У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – розробки теоретико-методичного підґрунтя аналізу факторів та стимулів регулювання енергоємності продукції промислових підприємств. Результати дисертаційного дослідження свідчать про досягнення поставленої мети та дозволяють зробити наступні висновки. Визначено провідні місце і роль енергетичної безпеки серед решти складових національної безпеки України. Доведено, що у складі елементів національної безпеки визначальне місце займає економічна безпека держави. В свою чергу енергетичну безпеку слід вважати основною складовою економічної безпеки. У дисертації досліджено стан та проблеми енерговикористання та енергозбереження як на загальнодержавному рівні, так і на рівні окремих промислових підприємств. Проведено аналіз стану та проблем енерговикористання та енергозбереження на прикладі 25 видів промислової продукції, що виробляються відповідними галузевими групами підприємств України, та 20 окремих підприємств Одеської області. В результаті цього аналізу було виявлено, що між рівнями обсягу продукції та енергоємності об’єктивно існує зворотній взаємозв’язок, але, його не можна характеризувати як зворотньо-пропорційний. Ми дійшли висновку, що умовою забезпечення дійовості факторів є пофакторне стимулювання зниження енергоємності продукції промислового підприємства. Під факторами в економіці ми розуміємо рушійні сили, умови, обставини економічних явищ та процесів. При цьому отримані висновки, що сутність економічної категорії стимулювання полягає у спонуканні із застосуванням відповідних важелів (стимулів) учасників економічного, технічного, соціального, екологічного процесів для здійснення ними дій та заходів, які забезпечували б вигоду для тих, хто організує та реалізує стимулювання. Доведено, що регресійно-кореляційний аналіз має важливі недоліки при факторному аналізі енергоємності продукції підприємства у порівнянні з методом детермінованого факторного аналізу. Сконструйовано трьохфакторну детерміновану мультиплікативну модель електроємності продукції промислового підприємства. В дисертації було доведено, що при виборі способу розрахунку величини факторного впливу на зміну величини електроємності продукції, з метою недопускання викривлення впливу факторів, слід застосовувати метод ізольованого впливу факторів. З використанням трьохфакторної детермінованої мультиплікативної моделі електроємності продукції промислового підприємства, наведеної нами в даному дисертаційному дослідженні, проведено аналіз факторних складових динаміки енергоємності продукції групи Одеських промислових підприємств. Розроблено та запропоновано шляхи посилення позитивного впливу факторних складових на енергоємність продукції промислових підприємств. Визначено організаційно-економічні засади посилення стимулів підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві. | 