Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Фармакологія


Мусатова Зоя Ігорівна. Фармакологічна корекція порушень детоксикуючої функції печінки при експериментальному гіпотиреозі : Дис... канд. наук: 14.03.05 - 2002.



Анотація до роботи:

Мусатова З. И. Фармакологічна корекція порушень детоксикуючої функції печінки при експериментальному гіпотиреозі. Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 - фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню детоксикуючої функції печінки при недостатній продукції гормонів щитовидної залози і, на цій основі, пошуку лікарських засобів для фармакологічної корекції виявлених змін.

Проведені дослідження показали, що експериментальний післяопераційний гіпотиреоз характеризується значним гнобленням детоксикуючої і екскреторно-поглинальної функції печінки на тлі виражених порушень окісно-антиоксидантного гомеостазу в результаті активації вільнорадикального ліпідпереокислення на тлі істотного зниження рівня основних компонентів антиоксидантної системи організму, що реалізується розповсюдженою мембранопатією, у тому числі і гепатоцитів.

У роботі проведене фармакологічне вивчення і показана висока, переважаюча таку для дарсилу, фармакотерапевтичная ефективність кверцетину і спленіну у відношенні компонентів детоксикуючої системи печінки, а також окисного гомеостазу при недостатній продукції гормонів щитовидної залози, що реалізується інтегральною мембраностабілізуючою дією.

  1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, яка визначається експериментальним обґрунтуванням доцільності й ефективності засобів фармакологічної корекції порушень детоксикуючої функції печінки у тварин з використанням біофлавоноїду кверцетину або біологічно активної речовини спленіну на тлі післяопераційного гіпотиреозу. Це реалізується поліпшенням функціонування мітохондріального і мікросомального електронтранспортних ланцюгів гепатоцитів, гнобленням процесів вільнорадикального ліпідпереокислення з одночасною активацією антиоксидантної системи захисту організму, а також нормалізацією екскреторно-поглинальної функції печінки в цілому.

  1. Експериментальний післяопераційний гіпотиреоз характеризується значним порушенням детоксикуючої, включаючи екскреторно-поглинальну функції печінки, що виявляється вірогідним зниженням інтенсивності процесів І й ІІ фаз біотрансформації ксенобіотиків: реакцій деметилювання (на 39%) та ацетилювання (на 65%), зменшенням рівня цитохрому Р-450 (на 57%), а також зниженням бромсульфофталеїнового кліренсу (на 36,4%).

    1. У механізмі розвитку порушень процесів детоксикації в печінці щурів з функціональною недостатністю щитовидної залози важлива роль належить зміні пулу окислених і відновлених форм нікотинамідних коферментів, рівень яких зміщується у бік відновлених форм (на 27%, Р<0,05), що вказує на порушення метаболічного стану гепатоцитів при даній патології.

      1. В основі патогенезу недостатньої продукції тиреоїдних гормонів одне з центральних місць займають порушення окислювально-антиоксидантного гомеостазу в результаті активації вільнорадикального ліпідпереокислення на тлі істотного зниження рівня основних компонентів антиоксидантної системи організму, що в остаточному підсумку приводить до формування розповсюдженої мембранопатії, що супроводжується дворазовим збільшенням у тканинах первинних і кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів. Одночасно в крові експериментальних тварин спостерігається вірогідне зниження рівня сульфгідрильних груп на 40-50% і активності каталази на 60-70% в різні строки спостереження.

        1. Застосування кверцетину перорально (100 мг/кг) і спленіну внутрішньом’язово (2мл/кг) протягом 10 днів з лікувальною метою дає виражений коригуючий ефект на стан екскреторно-поглинальної функції печінки (збільшення бромсульфофталеїнового кліренсу на 37%, P<0,05) і на процеси обох фаз біотрансформації (дворазове прискорення процесів деметилювання й ацетилювання) ксенобіотиків у печінці.

          1. Кверцетин та спленін на тлі післяопераційного гіпотиреозу вдвічі підвищують (P<0,05) вміст металоферментних компонентів мікросомальної (цитохром Р-450) і мітохондриальної (Fe,S-білки) електронтранспортних ланцюгів гепатоцитів. Встановлено сприятливий вплив препаратів на стан пулу окислених і відновлених форм нікотинамідних коферментів у печінці щурів з тотальною тиреоідектомією, рівень яких наближається до показників у інтактних щурів.

            1. Біофлавоноїд кверцетин і, декілька в меншому ступені, спленін володіють протекторною активністю у відношенні компонентів антиоксидантної системи захисту організму при тотальній тиреоїдектомії, про що свідчить зменшення утворення подвійних сполучених зв'язків ненасичених жирних кислот у 1,9 рази і кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів, що реагують з 2-тиобарбитуровою кислотою у 1,5-2 рази і, таким чином, попереджують від інгібування каталазу і тіолвміщуючі субстрати (Р<0,05).

              1. Під впливом кверцетину та спленіну в крові тварин з післяопераційним гіпотиреозом вдвіч підвищується рівень основних тиреоїдних гормонів – тироксину і трийодтироніну в порівнянні з контролем.

Публікації автора:

  1. Корпачев В.В., Мусатова З.І. Стан процесів перекисного окислення ліпідів у щурів з гіпотиреозом при вживанні кверцетину // Ендокринологія: Міжвідомчий збірник.- К. - 1993. - №23.- С.52-54.

  2. Мусатова З.І. Медикаментозна корекція порушень окислювально- відновних процесів у печінці за умов гіпотиреозу // Ліки. – 1998.-№6.- С.89-91.

  3. Мусатова З.І. Антиоксидантна система організму при використанні спленіну та кверцетину в умовах експериментального гіпотиреозу // Український медичний альманах.- 1998.-Т.1, №4.-С.23-25.

  4. Мусатова З.І., Савченкова Л.В. Сучасні уявлення про функціональний стан печінки в умовах гіпофункції щитовидної залози // Український медичний альманах.- 2001.- №3.- С.100-105.

  5. Пат. № 31091А Україна, Спосіб визначення метаболічної функції печінки / В.В.Корпачев, З.І.Мусатова; Бюл. №7-ІІ; Заявл. 20.12.1999; Опубл. 15.12.2000.

  6. Биофлавоноид кверцетин - высокоэффективный антиоксидант/ Л.В.Савченкова, З.И.Мусатова, И.Ю.Высоцкий, Ю.П.Сафонов // Рукопись депонирована в Укр НИИНТИ МЗ УССР №1248 Ук90. Дата регистрации 6.07.1990г.

  7. Мусатова З.И. Сравнительная оценка влияния спленина и кверцетина на уровень цитохрома Р-450 в печени животных с гипотиреозом// Симпозіум-нарада “Экспериментальная фармакология - клинике”.-Вінниця-Київ,-1992. - С.53-54.

  8. Дорошенко Н.М., Мусатова З.И. Фармакологическая коррекция нарушения экскреторно-поглотительной функции печени при гипотиреозе// Симпозіум-нарада “Экспериментальная фармакология - клинике”.-Вінниця-Київ,-1992. - С.53-54.

  9. Влияние кверцетина на биохемилюминисценцию сыворотки крови / В.Д.Лукьянчук, Л.В.Савченкова, С.Н.Сергеев, З.И.Мусатова // Материалы V региональной научной конференции иммунологов, инфекционистов, генетиков, аллергологов. - Луганск, 1992.- С.55-56.

  10. Савченкова Л.В., Мусатова З.И., Сергеев С.Н. Влияние кверцетина на тиолдисульфидный обмен // Материалы V региональной научной конференции иммунологов, инфекционистов генетиков, аллергологов. - Луганск, 1992.- С.63-64.

  11. Експериментальне моделювання гіпотиреозу та дослідження специфічних ефектів препаратів, які впливають на функцію щитоподібної залози / В.В.Корпачев, В.В.Ховака, С.В.Мельниченко, З.І.Мусатова // Тези ІІ національного з’їзду фармакологів України.-Дніпропетровськ.- 2001.-С.127-128.

  12. Способ лечения токсических гепатопатий / В.Д.Лукьянчук, В.М.Фролов, А.И.Луйк, И.Ю.Высоцкий, Л.В.Савченкова, З.И.Мусатова // Информационное письмо.- К.: РЦ НМИ, 1991 - 4 с.

  13. Досвід використання біофлавоноїду кверцетину для корекції детоксикаційної функції печінки при недостатній продукції гормонів щитовидної залози / В.Д.Лук’янчук, В.І.Путінцев, Л.В.Савченкова, З.І.Мусатова // Інформаційний листок про нововведення в системі охорони здоров’я №31.- Луганськ.: ЦНТЕІ, 2001. – 4 с.