Анотація до роботи:

Кологрімова В.В. Фактори міжклітинної кооперації імунної системи у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз та можливості впливу на них нових імунотропних препаратів - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.03.08 – імунологія та алергологія - Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, 2006.

Дисертація присвячена актуальній для теоретичної та клінічної імунології проблемі – визначенню особливостей факторів міжклітинної кооперації імунної системи (продукції цитокінів, експресії рецепторів до g-ІФ, молекул адгезії, про- та антиапоптотичних маркерів) у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз та механізмів впливу на них нових імуномодулюючих препаратів манакс і ербісол.

Показані особливості стану цитокінової ланки імунітету у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз в порівнянні з нормою у здорових донорів і пацієнтами з хронічними запальними захворюваннями сечостатевої системи нехламідійної етіології. Так, у хворих на ХССХ відмечено зниження спонтанної і стимульвованої продукції g-ІФ Т-хелперами 1 з підвищеним рівнем клітин, що несуть рецептори до лімфокіну (CD119+-лімфоцитів); підвищення активності Т-хелперів 2 за продукцією ІЛ-4 та високу активність Т-регуляторних клітин за продукцією ІЛ-10 та ТФР-бета. Показані особливості експресії молекул міжклітинної адгезії (ICAM-1) на клітинах периферичної крові та in situ у хворих.

Продемонстрована можливість впливу сучасних імунотропних препаратів (манакс, ербісол) на цитокінову ланку і продукцію оксиду азоту у хворих на ХССХ. Виявлено у хворих на хламідіоз високий рівень лімфоцитів з про- та антиапоптотичними маркерами, їх співвідношення не відрізнялось від норми; in vitro продемонстровано відсутність достовірних змін кількості CD95+- та Bcl-2-клітин під впливом досліджених препаратів.

Отримані результати дозволили заключити, що нові препарати манакс і ербісол впливають на функціональну активність імунокомпетентних клітин у хворих і можуть використовуватися як ефективний інструмент з метою модуляції деяких ланок імунопатогенезу у разі такої патології як ХССХ, а також продемонстрували перспективи їх подальшого використання у разі хронічних інфекцій.

Дисертація присвячена актуальній для теоретичної та клінічної імунології проблемі – визначенню особливостей деяких факторів міжклітинної кооперації імунної системи (цитокінів, рецепторів до g-ІФ, молекул адгезії, про- та антиапоптотичних маркерів) у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз та механізмів впливу на них нових імуномодулюючих препаратів манакс і ербісол.

1. Незважаючи на високий рівень NO, виявлено зниження спонтанної (15,96±0,73 та 26,10±0,92 пкг/мл, р<0,01) і індукованої (42,25±1,18 та з 67,44±6,90 пкг/мл, р<0,01) продукції g-ІФ у хворих на ХССХ, тоді як для клітин пацієнтів з хронічними запальними захворюваннями сечостатевої системи (ХЗЗСС) нехламідійної етіології характерно зниження тільки мітоген-індукованої продукції цього лімфокіну (р<0,05).

2.

Хворі на хронічні інфекції сечостатевої системи мають високий рівень лімфоцитів з рецепторами до гама-ІФ (СД119+) в периферичній крові (34,07±0,80% в порівнянні з 13,87±0,77% у здорових донорів, р<0,01), особливостей цього показника у хворих в залежності від наявності хламідій (33,41±1,41%, р=0,97) не виявлено.

Отримані результати дозволяють вважати, що імунна система у хворих на ХССХ спроможна відповідати на екзогенний чи стимульований ендогенно гама-інтерферон, і пошук нових засобів впливу на цю ланку є доцільним.

3. Показана висока активність клітин по продукції ІЛ-4 (65,24±4,30 в порівнянні з 12,19±0,85 пг/мл, р<0,01) та ТФР- (52,01±3,33 в порівнянні з 22,70±1,73 пг/мл, р<0,01) у хворих на ХССХ в порівнянні з нормою; аналіз в залежності від етіологічних чинників запального процесу у пацієнтів з ХЗЗСС показав, що ці показники були найбільш високими в групі хворих з наявністю хламідійної інфекції (р<0,05).

4. У хворих на ХССХ активність Т-регуляторних лімфоцитів характеризувалась підвищенням спонтанної (374±21 в порівнянні з 191±18 пкгмл, р<0,05) і зниженням стимульованої (295±20 в порівнянні з 988±22 пкг/мл, р<0,01) продукції протизапального ІЛ-10, тоді як у пацієнтів з тривалою інфекцією сечостатевої системи нехламідійної етіології відмічено зниження обох показників.

5. Дослідження продемонстрували підвищення рівня маркерів активації лімфоцитів крові за даними кількості CD95+- та CD54+-клітин (ICAM-1) у хворих з ХЗЗСС; рівень цих показників при хронічному хламідіозі був достовірно вище, ніж у пацієнтів з хронічною інфекцією нехламідійної етіології – відповідно, 37,4±1,4 в порівнянні з 27,6±0,7% (р<0,01) і 34,5±1,0 в порівнянні з 26,6±1,5% (р<0,05).

6. Проведені in vitro дослідження впливу нових препаратів манакс і ербісол показали позитивний імунорегулюючий вплив на клітини хворих з ХССХ: обидва препарати підвищували рівень NO і знижену продукцію g-ІФ, знижували – ІЛ-10 та не змінювали ТФР-; в той же час, якщо манакс підвищував продукцію ІЛ-4, то ербісол знижував.

7. Інкубація in vitro з манаксом та ербісолом продемонструвала відсутність змін рівня клітин як з про- (CD95+), так і з антиапоптотичними (bcl-2) маркерами, що пояснюється їх початково високим рівнем у хворих на ХССХ і дає підставу говорити про відсутність негативних наслідків, пов’язаних з системою апоптозу, від дії цих препаратів.

8. Отримані in vitro ефекти манаксу та ербісолу дозволяють рекомендувати їх використання у хворих на ХССХ. Найбільш ефективною вважаємо комбіновану терапію з призначенням, по-перше, ербісолу як більш вираженого стимулятора продукції гама-ІФ та оксиду азоту; другим етапом імунотерапії доцільно використовувати манакс, який підвищує продукцію ІЛ-4 та знижує – ІЛ-10.

Публікації автора:

1. Возіанов О.Ф., Ващенко В.В., Дріянська В.Є., Горпінченко І.І., Дріянська В.В. (Кологрімова В.В.) Стан імунної системи у хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз // Дерматология и венерология. – 2002. - № 1 (15). – С. 3-7 (Дисертант провела аналіз літератури і спільно зі співробітниками лабораторії імунології Інституту урології та нефрології АМН України визначала показники стандартної імунограми).

2. Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Горпинченко И.И., Дриянская В.Е., Калинина Н.А., Дриянская В.В. (Кологрімова В.В.), Ващенко С.Н. Определение молекул клеточной адгезии (ICAM-1) in situ у больных хроническими воспалительными урогенитальными заболеваниями хламидийной этиологии // Урология. – 2003. - № 1. – С. 6-9 (Дисертант визначала рівень експресії ICAM-1 методом імунофлуоресценції).

3. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Папакіна В.С., Фесенкова В.Й., Дріянська В.В. (Кологрімова В.В.) Вплив манаксу на продукцію цитокінів (g-ІФ, ІЛ-4, ІЛ-10) in vitro лімфоцитами здорових донорів і хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз // Імунологія та алергологія. – 2004. - № 1. – С. 15-17 (Дисертант визначала активність цитокінів методом імуноферментного аналізу, приймала участь в написанні статті).

4. Дранник Г.Н., Колесник Н.А., Дриянская В.Е., Руденко А.В., Мороз О.Г., Степанова Н.М., Калинина Н.А., Фесенкова В.И., Кологримова В.В. Экспрессия молекул адгезии (ICAM-1) у больных хроническими воспалительными заболеваниями мочеполовой системы // Український журнал нефрології та діалізу. – 2004. - № 1. – С. 26-28 (Дисертант визначала рівень СD54+-клітин периферичної крові у хворих на хронічні інфекції сечової системи, приймала участь в написанні статті).

5. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Ващенко С.М., Степанова Н.М., Фесенкова В.Й., Дріянська В.В. (Кологрімова В.В.) Дисбаланс продукції гама-інтерферону та інтерлейкіну-10 як один з факторів патогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу // Імунологія та алергологія. – 2004. - № 2. – С. 66-67 (Дисертант проводила дослідження рівня g-ІФ та ІЛ-10 в супернатантах, визначала кореляцію між ними, писала статтю).

6. Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Руденко А.В., Калинина Н.А., Дриянская В.В. (Кологрімова В.В.), Степанова Н.М. Экспрессия проапоптотического маркера (СД95) и молекул адгезии (ICAM-1) на лимфоцитах у больных хроническим мочеполовым хламидиозом // Здоровье мужчины. – 2004. - № 4(11). – С. 64-66 (Дисертант запропонувала вивчення показників СD95+ та СD54+-лімфоцитів у хворих на хламідіоз і проводила їх рахування).

7. Степанова Н.М., Кологрімова В.В., Драннік Г.Г. Етіозалежні особливості імунітету у хворих з хронічними інфекціями сечової системи // Український журнал нефрології та діалізу. – 2004. - № 3. – С. 21-23 (Дисертант провела аналіз стану імунітету у хворих з хронічними сечостатевими захворюваннями в залежності від етіологічного чинника, написала статтю).

8. Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Степанова Н.М., Кологрімова В.В., Калініна Н.А., Драннік Г.Г. Продукція гама-інтерферону та експресія рецепторів до нього у хворих на хронічні запальні захворювання сечостатевої системи // Український журнал нефрології та діалізу. – 2005. - № 3 (6). – С. 31-34 (Дисертант визначала активність -ІФ в супернатантах і рівень СD119+-клітин).

9. Драннік Г.М., Кологрімова В.В., Порошина Т.В. Особливості рівня про- та антиапоптотичних маркерів у хворих на хронічний сечостатевий хламідіоз і вплив на них імунотропних препаратів // Проблеми екології і медицини. - 2005. – Т. 9, № 5-6. – С. 19-21 (Дисертант є співавтором ідеї по вивченню впливу препаратів на про- та антиапоптотичні маркери, провела підрахунок рівня СD95+-клітин, написала статтю).

10. Кологрімова В.В., Дріянська В.Є., Порошина Т.В., Драннік Г.Г., Степанова Н.М., Шалімова Н.В., Зограбьян Р.О. Особливости функції Т-регуляторних клітин по продукції інтерлейкіну-10 та трансформуючого фактору росту-в1 у хворих з хронічними сечостатевими інфекціями // Імунологія та алергологія. – 2006. - № 2. – С. 28-30 (Дисертант визначала активність ІЛ-10 та ТФР- в в супернатантах, написала статтю).

11. Дриянская В.Е., Дранник Г.Н., Ващенко В.В., Фесенкова В.И., Папакина В.С., Дриянская В.В. Продукция цитокинов у больных хроническим урогенитальным хламидиозом в динамике лечения с использованием иммунотропной терапии // Мат. междунар. научно-практ. школы-конф. “Цитокины. Воспаление. Иммунитет” – Санкт-Петербург (Россия). – 2002. – Том 1, №2. - С. 112.

12. G. Drannik, T. Poroshina, Driyanskaya, V. V. Vaschenko, N. Kalinina. Detection of antibodies to heat shock proteins (hsp) in patients with chronic urogenital chlamydiosis // European journal of Allergy and Clinical Immunology. – Sup. 73, Vol. 57. – 2002. – P. 160.

13. G.N. Drannik, V.E. Driyanska, V.I. Fesenkova, V.S. Savchenko, V.V. Driyanska, L.M. DuBuske. Production of Cytokines and Expression of Activation Markers (CD95+, CD54+) In Patients with Chronic Urogenital Chlamydiosis // Abstr. of World Allergy Congress. – Munich (Germany). –2005. - № 1552.

14. G.N. Drannik, V.E. Driyanskaya, A.G. Drannik, V.V. Kologrimova, V.I. Fesenkova, V.S Savchenko., L.Du Buske In vitro production of y-interferon (y-IFN) and interleukine-10 with mononuclears of peripheral blood in patiens with chronic inflammatory diseases of urogenital system (CIDUS) of chlamydial and bacterial etiology // Clinical immunology. – San Francisco (USA). – 2006. –P. 198-199.

15. Возианов А.Ф., Дранник Г.Н., Руденко А.В., Дриянская В.В. (Кологрімова В.В.), Горпинченко И.И. Методические аспекты диагностики урогенитального хламидиоза // Методические рекомендации - Киев, 2002. – 18 с.

16. Драннік Г.М., Дріянська В.Є., Калініна Н.А., Кологрімова В.В., Савченко В.С., Горпинченко І.І. Спосіб оцінки ефективності імунотерапії при сечостатевих інфекціях // ДП № U200512765 на корисну модель № 15231 від 15.09.2006 р., Бюл. № 9.