В роботі наведено теоретичне та експериментальне обґрунтування доцільності застосування нестероїдного протизапального засобу амізону в якості гепатопротектора. 1. Амізон (10 мг/кг внутрішньошлунково один раз на добу протягом 7 днів) у щурів з експериментальними гострим тетрахлорметановим, хронічним алкогольно-тетрахлорметановим та хронічним ізоніазид-ріфампіциновим токсичними гепатитами зменшує інтенсивність перекисного окислення ліпідів, проявляє мембраностабілізуючий, цитопротекторний ефекти, сприяє нормалізації показників білковосинтезуючої, глікогенсинтезуючої, детоксикуючої, секреторної функцій печінки, покращує стан антиоксидантного захисту організму, відновлює архітектоніку органа у порівнянні з групами контрольних тварин. 2. Лікування амізоном протягом 7 днів гострого тетрахлорметанового гепатиту у щурів покращує функціональний стан печінки, що проявляється відновленням показників білковосинтезуючої (вміст альбумінів та глобулінів), глікогенсинтезуючої, жовчогінної (інтенсивність секреції жовчі та концентрації в ній жовчних кислот і холестерину), детоксикуючої (тривалість гексеналового сну) функцій поряд із зниженням гіпертрансфераземії (активності АлАТ та АсАТ) в середньому на 31 % (р<0,05) та ознак холестазу (зменшення активності лужної фосфатази на 24% (р<0,05), гамаглутамілтранспептидази на 39 % (р<0,05)) з паралельним пригніченням процесів ліпопероксидації (зниження вмісту проміжних і кінцевих її продуктів в тканині органу), відновленням активності ферментів антиоксидантного захисту організму (церулоплазміну, каталази, насиченості трансферину залізом). 3. Введення амізону за умов алкогольно-тетрахлорметанового гепатиту протягом 7 днів забезпечує зменшення активності ферментів цитолізу та холестазу, нормалізацію показників білкового, жирового обмінів, параметрів секреторної, детоксикуючої, глікогенсинтезуючої функцій печінки поряд із зниженням в її паренхімі вмісту інтермедіатів ліпопероксидації: дієнових кон’югатів в ізопропанольній фракції на 27 % (р<0,05), суми кетодієнів та сполучених трієнів на 26,7 % (р<0,05), малонового диальдегіду на 31,6 % (р<0,05) та відновлення активності ферментів антиоксидантного захисту організму – каталази, церулоплазміну, насиченості трансферину залізом. 4. В умовах ізоніазид-ріфампіцинового гепатиту семиденне лікування амізоном нормалізує функціональний стан гепатоцитів, що проявляється відновленням детоксикуючої, білковосинтезуючої функцій печінки, вмісту в її тканині глікогену. Паралельно з цим під впливом амізону зменшується інтенсивність цитолізу і холестазу: активність АлАТ знижується на 26,5 % (р<0,05), АсАТ – на 20 % (р<0,05), лужної фосфатази на 19 % (р<0,05), -глутамілтранспептидази – на 13 % (р<0,05), в паренхімі печінки зменшується концентрація інтермедіатів ліпопероксидації: дієнових кон’югатів в ізопропанольній фракції на 46 % (р<0,05), в гептановій – на 20 % (р<0,05), малонового диальдегіду – на 21,4 % (р<0,05). 5. Лікування амізоном сприяє відновленню вмісту еритроцитів, ретикулоцитів, гемоглобіну в периферичній крові у щурів з гострим тетрахлорметановим і хронічним алкогольно-тетрахлорметановим гепатитами, в той час як в групах контролю виявлено розвиток гіпохромної анемії. Введення амізону сприяє позитивним змінам гістологічних ознак ураження печінки: у тварин з усіма моделями гепатитів виявляється зменшення масового коефіцієнту органу статистично достовірно відносно груп контролю. Спостерігається зниження інтенсивності некрозу, ознак жирової та гідропічної дистрофії гепатоцитів, збереження трабекулярної структури паренхіми, нормалізація дисциркуляторних порушень. Відмічаються ознаки регенерації у вигляді молодих форм гепатоцитів, які найбільш виражені при гострому тетрахлорметановому та хронічному алкогольно-тетрахлорметановому гепатитах. 6. За ступенем вираженості лікувальна ефективність амізону при різних типах експериментального токсичного ураження печінки розприділяється наступним чином: хронічний алкогольно-тетрахлорметановий гепатит > гострий тетрахлорметановий гепатит > хронічний медикаментозний ізоніазид-ріфмпіциновий гепатит. За спектром фармакологічної дії та терапевтичною активністю досліджувані препарати можна розташувати так: амізон тіотриазолін > силібор > -токоферолу ацетат. Гепатопротекторні ефекти амізону ймовірно пов’язані із його антиоксидантними (зниження вмісту продуктів ліпопероксидації в тканині печінки), антицитолітичними (зменшення активності АсАТ, АлАТ сироватки крові), антихолестатичними (зниження активності лужної фосфатази, -глутамілтранспептидази) властивостями, здатністю нормалізуючи впливати на вміст білків, жирів, вуглеводів, стимулювати активність системи антиоксидантного захисту організму, відновлювати секреторну, детоксикуючу функції, нормалізувати архітектоніку органу. 7. При парентеральному введенні амізону в дозі 3 мг/кг протягом 7 днів тваринам з токсичними гепатитами його лікувальні властивості не переважають такі при ентеральному застосуванні в дозі 10 мг/кг. 8. Виражена фармакотерапевтична ефективність амізону при експериментальних гепатитах різного генезу є експериментальним обґрунтуванням перспективності його використання як гепатопротектора в умовах токсичних уражень печінки. Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації. 1. Голубєва М.Г. Лікувальний вплив амізону на перебіг експериментального алкогольно-тетрахлорметанового гепатиту // Ліки. – 2003. - №5-6. – С.71-73. 2. Голубєва М.Г. Оцінка впливу амізону на перебіг экспериментального гепатиту, викликаного токсичними дозами ізоніазиду та ріфампіцину // Клінічна фармація. - 2004. - №2, т.8. -С. 60-62. 3. Голубєва М.Г. Морфологічні зміни печінки при токсичних гепатитах та після їх корекції амізоном // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т.11, №1. - С. 43-44. 4. Голубєва М.Г. Дослідження ефективності сучасних гепатопротекторів в умовах гострого токсичного експериментального ураження печінки // Галицький лікарський вісник. – 2004. - Т.11, №3. – С. 23-25. 5. Голубєва М.Г. Гепатопротекторний вплив амізону при гострому експериментальному гепатиті // Вісник фармації. – 2004. - №3 (39). – С. 80-82. 6. Голубєва М.Г., Гудивок Я.С. Дозозалежний вплив амізону на деякі біохімічні показники у тварин з гострим експериментальним гепатитом // Ліки – людині. - 2002. - Том XVII, №3. - С.9-10. 7. Вплив амізону на перебіг гострого і хронічного експериментальних гепатитів / Голубєва М.Г., Гурмак І., Калугіна С., Королюк В., Романуха В., Юрків І.// Матеріали VII Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С.247. 8. Голубєва М.Г., Гудивок Я.С., Голубєв В.Г. Патоморфологічні особливості перебігу експериментальних токсичних гепатитів та їх корекція амізоном // Матеріали VII Конгресу патологів України „Екологічна, інфекційна, судинна та онкологічна патологія – сучасні аспекти морфологічної діагностики і патоморфозу”. - Галицький лікарський вісник. – 2003. - Том 10, № 4. - С. 122. 9. Гудивок Я.С., Голубєва М.Г., Голубєв В.Г. Вплив амізону на морфологічну картину печінки у тварин з медикаментозним гепатитом // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Гепатопротекторы в Украине – реалии и перспективы». - Клінічна фармація. – 2003. - №4. – С .62. 10. Голубєва М.Г. Вплив амізону на функціональний стан печінки та показники периферичної крові при експериментальних гепатитах // Матеріали 58 науково-практичної конференції студентів і молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнар. участю „Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, 2003. - С. 29. 11. Гудивок Я.С., Купновицька І.Г., Голубєва М.Г. Перспективи клінічного використання й експериментального обґрунтування застосування амізону в якості гепатопротектора // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнар. участю „Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб”. - Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. - №8 (1). – С.48. 12. Голубєва М.Г. Антиоксидантна система церулоплазмін-трансферин при гострому токсичному гепатиті та лікуванні амізоном та тіотриазоліном // Матеріали 57-ї Міжнародної науково-практичної конференція студентів та молодих вчених. – Ужгород: „Іва Профі”, 2004. - С.136. |
