Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фармацевтичні науки / Фармацевтична хімія та фармакогнозія


Кожух Ірина Олександрівна. Фармакогностичне вивчення рослин роду бадан : Дис... канд. наук: 15.00.02 - 2003.



Анотація до роботи:

Кожух І. О. «Фармакогностичне вивчення рослин роду бадан». – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за фахом 15.00.02 – фармацевтична хімія і фармакогнозія. Національний фармацевтичний університет, Харків, 2002.

Уперше проведене фармакогностичне дослідження листків 8 видів рослин роду бадан, родини ломикаменеві. Об'єктами досліджень були екстракти з листків і листки рослин роду бадан : Bergenia crassifolia, Bergenia соrdіfоlіа, Bergenia ciliata, Bergenia stracheyi, Bergenia delavayi x media, Bergenia pacifica, Bergenia hymalaica, Bergenia gorbunovii.

Установлено наявність та кількісний склад різних груп БАР: флавоноїдів, дубильних речовин, галоїльних похідних, фенологлікозидів, оксикоричних кислот, карбонових кислот і амінокислот, вуглеводів, каротиноїдів, хлорофілів, токоферолів, жирних кислот, мікроелементів і лектинів.

Уперше з бадану товстолистого були виділені лектини і встановлений їх титр у листках і кореневищі.

З листків бадану було виділено та встановлено структура 20 індивідуальних сполук: 4 аглікони флавоноїдів, 4 моноглікозиди і 2 біозиди флавоноїдів, 3 оксикоричні кислоти, 4 галоїльні похідні, 2 С-глікозиди, один з яких, бергенова кислота, є новою природною сполукою, і 1 фенологлікозид.

Уперше було проведене порівняльне анатомічне дослідження листків 8 таксонів роду бадан і були встановлені нові раніше не визначені анатомічні ознаки.

Хемосистематичне дослідження 8 таксонів роду бадан було проведено вперше, вивчені види були згруповані за біохімічними, груповими і парними ознаками у дві групи.

Уперше була визначена противірусна активність екстрактів листків бадану товстолистого до вірусу везикулярного стоматиту.

Розроблені проекти АНД «Листки бадана товстолистого» і «Сухий екстракт листків бадана товстолистого».

1. Уперше проведене комплексне вивчення листків 8 таксонів роду бадан (Bergenia). Встановлено наявність різних груп біологічно активних речовин: амінокислот, вуглеводів, лектинів, мікроелементів, фенольних сполук, (флавоноїдів, галоїльних похідних, фенологлікозидів, оксикоричних кислот), ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, жирних кислот).

2. За допомогою препаративної хроматографії на папері, ТШХ, методів колонкової хроматографії на поліаміді, ВЕРХ, з листків бадану товстолистого й інших видів у індивідуальному стані виділено й встановлено структуру 20 речовин, таких як 6 флавоноїдних глікозидів: цинарозид, космосіїн, рутин, 3-О-b-D-глюкопіранозид кемпферолу, 3-О-b-D-глюкопіранозид кверцетину, нікотифлорин; флавоноїдні аглікони: лютеолін, апігенін, кверцетин, кемпферол; 3 оксикоричні кислоти: кофейна, хлорогенова та неохлорогенова кислота, фенологлікозид: арбутин, 6 галоїльних похідних: елагова кислота, галова кислота, дигалоїл – D-глюкоза, тригалоїл-D-глюкоза; С-глікозиди: бергенін, С-глюкопіранозид-метоксигалової кислоти (бергенова кислота).

3. Уперше з листків бадану виділена нова природна сполука, названа нами бергенова кислота або С-глюкопіранозид-метоксигалової кислоти, структура якої встановлена за допомогою хімічних перетворень і спектрофотометричних методів.

4. Уперше був вивчений білково-полісахаридний комплекс листків бадану товстолистого. Новими для листків виявилися такі сполуки як лектини, та встановлено їх титр у листках і кореневищах. У листках бадану були виявлені наступні вуглеводи до гідролізу: глюкоза, рамноза, арабіноза, фруктоза, а в гідролізаті: арабіноза, галактоза, глюкоза, фруктоза, апіоза, уронова і глюкуронова кислоти. Ідентифіковано 16 амінокислот, домінуючими амінокислотами є аспарагінова (до 2,26%) і глютамінова кислоти (до 1,44%). Вміст білка в сировині склав біля 8%, у водному екстракті - 62%, вміст азотовмісних сполук у спиртовому екстракті склав біля 32%, а в шроті - 14 %.

5. Сума ліпофільних речовин із зелених, чорних, свіжих листків бадану товстолистого склала 9,4%, 8,8% і 3% відповідно. Вміст хлорофілу в екстрактах склав 206,0 мг/г і 10,2 мг/г відповідно, а сума токоферолів в екстрактах із зелених і чорних листів склала 0,55 мг/г і 0,21 мг/г відповідно. Ідентифіковано 14 жирних кислот, сума кислот склала 24% від ліпофільного екстракту. Домінуючими жирними кислотами є: пальмітинова, олеїнова і лінолева.

6. Уперше був визначений мікроелементний склад золи 8 видів роду бадан. Була встановлена наявність 22 мікроелементів, з них у найбільшій кількості накопичуються: мідь (до 35 мг/кг), марганець (до 78 мг/кг) і залізо (до 1200мг/кг).

7. Уперше було проведене порівняльне анатомічне дослідження листків 8 таксонів роду бадан і були встановлені нові, раніше не описані анатомічні ознаки. При морфолого-анатомічному порівнянні вивчених видів листків встановлено: у шести з вивчених видів листків істотних розходжень не виявлено, тільки листи бадан у Горбунова відрізняються наявністю емергенців.

8. Уперше було проведене хемосистематичне дослідження 8 таксонів роду бадан. Вивчені види були зібрані в групи за біохімічними груповими і парними ознаками: 1) – B. сrassifolia, B. delavayi x media, B. pacifica; 2) – B.сiliata, B.hymalaica, B.cordifolia, B. gorbunovii. Перспективними для розширення сировинної бази і створення препаратів, крім B. crassifolia, виявилися: В. stracheyi, B. delavayi x media.

9. Уперше була визначена противірусна активність екстрактів листків бадану товстолистого. Отримані результати лягли в основу розробки проектів АНД «Листки бадану товстолистого» і «Сухий екстракт листків бадану товстолистого».