанням співродичів культурних сортів //Вісник Сумського державного аграрного університету. Агрономія і біологія. Суми, 2001. – Вип. 5. – С. 41-44. 2. Подгаєцький А.Ад., Подгаєцький А.Ан. Оцінка беккросів міжвидових гібридів за багато- і великобульбовістю //Селекція і насінництво. Харків, 2002. – Вип. 86. – С. 88-96. 3. Гончаров М.Д., Подгаєцький А.Ад., Подгаєцький А.Ан. Можливість виділення серед беккросів багатовидових гібридів картоплі форм з високим вмістом крохмалю і комплексом інших властивостей //Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2002. – Вип. 6. – С. 13-16. 4. Подгаєцький А.Ад., Подгаєцький А.Ан. Деякі підходи до добору батьківських пар у селекції картоплі //Картоплярство, К., Аграрна наука. – 2003. – Вип.32. – С.30 – 37. 5. Подгаєцький А.А.Стійкість проти фітофторозу потомства беккросів міжвидових гібридів картоплі // Карантин і захист рослин. - 2004.- №5.- С.25-26. 6. Подгаєцький А.Ан., Гончаров М.Д., Подгаєцький А.Ад. Оцінка стійких проти картопляної нематоди беккросів складних міжвидових гібридів картоплі за проявом інших агрономічних ознак //Сб. тезисов международной конференции молодых ученых (2 – 7 июля 2001 г.) “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” – Харьков. – 2001. – С.107 – 108. 7. Подгаєцкий А.Ан., Подгаєцкий А.Ад. Получение сеянцев первого года у картофеля // Материалы международной конференции молодых ученых “Адаптивное растениеводство: проблемы и решения”. Минск, 2004.- С.63-65. 8. Подгаєцький А.А. Комбінаційна здатність беккросів багатовидових гібридів картоплі //Тези міжнародного наукового симпозіуму “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. Харків, 2004.- С.53-54. 9. Подгаєцький А.Ад., Подгаєцький А.Ан. Вплив висоти розсади сіянців картоплі на прояв агрономічних ознак. //Тези міжнародного наукового симпозіуму “Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур”. Харків, 2004.- С.103-104. |
