Анотація до роботи:

О.В.Садоха. Феноменологічні імплікації в сучасному соціально-філософському дискурсі: досвід транспарентності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ, 2008.

Дисертація подається як виявлення на основі системно-теоретичного аналізу феноменологічних імплікацій у сучасному соціальному дискурсі як розгортання досвіду транспарентності як у самій соціальній філософії, так і в полі її рефлексії зокрема.

Сьогодні суттєво зростає інтерес до теоретичних побудов, що прагнуть поєднати вивчення соціального світу на макро- та мікрорівнях. Цей інтерес зумовлено тим, що жодна теорія, описуючи соціально-історичну реальність на окремому рівні, не спроможна подати цілісної картини світу. Окрім цього, виникають проблеми легітимації емпіричних даних та процедур, а також проблеми критичної самоексплікації. У дисертації вперше у вітчизняному соціально-філософському дискурсі пропонується інноваційне дослідження феноменологічних імплікацій у соціальній філософії як досвіду транспарентності, обґрунтуванні і розробці відкритої методологічної програми дослідження процедур прозорості у сучасному соціально-філософському дискурсі.

У дисертації розкрито можливості осягнути певні смислові горизонти повсякденної та епістемної мозаїки нашого часу, встановлено плідність феноменологічних імплікацій у площині соціальних наук. Обґрунтовано, що феноменологія досліджує те, що емпірична наука, зокрема соціальна, залишає поза самокритичною перевіркою. У зв'язку з цим чи то соціальна дескрипція, чи то наукова інтерпретація обстоюються як новий вид практики, соціальна функція котрих – конструктивна критика всіх видів життя й усього життя в цілому.

Ключові слова: феноменологія, імплікація, транспарентність, дескрипція, рефлексивний, герменевтика, повсякденне, соціальне середовище, методологія, емпіричне, соціальна взаємодія, діяння, смисл, життєвий світ, інтерпретація, обрій, рамка, межа, консистенція, критика, релевантність.

У висновках підсумовується та зазначається, що в результаті дослідження розроблено і обґрунтовано вперше у вітчизняній соціальній філософії відкриту методологічну програму дослідження процедур прозорості у сучасному соціально-філософському дискурсі, на підставі котрої доведено, що тільки через досвід транспарентності можна описати складні соціальні системи в єдності їхніх мікро- і макрорівнів.

Доводиться евристична ефективність застосування процедур прозорості у комплексних методологічних програмах соціальної філософії, котрі прояснюють як поле її рефлексії, так і саму соціальну філософію. Обґрунтовується думка, що засадами сучасної соціальної філософії є самопрезентативна відкритість феноменологічних імплікацій як саморефлексивної та самокритичної практики, поширюючої досвід транспарентності. У зв'язку з цим соціальна дескрипція і соціально-філософська інтерпретація обґрунтовуються як новий вид практики, соціальна функція котрих полягає у конструктивній критиці всіх форм життя та всього життя в цілому. У дослідженні зазначається: соціальний дослідник сьогодні – це той, хто весь час починає все знову, тобто нічого не може вважати остаточним через наявний постійний методичний сумнів або саморефлексію у її “широкому” та “вузькому” розуміннях.

Проведене дослідження розкриває реальне підґрунтя формулювання настанови відкритої методологічної програми дослідження соціальних процедур забезпечення прозорості, ним є смислозакладаючий характер соціальної дійсності, її самогенезис у розмаїтті вимірів. У межах дослідження феноменологічних імплікацій в сучасному соціально-філософського дискурсі встановлено, що увага привернута до аналітики допредикативного досвіду. Вивчається сингулярна галузь досвіду, що утворює підґрунтя та становить передумову всіх настанов людської свідомості і тому залишається нез’ясованою звичайними засобами та теоретичним мисленням, котре має справу з уже усталеними виробленими предметностями та їхнім відображенням у поняттях. З огляду на це доводиться необхідність уживання певних процедур прозорості відповідно до осяжної ситуації крізь конкретизацію соціального досвіду, дескрипції активного соціального середовища, повсякденної герменевтики, прагматичної життєво-світової теорії.

Дослідження також засвідчує, що пошуки альтернатив у здійсненні процедур забезпечення прозорості завжди тривають у відкритому смисловому полі, що зумовлює постійне знаходження альтернатив. Зростаюча анонімізація соціального світу актуалізує переосмислення проблеми рамкового аналізу, опрацювання нових процедур прозорості, зокрема дескрипції активного соціального середовища та секвенц-аналізу. Дескрипція соціального середовища розкриває обрій або межу, пізнавану в конкретному інтеракційному русі або русі діяння, виявляє організацію спільного сприйняття і дієвої орієнтації. Це пов’язано з тим, що їхня конкретна тривалість, рух є непередбачуваним для учасників інтеракційних процесів, так само, як і інтерпретативні посилання щодо сегментування або тематичних змін одночасно з висловлюванням щодо їхньої тематичної релевантності. Через секвенц-аналіз стають наявними процеси дій у їхньому історичному та ситуативному згущенні. Унаслідок цього їхня актуальна реалізація обґрунтовується як процес смислового вилучення інших дійових можливостей, котрі належать до первісного горизонту дій для дієвців або акторів, а водночас і до можливого горизонту значення інтерпретаторів. У зв’язку з останнім зауваженням, зрештою, секвенц-аналіз постає аналізом-обрамлення зі зміщенням у текст-аналітичну площину.

Поглиблений аналіз феноменологічних імплікацій у соціальній філософії обґрунтовує єдину перспективу дослідження, котра відкриває практичний вимір для теорії та водночас вимір чинності для емпірії. Аргументовано, що непередбачувані наслідки застосування соціальних теорій з метою перетворення життя, зумовлені певною мірою натуралізацією практик і вилученням з них виміру людяності, можливо здолати на підставі впровадження рефлексивного виміру, при цьому ураховуючи його “дійсний” контекст, де теорія поєднується з практикою з установленням меж можливого застосування першої. У контексті поглибленого аналізу зазначається: в межах феноменології складаються методологічні процедури щодо дослідження автопозисних процесів, що сприяє розвитку поліваріативності світоосягнення. Автопоезисні дослідження як інтегральний напрям вивчення соціуму описують динаміку конституювання соціальної дійсності. Завдяки таким чином схопленому та поданому динамічному характеру життєво-світового процесу конституювання осягнуті та традовані смислоадекватні моменти розвитку соціальної теорії і як теорії, і водночас як дослідження.

Особливість людського світу зумовлює специфіку соціальної науки і позначається на ній таким чином, що вона переважно являє собою сутність того, чим займається, а її предмет визначається як духовно-наукова дескрипція і інтерпретація людського вживання символів, організації дії, зумовлених зокрема контекстами. У зв’язку з цим дескрипція активного соціального середовища та текст-аналіз виявляються контекст-фактичними процедурами, проте з відповідними методологічними преференціальними розбіжностями. Дескрипція активного соціального середовища спрямована описати конкретні форми орієнтації, дій, організацій індивідів у середовищі та конкретні діяння на цьому фоні. У свою чергу текст-аналіз надає ваги мовним зазначенням в позамовних феноменах, для цього виокремлюються конкретні мовні висловлювання із семантичних ситуативних видів підтримки, із “зазначеного поля мовлення”.

Порушена проблематика життєвого світу та його аналізу в соціальній філософії відкриває підхід до конституювання соціальних зв’язків. Смисловий вимір суб’єктивності, відзначений на початку як загальна життєво-світова характеристика, поглиблюється і подається не тільки у зв'язку з безперервним посиланням на суб’єкта дій у науково-діючому дослідженні, а також принциповою якістю кожного наукового дослідження – а саме креативністю теоретично утворюючого дослідження. Обговорення смислового виміру теоретично утворюючої наукової роботи пов’язане з комплексним питанням щодо її креативності, з осягненням переходу між повсякденним соціальним середовищем наукового дослідника та дослідницьким соціальним середовищем науковця, що перебувають в інституціональному зв'язку, що відкриває вимір зв’язку мікро- та макроаспектів повсякденності. Аргументується, що життєво-світова проблематика удосконалена через переосмислення поняття соціального середовища з урахуванням модусу людської активності як активного соціального середовища. Соціальне середовище набуває різних конотацій в межах феноменологічної соціальної теорії, повсякденної герменевтики, прагматичної життєво-світової теорії, розкриваючи певні аспекти спільносвіту творення: чи то світ виробництва, чи то світ буттєвих проекцій, чи то смислогенетичний, смислоконститутивний.

Публікації автора:

1. Феноменологічні розвідки у площині соціальної філософії: між “Milieu-дескрипцією” і “повсякденною герменевтикою”. – Х.: ХНПУ, 2006. – 177с.

2. У перспективах спостереження // Філософська думка. – 2003. – №3. – С.74-80.

3. До конституювання взаємності: ще одна гіпотеза // Філософська думка. – 2003. – №4. – С.103-111.

4. Соціальний світ як текст або текст як соціальний світ // Філософська думка. – 2003. – №6. – С.76-87.

5. Тематична релевантність Арона Ґурвича // Totallogy-XXI. Постнекласичні дослідження. – Вип.12. – К.: ЦГО НАН України, 2005. – С.31-40.

6. Шляхом “безпосереднього” осягнення // Мультиверсум: філософський альманах: зб. наук. праць / гол. ред. В.В. Лях. – Вип.57. – К.: Український центр духовної культури, 2006. – С.175-186.

7. «Тема» соціальної релевантності в міркуваннях Ґратгоффа // Філософсько-антропологічні студії 2004. – К.: Стилос; Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2004. – (Спецвипуск). – С.327-335.

8. Типізації життєвого світу та соціальний порядок // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Вип.10.– Харків: ”ОВС”, 2002.– С.9-17.

9. Моделі соціального світу // Філософія, культура, життя: міжвуз. зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – Вип. 13. – С.100-111.

10. Право та договір у вимірах сучасності // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2002. – С.18-29.

11. Про дослідний та / або дослідницький стиль // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. нац. пед. ун-т імені Г.С.Сковороди. – Вип.22. – Харків: ”ОВС”, 2006. – С.3-10.

12. У горизонтах взаєморозуміння (онтологічно-екзистенційний зріз) // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. – Вип.13. – Харків: ”ОВС”, 2002.– С.3-11.

13. Про “нормальність” соціального середовища // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. нац. пед. ун-т імені Г.С.Сковороди. – Вип.25. – Харків: ”ОВС”, 2007.– С.94-102.

14. Між іншим та чужим (За філософсько-політичними міркуваннями Б.Вальденфельса) // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. – Вип.16. – Харків: ”ОВС”, 2004.– С.25-31.

15. У колі повсякденних конструювань // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Вип.23. – Харків: ”ОВС”, 2007.– С.120-135.

16. Розрізняючи світ // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Вип.24. – Харків: ”ОВС”, 2007.– С.93-104.

17. За “новою альтернативою” // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Вип.21.–Харків: ”ОВС”, 2006.– Ч.1. - С.108-115.

18. Проблематизуючи життєвий світ // Науковий вісник. Сер. Філософія / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Вип.21. – Харків: ”ОВС”, 2006.– Ч.2. – С.55-63.

19. Особистість і світ // Вісник Дніпропетровського університету. Філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 15. – Дніпропетровськ, 2007. – С.397-403.

20. Численні світи особистості // Науковий вісник. Сер. Філософія. – Вип.4. – Харків: ХДПУ, 2000. –С.65-70.

21. Соціальна дія та інтерпретація // Науковий вісник. Сер. Філософія. – Вип.6. – Харків: ХДПУ, 2000. –С. 123-127.

22. Універсальність світу та єдина наука // Науковий вісник. Сер. Філософія. – Вип.7. – Харків: ХДПУ, 2001. – С. 71-75.

23. За “невтраченим часом” // UCRAINICA I SOUИASNБ UKRAJINISTIKA PROBLЙMY JAZYKA; LITERATURY A KULTURY / Univerzita Palackйho v Olomouci. – Olomouc, 2004. – S.344-348.

24. “Повседневная герменевтика» как новая исследовательская альтернатива // ACTA ALBARUTHENICA, ROSSICA, POLONIKA: зборнік навуковых артыкула VІІ міжнар. навук. канф. “Беларуска-руска-польская супасталяльнае мовазнаства, літературазнаства, культурологія” / пад агульнай рэд. Г.М.Мезенка.– Віцебск, 2006. – С.229-232.

25. Шукаючи взаєморозуміння // Личность-слово-социум: материалы 4-ой Международной научн.-практич. конф., 14-16 апр. 2004 г. / Отв. ред. В.В.Фалалеев. – Минск, 2004. – С.253-256.

26. Світ свободи або вільні світи // Личность-слово-социум: материалы VI международной науч.-практ. конф., 19-20 апр. 2006 г., Минск. Ч. 2. / Отв. ред. В.В. Фалалеев. – Минск, 2006. – С.235-241.

27. ”Тотальність”, котрої не можна уникнути // Особистість в умовах сучасних політологічних відносин: зб. наук. статей за матеріалами ХІV Харківських політологічних читань / ред.-упоряд. О.М. Сахань. – Х.: Право, 2003. – С.157-158.

28. До концепту “культура” // Збірник наукових праць гуманітарних кафедр: матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 10-річчю факультету технізації переробки і зберігання сільськогосподарської продукції, 23-24 жовтня 2003 / відп. ред. О.С. Дьолог. – Харків, 2003. – С.88-93.

29. За правом та згодою // Соціально-політичні та соціально-правові проблеми сучасності: зб. наук. тез за матеріалами ХV Харківських політологічних читань / тех.упоряд. Л.М.Хохлова, О.Ю. Іноземцева; відп. за вип. О.М. Сахань. – Харків: НЮАУ, 2004. – С. 194-196.

30. «Спілкуємось далі?» // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи: матеріали міжнародної наукової конференції / Харк. держ. акад. культури; / [під ред. проф. В.М. Шейка, проф. М.В.Дяченка, канд. пед. наук С.В. Тищенко]. – Харків: ХДАК, 2004. – С.256-258.