Анотація до роботи:

Петровська О. С. Фактор капіталу в моделях економічного розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – ДУ ”Інститут економіки та прогнозування НАН України”. – Київ, 2009.

Дисертацію присвячено теоретико-прикладним аспектам моделювання впливу фактору сукупного капіталу на розвиток національної економіки. Проведено аналіз теорій економічного зростання та економічного розвитку, в результаті чого встановлено, що розвиток економіки охоплює якісні та кількісні зміни складових, зв’язків, структури і функціонування економічної системи і є більш широким поняттям, ніж економічне зростання.

Досліджено трансформацію поняття “капітал” у поняття “сукупний капітал”. Обґрунтовано структуру сукупного капіталу в контексті моделювання економічного зростання в Україні. Запропоновано використання моделей коригування похибки як інструментарію оцінювання складових сукупного капіталу та зростання національної економіки. Здійснено ситуативний аналіз складових сукупного капіталу та капіталоутворення в Україні.

Побудовано комплекс економетричних моделей оцінки зв’язку між складовими сукупного капіталу і економічним зростанням. Проаналізовано короткострокові і довгострокові зв’язки між сукупним капіталом та зростанням економіки України. Здійснено прогнозування динаміки ВВП на середньострокову перспективу.

У дисертації запропоновано прикладний економіко-математичний інструментарій, за допомогою якого можливо проаналізувати короткострокові та довгострокові зв’язки між сукупним капіталом і економічним зростанням, а також виявити ключові фактори у контексті прогнозування динаміки ВВП в Україні.

1. Традиційне розуміння економічного зростання як рушійної сили економічного розвитку уточнено у зв’язку з новим баченням сутності процесу розвитку економіки, кількісні та якісні параметри якого мають враховувати соціальну, політичну, культурну, інституційну та екологічну специфіку будь-якої країни. Таке визначення процесу економічного розвитку ускладнює його моделювання, хоча й існують підходи до кількісної оцінки окремих параметрів економічного розвитку (зокрема, фізичного і людського капіталу) в моделях ендогенного зростання. Ці моделі можуть використовуватися для оцінки факторів розвитку економіки та врахування змін у структурі складових сукупного капіталу.

2. Сучасному етапу економічного розвитку відповідає нове, гранично широке, розуміння капіталу як сукупного капіталу, що є інтегрованим ресурсом економічної діяльності, включається у процеси відтворення і нагромадження, а також може набувати речових і неречових форм, які характеризують певні аспекти процесу розвитку економіки і визначають сукупний капітал як його фактор.

3. Сьогодні у сфері економіко-математичного моделювання найчастіше застосовуються методи дослідження, що не прив’язані до конкретної економічної теорії. Особливістю таких методів є можливість включення до моделей факторів, які раніше не оцінювались у зв’язку з відсутністю їх чіткого теоретичного обґрунтування. Зазначене має ключове значення у контексті моделювання фактора сукупного капіталу, оскільки в даному випадку з’являється можливість кількісно оцінити не тільки речові, але й неречові форми сукупного капіталу в рамках однієї моделі, а також визначити напрямки зв’язків між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням. Це здійснюється за допомогою сучасних методів економетричного моделювання, зокрема, – моделей коригування похибки, що є гнучким інструментарієм дослідження короткострокових і довгострокових зв’язків між складовими сукупного капіталу та економічним зростанням.

4. Аналіз економічного зростання в Україні за допомогою традиційних факторів виробництва (“праця–капітал”) у контексті застосування класичної виробничої функції Кобба–Дугласа ускладнюється через невідповідність змін, які відбуваються у цих факторах, змінам, які мають місце у динаміці ВВП. Збільшення упродовж 1991–2007 рр. основного капіталу суперечить спадно-зростаючій динаміці ВВП. Крім того, економічне зростання 2000–2007 рр. супроводжувалося відносно незначними змінами фактора праці, коли приріст ВВП у кілька разів перевищив приріст зайнятого населення. Тому для моделювання впливу людського капіталу на зростання економіки України запропоновано використання вартісного індикатора ринку праці – оплати праці найманих працівників, динаміка якої корелює з динамікою ВВП.

5. Розрахунок інвестицій у людський капітал за допомогою запропонованих у роботі методів підтверджує виявлені особливості вимірювання економічних показників в Україні, коли індекси-дефлятори ВДВ у конкретних видах економічної діяльності значно відрізняються від індексів-дефляторів ВВП. Це зумовило викривлення показників реальних обсягів послуг у сфері освіти та охорони здоров’я – удвічі, а показника ВДВ послуг у сфері культури – утричі. У контексті кількісної оцінки впливу чинників формування людського капіталу на динаміку ВВП дана обставина ускладнює інтерпретацію результатів моделювання, а також не дає змогу виявити напрями і пріоритети подальшого розвитку людського капіталу в Україні.

6. Сьогодні неречові форми сукупного капіталу великою мірою визначають спрямованість економічного розвитку в Україні. При цьому аналіз показників соціального капіталу свідчить про зниження рівня довіри з боку населення до державних установ, що зумовлюється недостатньою ефективністю політичного та адміністративного капіталу у частині практичної реалізації державних програм соціально-економічного розвитку країни.

7. Кількісна оцінка динаміки основних засобів і оплати праці найманих працівників, здійснена у рамках регресійної моделі, показує, що при зростанні основних засобів на 1% ВВП зросте на 2,7%, хоча аналогічний приріст оплати праці найманих працівників зумовить зростання ВВП лише на 0,47%. Схожі тенденції спостерігаються також при аналізі чинників формування фізичного і людського капіталу. Зростання капіталовкладень на 1% сприятиме збільшенню ВВП на 0,39%, хоча при цьому вплив інвестицій у сферу освіти на динаміку ВВП є незначущим, а інвестицій у сферу охорони здоров’я – від’ємним. Лише приріст на 1% інвестицій у сферу культури і мистецтв забезпечить приріст ВВП на 0,25%.

8. Економетричний аналіз факторів виробництва і економічного зростання в Україні, здійснений за допомогою ЕСМ, дав можливість дійти висновку, що саме динаміка ВВП визначала динаміку показників основних засобів і оплати праці найманих працівників. Встановлений зв’язок між зростанням національної економіки та інвестиціями в основний і людський капітал чітко окреслює пріоритети економічної політики на довгострокову перспективу. При цьому оцінка надзвичайно низького впливу інноваційно наповнених інвестицій на економічне зростання у країні свідчить про необхідність значного збільшення обсягів фінансування та впровадження НДДКР, а аналіз зв’язку між факторами формування людського капіталу і динамікою ВВП вказує на необхідність збільшення обсягів фінансування людського капіталу у контексті забезпечення переходу України до економіки знань.

9. Порівняльний аналіз підходів, застосованих до оцінки складових сукупного капіталу як фактора економічного зростання в Україні дав змогу обґрунтувати ЕСМ як гнучкий інструмент визначення напрямку зв’язків між сукупним капіталом і зростанням економіки, а також виявити ключові складові сукупного капіталу у контексті прогнозування динаміки ВВП. За прогнозними розрахунками динаміки ВВП за незмінних умов Україна мала можливість до 2012 р. завершити етап відновлювального зростання, проте негативний вплив світової фінансово-економічної кризи значно уповільнив процес упровадження нової моделі економічного розвитку.

Публікації автора:

Параграфи у колективних монографіях

1. Кірєєв С. І. Макроекономічний фактор знань у світогосподарському розвитку / С. І. Кірєєв, О. Б. Шевчук, О. С. Петровська // Україна у вимірі економіки знань: монографія / [Геєць В. М., Александрова В. П., Бажал Ю. М. та інш.] ; за ред. акад. НАН України В. М. Гейця. – К.: “Основа”, 2006. – С. 65–68; 76–81 (особистий вклад: проаналізовано моделі ендогенного зростання та досліджено інтернаціоналізацію капіталу) (0,6 д. а.).

2. Петровская О. С. Институциональная архитектоника и построение моделей экономической динамики / О. С. Петровская // Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований: монография / [Артемова Т. И., Архиереев С. И., Гриценко А. А. и др.] ; под ред. д-ра экон. наук А. А. Гриценко. – Х.: Форт, 2008. – С. 885–910 (1,5 д. а.).

Статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць

1. Петровська О. С. Моделювання сукупного капіталу сучасної України / О. С. Петровська // Економіка та прогнозування. – 2008. – № 2. – С. 112–128 (1,0 д. а.).

2. Петровська О. С. Сучасна модель економічного розвитку національної економіки / О. С. Петровська // Економічна теорія. – 2008. – № 1. – С. 30–40 (0,6 д. а.).

3. Кірєєв С. І. Співробітництво України з Росією у сфері інноваційного розвитку національних економік / С. І. Кірєєв, О. С. Петровська // Вісник Інституту економіки та прогнозування. – 2008. – С. 64–71 (особистий вклад: аналіз інноваційної складової у моделі розвитку національної економіки) (0,4 д. а.).

4. Петровська О. С. Національний капітал і перехід до моделі ендогенного зростання в Україні / О. С. Петровська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія: Економіка : зб. наук. праць. – 2004. – Випуск 4 (28). – Ч. 4. – С. 80–87 (0,5 д. а.).

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

1. Петровська О. С. Капіталовкладення в ендогенному зростанні національної економіки / О. С. Петровська // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання : XI міжнар. наук.-практ. конф., 3–5 черв. 2005 р. : тези допов. – Луцьк: РВВ “Вета” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – С. 98–100 (0,2 д. а.).

2. Петровська О. С. Заощадження та економічне піднесення в Україні / О. С. Петровська // Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами : всеукр. наук.-метод. конф., 6–9 верес. 2005 р. : тези допов. – Севастополь: СевНТУ, 2005. – С. 53–57 (0,2 д. а.).

3. Петровська О. С. Інвестиційна активність та конкурентоспроможність бізнесу / О. С. Петровська // Конкурентоспроможність української економіки : конф., 25 квіт. 2007 р. : тези допов. – Вісник Інституту економіки та прогнозування. – 2007. – С. 57–58 (0,2 д. а.).

4. Петровська О. С. Людський капітал у розвитку мережевої економіки / О. С. Петровська // Ієрархія і мережеві структури: історія і сучасність : матеріали семін., 14 листоп., 2007 р. – Економічна теорія. – 2007. – № 4. – С. 103–105 (0,1 д. а.).

5. Петровська О. С. Інституційна компонента в моделі розвитку України / О. С. Петровська // Інституційні трансформації та соціально-економічний розвиток : міжнар. наук. конф., 22 трав. 2008 р. : тези допов. – Економічна теорія. – 2008. – № 3. – С. 78–79 (0,1 д. а.).

6. Петровська О. С. Інвестиційна складова моделі розвитку сучасної України / О. С. Петровська // Анализ, моделирование, управление, развитие экономических систем : ІІ междунар. школа-симпозиум (АМУР–2008), 12–18 сент. 2008 г. : труды школы. – Симферополь, 2008. – С. 206–209 (0,3 д. а.).

Інші публікації

1. Петровська О. С. Вплив бюджетних асигнувань на динаміку і якість економічного зростання / О. С. Петровська // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. – Хмельницький : Редакційно-видавничий центр ХНУ, 2005. – Том 1. – № 3 (66). – С. 119–123 (0,5 д. а.).

2. Кірєєв С. І. Інноваційний розвиток і конкуренція: грані взаємодії / С. І. Кірєєв, О. С. Петровська // Антимонопольно-конкурентна політика: теорія та практика : зб. наук. праць. – К., 2007. – С. 67–78 (особистий вклад: обґрунтування передумов і факторів інноваційного розвитку в Україні – 0,4 д. а.).

3. Петровская О. С. Инновационная компонента в экономическом развитии Украины / О. С. Петровская // Новое качество экономического роста: инновации, инвестиции, конкурентоспособность : материалы междунар. научн.-практ. конф., 25–26 окт. 2007 г. : сб. научн. труд. Серия: Гуманитарные науки. – Выпуск 5. – Наука и инновации. Интеллектуальная собственность как инструмент экономического роста. – Минск: Право и экономика, 2008. – С. 170–172 (0,2 д. а.).