Різновидом віртуальної комунікації є чатлайнова комунікація, що відбувається в оперативному режимі і не має темпорально-просторових обмежень реального світу. Для спілкування в чаті комунікантам необхідний доступ до мережі Інтернет і спільний мовний код. З усіх форм віртуальної комунікації чат є найбільш інтерактивним, оскільки забезпечує інтенсивний обмін повідомленнями і є новим різновидом розмовного жанру talking in writing. У дисертації узагальнено характерні риси чатлайнової комунікації. Нетикет, або мережевий етикет є сукупностю правил, сформованих на основі принципів загальнолюдської ввічливості, призначених регулювати комунікативну взаємодію у віртуальному просторі, сприяти успішності спілкування і створювати привабливий віртуальний образ мовця. Вивчення комунікації на професійних (комп’ютерних, ділових), молодіжних/ підліткових і релігійних чатлайнових сесіях показало, що універсальний зразок нетикету набуває динамічного характеру. В комп’ютерних чатах найкращим чином відображено правило нетикету про взаємодопомогу в мережі – в бесідах переважають питання, пов’язані з комп’ютерами та Інтернет, і компетентні відповіді на них. Діловим чатам найбільше властивий жанр запрошення і пропозиції, а також стратегії позитивної ввічливості, а саме – групової спільності і солідарності. Підлітковим чатам характерні конфліктні мовленнєві взаємодії, стратегії зміцнення “Я”-концепції, вживання стилістичного потенціалу іронії. Релігійним чатам властиві об’ємні повідомлення, цитування і посилання на авторитетні релігійні джерела як основний засіб аргументації. У дослідженні доведено особливу роль невербальних компонентів комунікації, відсутність яких у віртуальному просторі ускладнює вираження думок та почуттів мовцем, а також адекватну інтерпретацію текстових повідомлень адресатом. Свідченням тому є поява специфічних графічних одиниць – емотиконів (“смайликів”), які передають не лише емоції та їх відтінки, але й різноманітні мовленнєві, фізичні і ментальні дії і стани, виражають оцінку адресата, дають опис, характеристику осіб. Поширеними графічними прийомами є повторення графем, зірочки, капіталізація, пунктуація. Змінені умови ведення комунікації сприяли появі нового типу грамотності, за яким слова, словосполучення і цілі речення зазнають скорочень. Акроніми виконують важливі функції: служать дискурсивними маркерами, підкреслюють діалогічність спілкування, виражають невпевненість мовця, солідарність з адресатом, пом’якшують категоричність висловлювань, передають невербальні етикетні дії і вигуки. Чатлайнові перформативи посилюють інтерактивний, ігровий аспект спілкування і є ефективними засобами письмової фіксації немовленнєвої діяльності. У дисертації досліджено чатлайнову антропоніміку і топоніміку. Анонімність, якою мовці користуються у віртуальній комунікації, однак не виключає ідентифікації мовців, що успішно здійснюється за допомогою вигаданих умовних псевдонімів. Ніки також можуть нести достовірну інформацію про особу і представляти собою згорнутий текст у мінімальній формі. З’ясовано, що факторами організації віртуальних товариств є вік, стать, спільні інтереси, професійні, релігійні, етнічні ознаки комунікантів, а в чатах знайомств важливим є також географічний фактор. Аналіз чатлайнової комунікації дозволив визначити характерні комунікативні стратегії і тактики – кооперативні, конфліктні та стратегії зміцнення “Я”-концепції, а також найбільш поширені етикетні жанри – привертання уваги/ звертання, вітання, знайомство, комплімент, запрошення, пропозиція, прохання і прощання. Новим етикетним жанром можна вважати Інтернет-флірт, що є різновидом дружнього спілкування і листування. Анонімність дозволяє мовцям “висловитися” та передбачає широке коло тем, які змінюються інтенсивно і доволі несподівано, що наближає комунікацію у чатах до невимушеного усного мовлення. Факторами комунікативних помилок є психологічний (анонімність, дистантність, цензура, цілі), етнокультурний, віковий і ґендерний чинники. На успішність комунікації суттєво впливає фактор досвіду, а порушення нетикету, спричинені ним, як правило, є несвідомими. Приватна чатлайнова комунікація тісно пов’язана з багатоконтактною комунікацією, що вимагає від мовців активізації комунікативних вмінь і навичок. Негативний вплив етнокультурного фактору виявляється у неполіткоректному зверненні до етнічних стереотипів, обговоренні ґендеро-специфічних тем та порушенні принципу автономії особистості. Вплив факторів віку і статі очевидний у ситуаціях встановлення контакту, під час знайомства. У роботі запропоновано способи виправлення комунікативних помилок і запобігання конфлікту: ігнорування, автоматичне переведення в режим “ігнорування”, гумор і жарти, вияв доброзичливості, вибачення, пояснення своїх дій, виконання мовцями ролі модераторів, фільтр нецензурної лексики. Поряд із тим, ефективними виявилися специфічні маніпулятивні прийоми етикетизації віртуальної комунікації. |