Анотація до роботи:
Сеферова Ф.А. Етико-естетична парадигма кримськотатарської прози 60-80 рр. XX століття. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.10 – кримськотатарська література. Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2007. Дисертація присвячена дослідженню етико-естетичної парадигми кримськотатарської прози 60-80-х років XX ст. Висвітлені різні аспекти вивчення етичних ціннісних орієнтирів європейськими, російськими, українськими і кримськотатарськими вченими. Своєрідність цього періоду вивчається на прикладі творчості яскравих представників цього покоління. Ш.Алядин, Ю.Болат, Р.Муедин. М.Алієв, Дж.Аметов. І.Паші, Черкез-Алі, А.Осман, У.Едемова. Е.Аміт. Е.Умеров привнесли в кримськотатарську прозу нове бачення світу, оригінальне мислення. На основі аналізу творів періодів національної свідомості, розпаду царської імперії, радянської доби і депортації розглянуто взаємодію і взаємопроникнення етичного й естетичного начал, досліджено етичні универсалії в творчості письменників післядепортаційного періоду, чий творчий пік припав на роки стагнації. Описано модифікації дихотомії «етичне-естетичне» в кримськотатарському літературознавстві. Розкрито проблему трансформації фольклорних мотивів в творчості письменників, показано взаємопереплетення літературних і фольклорних традицій у художній прозі тюркомовних народів Середньої Азії. У ретроспективі кримськотатарської літератури висвітлено проблему етико-естетичного ідеалу, показано мотиви й ідейний грунт його формування, визначено етичні цінності й етнічні пріоритети. Виявлено аксіологічні аспекти етичного й естетичного, їх матеріалізацію на різних рівнях художньої структури (сюжет, фабула, композиція, система персонажів, жанрові й мовно-виражальні засоби), що дозволило зосередити увагу на традиціях і новаторстві кримськотатарської прози означеного періоду. |