У дисертації надані результати дослідження етнокультури караїмського народу, у тому числі і педагогічної. Аналіз традиційно-побутової культури караїмського народу показує, що: - Етнокультура караїмського народу є складовою частиною загальнолюдської культури. У ній відображені основні етапи історичного розвитку народу, його духовна і матеріальна культура. - Етнокультура караїмського народу передається і зберігається в родині через норми внутрісімейного спілкування. - Етнокультура караїмів Криму, як конкретно-історичне явище, система цінностей і знань, впливала деякою мірою на формування позитивних міжетнічних відносин на півострові, сприяла збереженню караїмів як самостійного етносу. - На етнокультуру караїмського народу вплинули етнокультура іудеїв, мусульман і слов'ян, з якими караїми жили в Криму починаючи з XI століття. Цей вплив знайшов своє відображення в елементах вірувань і народного етикету, змісті окремих святкових традицій і обрядів, окремих фрагментах ведення церковної служби. - Реалізація задач етнокультурних цінностей караїмів Криму в змісті національної освіти має визначене значення у формуванні в молоді громадськості незалежно від її етнічної приналежності, стає базою формування нової системи виховання національних меншостей. Результати дослідження дають підставу визначити й обґрунтувати сутність і своєрідність етнопедагогіки караїмів Криму, а саме: - Етнопедагогіка караїмів Криму своїми коренями іде в часи хана Булана і відбиває життя, побут, звичаї, вірування, духовні і національні потреби етносу; досліджує педагогічний досвід караїмів за період їхнього існування як етносу, виявляє можливості використання цього досвіду у відродженні народу, його національного «Я». - Караїмська етнопедагогіка склалася в процесі формування караїмського етносу на культурній спадщині іудаїзму, мусульманства і язичества Хазарського каганату. - Найважливішими джерелами етнопедагогіки караїмів Криму є усна народна творчість, основні догмати віри, духовна і морально-дидактична література, матеріали археологічних і етнографічних експедицій, традиційний побут і етикет народу, праці відомих діячів науки і культури караїмського народу. - Етнопедагогіка караїмського народу характеризується властивими тільки їй особливостями: - підготовка людини до життя здійснюється на основі Старого Завіту, Сур Корана, моральних положень основоположника караїмізму як віри Бен Анана, язичеських і релігійних догматів Хазарського каганату; - етнопедагогіка караїмів розвивалася в тісному взаємозв'язку з придбаннями виховної практики інших народів, що населяли Крим (слов'янських, мусульман, іудеїв і ін.); - етнопедагогіка караїмів Криму забезпечує збереження караїмів як етносу і караімізму як релігії, що сповідають не тільки караїми Криму, але і кубанські козаки, литовці, поляки, абіссінці; - етнопедагогіка караїмів Криму сприяє збереженню історичної пам'яті, рідної мови, національно-релігійних і культурно-виховних традицій; - етнопедагогіка караїмів являє собою цілісну виховну систему, що має свою власну термінологію, відображає світогляд караїмського народу, його погляди на формування особистості і підготовку її до майбутнього життя; - етнопедагогіка караїмів визначає мету підготовки людини до життя - виховання у вірі, навчання ремеслу, допомога в створенні родини як першу потребу народу; - етнопедагогіка караїмів Криму визначає принципи виховання дітей у родині: визнання людини як створення і прообразу Всевишнього, тобто визнання його безумовної цінності, достоїнства, волі, поваги і співчуття до людини на основі рівності всіх перед Богом, розуміння недосконалої природи людини, і як наслідок, терпиме, милосердне ставлення до його слабостей, помилок і недоліків, духовно-моральної досконалості, любові як квінтесенції саморозвитку. У процесі наукового пошуку виявлений зміст виховання підростаючого покоління в етнопедагогіці караїмів Криму, що містить у собі: - формування морально-релігійного вигляду; - виховання людини як частки природи створеної Всевишнім; розвиток божественного початку в кожній людині; - виховання поваги до праці і потреби включення в трудову діяльність, виховання професійної поінформованості; - тілесний розвиток і виховання як складову частину фізичного виховання; - оволодіння рідною мовою, письмом і загальною культурою. Зміст етнопедагогічних традицій караїмів Криму відображено в усній народній творчості (легендах, переказах, казках, прислів'ях і приказках, чині, загадках і марновірствах), які дійшли до наших днів завдяки рукописним домашнім збірникам меджумам. Отримані в процесі дослідження результати дають підстави стверджувати, що караїмський народ у процесі свого становлення здобував досвід духовно-етнічного поводження через засвоєння народних виховних традицій. Завдяки традиціям народної педагогіки з покоління в покоління зберігається національна самобутність караїмського народу, культивується любов і шанування батька, дідусів і бабусь, матері, рідної землі, національних святинь, приналежність родині, роду, народу і вірі. Дослідження сімейних традицій виховання підтверджує думка про те, що етнопедагогічні традиції виховання караїмів концентрують духовно-моральний потенціал народу, є найбільш ефективним способом підготовки підростаючого покоління до життя, сприяють наступності поколінь і передачі досвіду виховання і навчання молоді, щирих представників свого народу. Проведений історико-педагогічний аналіз дав можливість з'ясувати зміст, структуру і функції етнопедагогічних традицій виховання караїмів Криму, що у різні періоди історії трансформувалися і здобували відповідні форми. Результати цього аналізу дозволили більш глибоко усвідомити соціальну природу етнопедагогіки караїмів Криму. Етнопедагогічні традиції виховання і навчання караїмів стали першоосновою становлення і розвитку національних шкіл у Криму. Вона забезпечила розвиток педагогічної думки в XIX початку XX століття. І. Гаспринський, А. Кримський, І.Казас, С. Шапшал, С. Пампулов, С.Луцький, К.Егиз і ін. використовували у своїй просвітницькій і педагогічній діяльності “геній караїмського народу”. Системний аналіз суспільно-історичних і культурологічних факторів, що детермінували розвиток освіти в Криму, дав можливість вперше на альтернативній основі визначити особливості динаміки цього суперечливого пошуку на регіональному рівні. 1. Характерною рисою історії освіти Криму є створення вперше в Україні умов для розвитку національних освітньо-виховних установ не слов'янських народів. 2. Уперше на основі широкого використання архівних і маловідомих літературних джерел показано вплив національної інтелігенції малих етносів на становлення національної духовно-освітньої культури в Криму, що здійснювалося рівнопланово в умовах полікультурності регіону. 3. Персоналізоване вивчення благодійної і подвижницької діяльності відомих караїмів Криму дало можливість розкрити їхню роль у розвитку і використанні етнопедагогічних традицій виховання і навчання в національних школах. Проведене дослідження переконує, що етнопедагогіка, народна виховна практика караїмського народу може внести свій внесок у збагачення педагогічної науки, побудову національних шкіл у Криму, відновлення гармонії між представниками різних етносів, що проживають на одній території, поверненні сімейної і шкільної педагогіки її істинно народної духовно-моральної основи. Використання народнопедагогічних традицій виховання і навчання в навчально-виховному процесі школи і вузу сприяє подоланню бездуховності, національного нігілізму, втраті історичної пам'яті, допоможе етносам Криму усвідомити свою роль як спадкоємців і носіїв народних цінностей і традицій, національної культури. Проведене дослідження не претендує на остаточне вирішення проблеми. Перспективним на наш погляд, представляється вивчення ролі караїмського духовенства у просвітницькій і педагогічній діяльності; розробка принципово нових підходів до освіти національних меншостей у Криму. Основні матеріали дисертації викладено у роботах: Монографія 1.Этнопедагогика караимов Крыма: Монография. – К.: “Педагогічна преса”, 2001. – 387 с. Навчальні та методичні посібники 2.Народоведение.: Учебное пособие.- К.: “Педагогічна преса”,2002.–168с. Методичні рекомендації та навчально-методичні матеріали 3.Методические рекомендации для самостоятельной работы студентов по изучению истории педагогики. –Симферополь: Всеукраинское госуд. Многопрофильное изд.”Таврия”, 2000. – 44с. 4.Программа и методические рекомендации по ознакомлению младших школьников с культурным наследием караимов Крыма. - Симферополь: Всеукраинское госуд. Многопрофильное изд. ”Таврия”, 2000. – 18 с.. Збірка легенд 5.Легенды караимов Крыма.– ОАО «Евпат.гортип.», - Евпатория, 2000.- 96 с. Наукові статті 6.Біблія – джерело пізнання історії людства //Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України: Наукові записки – Острог, 1999. –Т.2,Ч.2.- С.157-160. 7.Мідраш - жанр дидактичних сказань у Біблії //Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України: Наукові записки – Острог, 2000. Т.3. – С.620-625. 8.Использование легенд караимов Крыма во внеклассной воспитательной работе //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць. – Одеса, 1999. Випуск 3. – С.74 – 77. 9.Основы философской и естественнонаучной концепции подготовки педагогов нового профиля//Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць. - Одеса, 1999. Випуск 1-2. – С.68-71. 10.Основы семейного воспитания караимов Крыма //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць. – Одеса, 2001.Випуск 3-4. –С.38– 44. 11.Устное народное творчество караимов Крыма о воспитании подрастающего поколения //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць.- Одеса, 2002. Випуск 3.- С. – 47 – 52. 12.Роль Олександрівського духовного училища в становленні системи національної освіти в Криму //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць. - Одеса, 2002. Випуск 11-12.- С. – 58-61. 13.Развитие педагогической мысли караимов Крыма в конце XIX начале XX вв. //Наука і освіта. - 2002. – №1. - С.116-118. 14.Караїмське жіноче училище – перше національне училище для жінок в Криму //Наука і освіта.- 2002.- №3-4. –С.74-77. 15.Духовність у контексті гуманізації педагогічної освіти. /Професійна підготовка вчителя початкових класів у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти: проблеми і перспективи: Зб.наук.праць Проблеми сучасного мистецтва і культури – Харків: Книж. видавництво “Каравела”, 1999. – С.37-39. 16.Эниопедагогика – педагогика будущего //Проблеми сучасної педагогічної освіти: Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наукових статей. – К.: Пед. преса, 2000.-Т.1, Ч.1. –С. 166 – 168. 17. Роль культуры в развитии этноса и формировании его самососзнания. //Проблеми сучасної педагогічної освіти: Серія: Педагогіка і психологія: Зб. Статей: Вип..5. -К.: Пед. преса, 2003. –С. 311-322 18. Общественно-просветительное движение и педагогическая мисль Каримов Крыма в XIX начале XX.столетия //Гуманітарні науки.- К.:Пед. Преса. – 2004. №2- С.168-178 19. Исторический аспект разработки модели будущего педагога XXI века //Проблеми сучасної педагогічної освіти: Серія: Педагогіка і психологія: Зб. х статей.Вип.6., Ч.2. - Ялта:РВВ КДГІ, 2004.- С. 123-128 20.Особенности организации подготовки студентов педвуза к работе по этническому воспитанию младших школьников //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка та психологія. Випуск третій. Зб.статей.– К.: Педагогічна преса, 2001.-Ч.1. – С.207 –215. 21.Фольклор караїмів Криму про виховання людини //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер: Педагогіка і психологія. Зб.ст. – К.:Пед.преса. – 2002. – С. 186-191. 22.Формирование готовности студентов к ознакомлению младших школьников с культурным наследием караимского народа //Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка та психологія: Зб.статей. К.:Пед. преса, 2000.- Ч.2- С. 118-122. 23.Підготовка спеціалістів подвійної спеціальності – актуальна проблема сучасності. /Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителів: Зб. науково-методич. праць. – Київ-Житомир, 1999. – С.149 – 151. 24.Рідна мова в етнопедагогіці караїмів Криму //Педагогіка і психологія: Збірка наукових праць. – Харків: ОВС, 2002.- Випуск 21.-С.48-53. 25.Народна дидактика караїмів Криму - //Педагогіка і психологія: Збірка наукових праць. – Харків: ОВС, 2002, Випуск 20.-С.48-53. 26.Етнопедагогіка караїмів Криму про фізичне виховання. //Засоби навчальної та науково-дослідної роботи.: Збірник наукових праць - Харків, 2005. Вип. 22.- 123-130. 27..Становлення системи початкової світської і духовно-релігійної освіти караїмів Криму на прикінці XIX початку XX століття //Наукові праці Миколоївського державеного гуманітарного університету ім. Петра Могили.- 2002. –Випуск 7.-Т.20.- С.135-141. 28.Становление системы образования караимов Крыма в конце XIX начале XX столетия. //Імідж сучасного педагога.- Полтава. – 2002, №10 (29). – С.35-37. 29.Розвиток духовної та світської освіти караїмів Криму в XIX – XX столітті.//Збірник наукових праць. Випуск 17. – Слов’янськ, СДП.- 2002. – С.12-20. 30.Нетрадиционные формы подготовки студентов к ознакомлению младших школьников с культурным наследием караимского народа //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського: Збірник наукових праць. - Одеса, 2003. Випуск 1-2.- С. – 264-269. 31.Психолого-педагогические особенности формирования народоведческих этнических представлений у детей старшего дошкольного возраста //Вместе - научно-популярный, психолого-педагогический журнал , 1999.- № 1,4 –С.15-18. 32.Караимская семья – первая культурная среда воспитания ребенка /Материалы Международного конгресса “Эниология XXI века». – Одесса, 10 – 15 сентября 2001. Докдады. Ч.1. – Одесса. ЭНИО 2001. – С.181-185. 33.Исторический аспект развития духовности славянских народов в Крыму //Світ знань.- 1999 -№1-2. – С.59-66. 34.Этнопедагогика караимов Крыма о духовном воспитании //Світ знань- 2000.- №3,4 – С.67-71. 35.Культурное наследие караимов Крыма как компонент общечеловеческой культуры /Сб. научных статей Международной научно-практической конференции, посвященной 150 летию со дня рождения крымскотатарского просветителя И. Гаспринского. – Сімферополь, 2003. – С. 128-130. 36.Кто же на самом деле был прототипом Остапа Бендера? /Альманах КГГИ. Сб. научных работ профессоркско-преподавательского состава и студентов. Выпуск 3.- Ялта, 2001. –С.4-5. Матеріали конференій 37.Педагогические и психологические противоречия в формировании у детей старшего дошкольного возраста народоведческих этнических представлений /Научные записки международного конгресса «Интер ЭНИО – 97». – Крым-Украина, 1997. – С.91 –93. 38.Підготовка студентів педвузу до ознайомлення молодших школярів з малими етнічними групами Криму /Безперервна педагогічна практика студентів як первинна форма їх професійної практичної підготовки: Зб. наук. матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції, Вінниця: “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 1999. –С.195 – 198. 39.Роль національної культури малих етносів Криму в підготовці педагогічних кадрів /Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції. За ред. І.В.Козубської, І.І.Миговича. – Ужгород, 1999. – Ч.II. – С. 176-181. 40.Досвід та перспективи професійної підготовки спеціалістів подвійної спеціальності. /Шляхи та проблеми входження освіти України в світовій освітянський простір: Зб. доповідей міжнародної науково-практичної конференції. – Вінниця, 8-9 червня 1999.- Т. 2. –С.152 – 155. 41.Формирование готовности студентов педагогического вуза к учебно-воспитательной работе с детьми дошкольного и младшего школьного возраста с целью интеркультурного образования //Інновації в сучасному педагогічному просторі, теорія та практика: Зб. статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (Луганськ, 21-22 грудня 1999) - Луганськ ЛДПУ, 2000.-Ч.2. - С. 147 – 150. 42.Гуманитарная направленность альтернативных парадигм педагогического образования /Сборник научных статей по итогам работы украинско-российской научно-практической конференции «Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и перспективы на пороге XXI века – 14-16 октября 1998, - Ялта, - С. 83-86. 43.Роль національної культури малих етносів Криму в підготовці педагогічних кадрів //Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: Матеріали доповідей та повідомлень міжнародної науково-практичної конференції (Ужгород 21-22 жовтня 1999). Ужгород, 1999.-Ч.2. –С.176-181. 44.Духовная культура крымских караимов как составная часть общечеловеческой культуры //СБ. материалов международной научно-практической конференции Актуальные проблемы научно-методической подготовки будущих педагогов в системе дошкольного и начального образования 19-20 апреля 2001. – Минск, 2001.-Ч.1. –С.133-135. |