10. Дабабне Муін Фуад Салман. Фармакогностичне вивчення трави чини нутової та чини весняної: дис... канд. фармац. наук: 15.00.02 / Національний фармацевтичний ун-т. - Х., 2004. , табл.
Анотація до роботи:
Муін ФуадСалманДабабне "Фармакогностичне вивчення трави чини нутової та чини весняної". - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом 15.00.02 - фармацевтична хімія і фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2004.
За результатами якісних реакції і хроматографічного аналізу в траві чини нутової та чини весняної встановлено наявність флавоноїдів, ізофлавоноїдів, оксикоричних кислот, дубильних речовин, амінокислот та жирних кислот. Визначено якісний склад та кількісний вміст амінокислот, жирних кислот та мінеральних елементів. Вивчено динаміку накопичення біологічно активних речовин в досліджуваних видах чини. Виявлено, що максимальна кількість біологічно активних речовін накопичуєтся в фазу цвітіння.
З трави чини нутової вперше виділено 9 сполук: 6 флавоноїдів та 3 фенолкарбонові кислоти, з трави чини весняної виділено 11 сполук: 7 флавоноїдів, 2 кумарина і 2 фенолкарбонові кислоти. Вперше розроблено технологію одержання сухих екстрактів з трави чини нутової та чини весняної, вивчена їх фармакологічна активність. Виявлена седативна, протизапальна, кардіопротекторна і антиоксидантна дія поліфенольного комплексу чини нутової та седативна, антиоксидантна, протизапальна, гепатопротекторна і кардіопротекторна активність сухого екстракту трави чини весняної. Вперше вивчено анатомічну будову трави чини нутової та чини весняної, встановлено основні діагностичні ознаки сировини. Розроблено проекти АНД на лікарську рослинну сировину “Трава чини нутової ” та “Трава чини весняної ”. Ключові слова: чина нутова (Lathyrus cicera L.), чина весняна (Lathyrus vernus L.), фармакогностичне вивчення, біологічно активні речовини, технологія, седативна, протизапальна, кардіопротекторна, антиоксидантна, гепатопротекторна активність.
1. Вперше вивчений якісний склад трави чини нутової флори Йорданії і чини весняної флори України. Встановлено наявність флавоноїдів, ізофлавоноїдів, оксикоричних кислот, кумарінів, сапонінів, азотистих сполук, органічних кислот, дубильних речовин, амінокислот і жирних кислот.
2. Вперше вивчено динаміку накопичення біологічно активних речовин в досліджуваних видах чини. Встановлено переважне накопичення флавоноїдів в траві - у фазі цвітіння, а в корінні – у фазі молочної стиглості плодів, ізофлавоноїдов - в корінні, заготовленому у фазі молочно-воскової стиглості плодів, чини весняної і чини нутової. Виявлено, що найбільша кількість аскорбінової кислоти містить трава обох видів чини у фазу цвітіння, а коріння - у фазі молочної стиглості плодів. Максимальна кількість дубильних речовин міститься в траві обох видів чини у фазі воскової стиглості плодів, а в підземних органах - при відмиранні надземної частини рослини. Органічні кислоти накопичуються максимально у фазі цвітіння, а в корінні – у фазі молочно-воскової стиглості плодів обох видів чини. У фазу молочної стиглості плодів встановлений найбільший вміст оксикоричних кислот в траві і корінні чини весняної і чини нутової.
Виходячи з одержаних результатів встановлено, що заготівлю трави чини весняної і чини нутової доцільно проводити у фазі цвітіння.
3. Вперше в траві і корінні чини весняної і чини нутової визначений якісний склад і кількісний вміст амінокислот, а также мікро- і макроелементів.
4. Вперше методом газорідинної хроматографії вивчений жирнокислотний склад плодів і трави чини нутової. У плодах чини нутової знайдені такі жирні кислоти (у %): пальмітинова 34,87; гептадеканова 1,71; стеаринова 10,62; олеїнова 8,94; лінольова 22,32; -ліноленова 3,15; ліноленова 3,74; арахінова 4,81; бегенова 1,75; ерукова 1,95; у траві знайдені (у %) пальмітинова 21,40; пальмітолеїнова 1,53; стеаринова 7,69; олеїнова 3,57; лінольова 14,74; ліноленова 32,13; арахінова 3,21; ерукова 13,60.
5. Вперше в індивідуальному стані з трави чини нутової виділено 9 речовин, які віднесені: I-VI до флавоноїдних сполук, 8, 9, 10 - до фенолкарбонових кислот. З трави чини весняної вперше виділено 11 речовин, які віднесені до флавоноїдів (И,G,D,C,E,A,B), кумаринів (16,17) і фенолкарбонових кислот (14, 15).
6. Вивчено хімічну структуру 20 індивідуальних речовин, виділених з трави чини весняної флори України і чини нутової флори Йорданії. На підставі физико-хімічних властивостей виділених речовин і продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ- спектроскопії, порівняння з достовірними зразками ідентифіковані фенольні сполуки чини весняної: флавоноїди – А – кемпферол-3-О--L-рамнофуранозид (афзелін), С – кверцетин-3-О--D-глюкопіранозид-6''-О--L-рамнофуранозид (рутин), G – 3,5,7,3',4'-пентаоксифлавон (кверцетин), E – кверцетин-3-О--L-рамнофуранозид, И – 5,7,3',4'-тетраоксифлавон (лютеолін), D - лютеолін-4'-О--D-глюкопіранозид, B – формононетін-7-О--D-глюкопіранозид (ононін); оксикумарини – 16 – 7-оксикумарин (умбеліферон), 17 – 6-метокси-7-оксикумарин (скополетин); оксикоричні кислоти – 14 – 3,4-діоксикорична (кофейна) кислота, 15 – 3-окси-4-метоксикорична (ферулова) кислота.
Фенольні сполуки чини нутової охарактеризовані як: флавоноїди – I – кемпферол-7-О--L-рамнофуранозид, II – кверцетин-7-О--L-рамнофуранозид, III – лютеолін-3-О--D-глюкопіранозид, IV – кверцетин-3-О--D-глюкопіранозид-6''-О--L-рамнофуранозид (рутин), V – формононетін-7-О--D-глюкопіранозид (ононін), VI – оробол-7-О--D-глюкопіранозид (оробозид); оксикоричні кислоти – 8 – 5-О-кофеїл-D-хінна (хлорогенова) кислота,
9 – 3,4-діоксикорична (кофейна) кислота, 10 – 3-окси-4-метоксикорична (ферулова) кислота. Всі ідентифіковані речовини вперше виділені з трави чини весняної і чини нутової.
7. Вперше розроблено технологію одержання сухих екстрактів з трави чини весняної і трави чини нутової.
8. Вивчено фармакологічну активність сухих екстрактів чини весняної і чини нутової. Встановлено, що сухий екстракт чини нутової має седативну, протизапальну, кардіопротекторну і антиоксидантну активність. Сухий екстракт трави чини весняної виявляє седативну, антиоксидантну, протизапальну, гепатопротекторну і кардіопротекторну активність.
9. Вперше проведено анатомічне дослідження трави чини весняної і трави чини нутової. Визначені анатомічні діагностичні ознаки надземних органів рослини, що було використано при розробці проектів АНД на сировину «Трава чини нутової» та «Трава чини весняної».
Розроблено проекти АНД на сировину «Трава чини нутової» та «Трава чини весняної». Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр фармакогнозії і медичної ботаніки Національного фармацевтичного університету та кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки Запорізького державного медичного університету.
Публікації автора:
Дабабніє Муїн Фуад, Журавель І.О., Павлій О.І.. Фармакогностичне вивчення трави чини вісняної (Lathyrus vernus L.) // Вісник фармації. – 2003. - №3 (35). – с.37-41. (Особистий внесок – виділення фенольних сполук і встановлення їх структури, одержання поліфенольного комплексу, вивчення його біологічної активності та морфолого-анатомічне вивчення сировини, участь у написанні статті).
Дабабніє Муїн Фуад, Павлій О.І.. Фармакогностичне вивчення трави чини нутової флори Йорданії // Вісник фармації. – 2003.- №2 (34). – с.44-49. (Особистий внесок – виділення фенольних сполук і встановлення їх структури, вивчення жирних кислот, морфолого-анатомічне вивчення сировини, участь у написанні статті.).
Дабабніє Муїн Фуад, Павлій О.І.. Фармакогностичне вивчення трави чини нутової флори Йорданії // Тез. доп. Всеукраїнської наук. – практ. конф. „Фармація XXI століття”. – Харків: Вид-во НФаУ., „Золоті сторінки”, 2002. - С.77-78. (Особистий внесок – проведення фітохімічного аналізу, участь у написанні тез).
Дабабныэ Муин Фуад, Павлий А.И. Флавоноиды травы чины весенней// Тез. доп. III Міжнародної наук. – практ.конф. „Наука і соціальні проблеми суспільства: Медицина, фармація, біотехнологія”. – Харків: Вид-во НФаУ, 2003. – Ч.I. – с.96. (Особистий внесок - виділення та встановлення структури флавоноїдів. Участь у написанні тез).
Динамика накопления биологически активных веществ в траве и корнях чины весенней (Lathyrus vernus) / А.И. Павлий, Дабабныэ Муин, И.Э. Шмараева, С.В. Ковалев, И.А. Масс // Фізіологічно активні речовини. – 2001. - №1 (31). – С.64-69. (Особистий внесок – визначення кількісного вмісту БАР, мінеральних речовин, амінокислот, участь у написанні статті)
Изучение некоторых фармакологических свойств сухого экстракта чины весенней / Л.В. Яковлева, А.И. Павлий, Ф.В. Федорчук, Дабабниэ Муин Фуад // Тез. докл. науч. – практ.конф. «Лекарства - человеку». – Харьков: Изд-во НФаУ, 2001. С.574-582. (Особистий внесок – одержання поліфенольного комплексу та вивчення його біологічної активності, участь у написанні тез).
Рішення про встановлення дати подання заявки на патент України на винахід МПК7А61К35/78 „Спосіб одержання комплексу поліфенольних сполук з протизапальною, кардіопротекторною та антиоксидантною дією” / Черних В.П., Павлій О.І, Яковлєва Л.В., Дабабніе Муін, Беркало Н.М. – Заявка № 2003109473 від 21.10.03.
Муин Фуад Салман Дабабныэ. “Фармакогностическое изучение травы чины нутовой и чины весенней”. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 – фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2004.
Впервые изучен качественный состав травы чины нутовой флоры Иордании и чины весенней флоры Украины. Установлено наличие флавоноидов, изофлавоноидов, оксикоричных кислот, кумаринов, сапонинов, азотсодержащих веществ, органических кислот, дубильных веществ, аминокислот и жирных кислот.
Впервые изучена динамика накопления биологически активных веществ в исследуемых видах чины. Исходя из полученных результатов установлено, что заготовку травы чины весенней и чины нутовой целесообразно проводить в фазе цветения.
Впервые в траве и корнях чины весенней и чины нутовой определен качественный состав и количественное содержание аминокислот, микро- и макроэлементов.
Впервые методом газожидкостной хроматографии изучен жирнокислотный состав плодов и травы чины нутовой. В плодах чины нутовой найдены следующие кислоты (в %) пальмитиновая 34,87; гептадекановая 1,71; стеариновая 10,62; олеиновая 8,94; линолевая 22,32; g-линоленовая 3,15; линоленовая 3,74; арахиновая 4,81; бегеновая 1,75; эруковая 1,95; в траве обнаружены (в %) пальмитиновая 21,40; пальмитолеиновая 1,53; стеариновая 7,69; олеиновая 3,57; линолевая 14,74; линоленовая 32,13; арахиновая 3,21; эруковая 13,60.
Впервые в индивидуальном состоянии выделено 9 соединений, которые предварительно отнесены: I-VI к флавоноидным соединениям, 8, 9, 10 - к фенолкарбоновым кислотам. Из травы чины весенней впервые выделено 11 соединений, которые отнесены к флавоноидам, (И,G,D,C,E,A,B), кумаринам (16,17) и фенолкарбоновым кислотам (14, 15).
Изучена химическая структура 20 индивидуальных соединений, выделенных из травы чины весенней флоры Украины и чины нутовой флоры Иордании. На основании физико-химических свойств исходных веществ и продуктов их химических превращений, данных УФ-, ИК-спектроскопии, сравнения с достоверными образцами идентифицированы фенольные соединения чины весенней: флавоноиды:А – кемпферол-3-О--L-рамнофуранозид (афзелин); С – кверцетин-3-О--D-глюкопиранозид-6''-О--L-рамнофуранозид (рутин); G – 3,5,7,3',4'-пентаоксифлавон (кверцетин); E – кверцетин-3-О--L-рамнофуранозид; И – 5,7,3',4'-тетраоксифлавон (лютеолин); Д – лютеолин-4'-О--D-глюкопиранозид; В – формононетин-7-О--D-глюкопиранозид (ононин); оксикумарины: 16 – 7-оксикумарин (умбеллиферон); 17 – 6-метокси-7-оксикумарин (скополетин); оксикоричные кислоты: 14 – 3,4-диоксикоричная (кофейная) кислота; 15 – 3-окси-4-метоксикоричная (феруловая) кислота; фенольные соединения чины нутовой охарактеризованы как флавоноиды: I – кемпферол-7-О--L- рамнофуранозид, II – кверцетин-7-О--L-рамнофуранозид, IV – кверцетин-3-О--D-глюкопиранозид-6''-О--L-рамнофуранозид (рутин), III – лютеолин-3-О--D-глюкопиранозид, V – формононетин-7-О--D-глюкопиранозид (ононин), VI – оробол-7-О--D-глюкопиранозид (оробозид); оксикоричные кислоты 9 – 3, 4 – диоксикоричная (кофейная) кислота, 10 – 3-окси-4-метоксикоричная (феруловая) кислота, 8 – 5-О-кофеил-D-хинная (хлорогеновая) кислота.
Все идентифицированные вещества впервые выделены из травы чины весенней и чины нутовой.
Впервые разработана технология получения сухих экстрактов из травы чины весенней и травы чины нутовой. Изучена фармакологическая активность сухих экстрактов чины весенней и чины нутовой. Установлено, что сухой экстракт чины нутовой обладает седативной, противовоспалительной, кардиопротекторной и антиоксидантной активностью. Сухой экстракт травы чины весенней обладает седативной, антиоксидантной, противовоспалительной, гепатопротекторной и кардиопротекторной активностью.
Впервые проведено анатомическое исследование травы чины весенней и травы чины нутовой. Определены анатомические диагностические признаки надземных органов растения, что использовано при разработке проектов АНД на лекарственное растительное сырье «Трава чины нутовой»
Разработаны проекты АНД на сырье «Трава чины нутовой» и «Трава чины весенней». Результаты работы внедрены в учебный процесс кафедр фармакогнозии и медицинской ботаники Национального фармацевтического университета и кафедры фармакогнозии с курсом ботаники Запорожского государственного медицинского университета.
Муін ФуадСалманДабабне "Фармакогностичне вивчення трави чини нутової та чини весняної". - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом 15.00.02 - фармацевтична хімія і фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2004.
За результатами якісних реакції і хроматографічного аналізу в траві чини нутової та чини весняної встановлено наявність флавоноїдів, ізофлавоноїдів, оксикоричних кислот, дубильних речовин, амінокислот та жирних кислот. Визначено якісний склад та кількісний вміст амінокислот, жирних кислот та мінеральних елементів. Вивчено динаміку накопичення біологічно активних речовин в досліджуваних видах чини. Виявлено, що максимальна кількість біологічно активних речовін накопичуєтся в фазу цвітіння.
