Прийма Андрій Олександрович. Фактори, що обумовлюють якість фіксації незнімних зубних протезів: дисертація канд. мед. наук: 14.01.22 / Інститут стоматології АМН України. - О., 2003.
Анотація до роботи:
Прийма А.О. Фактори, що обумовлюють якість фіксації незнімних зубних протезів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22. – стоматологія. - Інститут стоматології АМН України - м. Одеса, 2003.
Проведене комплексне дослідження механічних властивостей фіксуючих стоматологічних цементів у порівняльному аспекті дозволило вивчити явище мікропросочування рідини у фіксуючий цемент, встановити ступінь адгезії та усадки їх при різній величині проміжку між штучною коронкою й опорним зубом in vivo.
Виявлено клінічні і технологічні фактори, що призводять до порушення прилягання штучної коронки до опорного зуба.
Результати проведених досліджень дозволили установити основні клінічні і технологічні фактори, що забезпечують стабільну фіксацію незнімних конструкцій зубних протезів, та на їхній основі розробити і запропонувати органам практичної охорони здоров'я ряд рекомендацій з удосконалювання технологій використання стоматологічних цементів.
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності ортопедичного лікування і зменшенні кількості ускладнень протезування шляхом розробки медико-технологічних умов фіксації незнімних зубних протезів на основі вивчення комплексу факторів, що забезпечують якість фіксації і оптимальну стабільність протезів.
1. На підставі клінічного обстеження 500 пацієнтів, що користуються незнімними зубними протезами (1277 конструкцій), порушення фіксації протезів виявлено у 134 осіб (26,8 %), при цьому повне розцементування відзначено у 183 конструкцій (14,3 %), а часткове розцементування – у 192 (15 %).
Згідно даним проведених досліджень встановлено, що основними причинами порушення фіксації незнімних зубних протезів з'явилися: запальні процеси у пародонті – 23,3 %; порушення крайового прилягання коронок і штифтових конструкцій – 17,1 %; недостатня клінічна підготовка зубів – 14,1 %; оклюзійні порушення – 11,1 %; рухливість опорних зубів – 11,1 %; карієс опорних зубів – 9,3 %; неправильний вибір конструкції – 6,8 % та ін.
В результаті експериментальних досліджень встановлено, що об'ємна усадка фіксуючих цементів знижує їхні механічні властивості, сприяє просочуванню ротової рідини в шар цементу з наступним його вимиванням. При цьому об'ємна усадка досліджуваних цементів склала: склоіономірних цементів 28-32 %, фосфатних цементів – від 10 до 20 % у залежності від фірми виробника; полікарбоксилатних – 14-15 %.
Результати дослідження основних механічних властивостей фіксуючих цементів показали, що найбільш високий показник модуля пружності Е (модуль Юнга) і модуля зсуву G визначається у склоіономірних цементів – 20 ± 2 МПа і 6,8 ± 0,9 МПА відповідно. Для фосфатних цементів ці величини складають відповідно 15 ± 2 МПа і 5 ± 0,8 МПа, а для карбоксилатних – 3,0 ± 0,3 МПа та 1,1 ± 0,1 МПа. При цьому модуль об'ємної деформації (К) фосфатні цементи мали – 250 ± 46; склоіономірні – 166 ± 26; карбоксилатні – 2,9 ± 0,5.
Вивчення тонких шарів фіксуючих цементів свідчить, що найбільш високими адгезивними властивостями до металу володіє цинк-фосфатний цемент, розрив якого відбувається по товщині цементу. Склоіономірні і полікарбоксилатні цементи руйнуються по поверхні зіткнення цементу з металом, що свідчить про їх більш низьку адгезію. При цьому величина зусилля руйнування склала для фосфатних цементів 19,28 кг, для склоіономірних цементів – 0,27 кг, для полікарбоксилатного цементу – 1,56 кг.
Встановлено, що на міцність основних фіксуючих цементів впливають наступні фактори: час від початку готування цементної суміші до фіксації коронки на опорний зуб; тривалість періоду часу з моменту фіксації коронки на опорному зубі до прикладання навантаження; товщина шару цементу. Вивчення цих факторів показало, що: для міцності фосфатного цементу найбільш значимим є час від початку замішування до фіксації конструкції на опорний зуб: збільшення часу з 40 до 60 секунд зменшує міцність цементу на 76 %; для карбоксилатного цементу статистично значимим був фактор часу від моменту фіксації коронки до прикладання навантаження: збільшення часу від 1 до 2 годин збільшував зусилля руйнування на 26%; для склоіономірного цементу статистично значимим був фактор товщини шару цементу: збільшення товщини шару цементу від 0,2 мм до 0,4 мм забезпечувало підвищення міцності з'єднання на 33 %.
У результаті клінічних досліджень було встановлено, що проміжок між опорним зубом та литою коронкою складає в середньому 76,68 мкм в області дна коронки, 38,4 мкм в області стінки, 37,8 мкм в області уступу; між опорним зубом і штампованою коронкою 1,5-2,5 мм в області стінок і дна, до 0,15 мм в області шийки. Усі досліджувані цементи піддаються мікропросочуванню рідини, максимальне проникнення якої складає 1,2-2,8 мм через 5 діб досліджень. Збільшення проміжку збільшує ступінь мікропросочування. У депульпованих зубах це явище відбувається через тверді тканини зуба з інтенсивністю 1,3-2,5 мм за той ж час.
Фіксуючі цементи піддаються процесам усадки. У межах досліджуваних величин просторів в області стінки коронки (38,4 мкм) і в області уступу (37,8 мкм) цемент мав структуру однорідної гомогенної маси. В області дна коронки (76,7 мкм) цемент виглядав нещільним, була відсутня його гомогенність, і він мав пухку структуру, що можна пояснити усадочними явищами. При порушенні адгезії до металу поверхня цементу була тріщинуватою, що говорить про розвиток внутрішніх напружень.
Проведені клінічні спостереження протягом 5 років за 126 пацієнтами показали, що дотримання клінічних етапів виготовлення незнімних зубних протезів із застосуванням запропонованих нами методик виготовлення куксових штифтових вкладок забезпечує надійну фіксацію зубних протезів, а кількість порушення фіксації відзначені в 3,2 % випадків.
Публікації автора:
1. Неспрядько В.П., Прийма А.А., Новицкий В.Б. Анализ причин нарушения фиксации несъемных зубных протезов // Вісник стоматології. – 2002. - № 2. – С. 32-34.
Здобувачу належить участь в проведенні клінічних обстежень, аналізі одержаних результатів, написанні статті.
2. Прийма А.А. Механические свойства стоматологических цементов, используемых для фиксации несъемных зубных протезов // Вісник стоматології. – 1999. - № 4. – С. 11-13.
4. Прийма А.А., Лабунец В.А. Фиксация несъёмных металлических зубных протезов с помощью цинк-фосфатного цемента // Вісник стоматології. – 2000. - № 5. – С. 85-87.
Дисертанту належить участь в постановці задачі, проведенні клінічних досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті.
5. Прийма А.О., Неспрядько В.П., Волинець В.М. Клінічний досвід відновлення бічних зубів для фіксації незнімних зубних протезів // Питання ортопедичної стоматології: Збірник наукових праць, присвяч. 75-річчю Укр. стомат. академії. – Полтава, 1997. – С. 94-95.
Здобувачу належить участь в проведенні досліджень, обробці отриманих результатів, написанні статті.
6. Неспрядько В.П., Прийма А.А. Клиническое обеспечение фиксации цельнолитых несъёмных зубных протезов // Актуальные проблемы ортопедической стоматологии. – Львов, 1996. – С. 66-67.
Здобувачу належить участь в клінічних дослідженнях, аналізі одержаних результатів, написанні роботи.
7. Патент №24351 А, Україна, А61С13/30. Спосіб виготовлення культі коронки бокових зубів / Неспрядько В.П., Прийма А.О., Лабунець В.А., Волинець В.М. // Бюл. “Промислова власність”. – 1998. - № 5, ч. 2. – С. 3.1.33.
Особисто автором розроблена формула винаходу, проведено патентний пошук і оформлена патентна документація.
8. Патент №24352 А, Україна, А61С13/30. Спосіб виготовлення штифтової куксової вкладки / Неспрядько В.П., Прийма А.О., Волинець В.М. // Бюл. “Промислова власність”. – 1998. - № 5, ч. 2. – С. 3.1.33.
Дисертантом розроблена формула винаходу, оформлена патентна документація.
9. Патент №24560 А, Україна, А61С13/30. Спосіб виготовлення суцільнолитої куксової штифтової вкладки / Неспрядько В.П., Прийма А.О., Волинець В.М., Шинчуковський І.А. // Бюл. “Промислова власність”. – 1998. - № 5, ч. 2. – С. 3.1.33.
Особисто автором розроблена формула винаходу, проведено патентний пошук і оформлена патентна документація.
