На основі аналізу й синтезу міждисциплінарних знань виявлено провідне значення етногеографічних чинників у розвитку глобальних та регіональних територіально-політичних процесів. Основні науково-теоретичні та практичні результати дослідження є такими: 1. Взаємозв'язок між певним типом етнічної спільноти і стадією становлення та розвитку державності свідчить про основоположну сутність етносу в процесі формування політичної карти світу. Розвиток етногенезу до рівня класичного етносу (народності), як найбільш консолідованої, гармонійної (щодо навколишнього середовища) і життєстійкої форми організації суспільства, стимулює природно-необхідну інтеграцію. Вона здійснюється на основі сприятливої компліментарності і взаємовигідності як з точки зору внутрішньоетнічної консолідації, так і з урахуванням об'єктивних міжетнічних територіально-політичних процесів. 2. Етногеографічні чинники зумовлюють процеси глобалізації та регіоналізації світу з наступною трансформацією етносфери. Об’єднуючою основою етнотериторіальних і геополітичних процесів є політико-географічний простір, як відображення генетичної та еволюційної єдності соціального і природного, як мети, засобу і результату політичної діяльності етносів. 3. У зв'язку з основоположною значущістю етногенетичних взаємозв'язків в ієрархічній структурі людства особливе значення мають етнічні потреби людини, які є основою для подальшого прояву інших різновидів потреб. У результаті задоволення певних потреб на різних таксономічних рівнях етносфери формується відчуття етнічності, яке відображає і стимулює етногрупову єдність і тому в цілому є чинником інтегруючим. Аспекти незадоволеності етнічних потреб і порушення принципу компліментарності призводять до накладення один на одного суперечливих етнічних полів і зростання міжетнічної напруженості. 4. Регіоналізація є проміжним етапом глобалізації, тому всі різновиди територіально-політичних процесів і міжетнічних відносин необхідно розглядати як прояв глобалізаційних процесів. Міжетнічні процеси на глобальному рівні свідчать про те, що цивілізаційна несумісність є головною рушійною силою міжнародних конфліктів, тому в сучасних умовах представники домінуючих цивілізацій не тільки визначають найважливіші напрями розвитку світогосподарських зв'язків, але й координують процеси міжнародної етнополітичної інтеграції та регіоналізації світу. 5. На основі вдосконаленої типології країн світу за етнонаціональним складом і ступенем етнічного впливу розроблена методика визначення територій з різними рівнями міжетнічної напруженості з метою гармонізації міжнародних відносин в умовах розвитку глобалізаційних процесів. В зв'язку з переважанням у світі поліетнічних держав сучасні територіально-політичні процеси часто призводять до загострення міжетнічних суперечностей як на регіональному, так і на глобальному рівнях. 6. Геоетнополітичні конфлікти виявляються як результат протиріч, що зумовлені ігноруванням чи неповним врахуванням етногеографічних особливостей відповідних територіально-політичних систем. За певних обставин етнос може розраховувати на широку автономію і створення власної держави, навіть якщо його частка в загальному населенні країни складає лише 0,5 %. Про це свідчить виявлений взаємозв'язок між зростанням чисельності населення світу і процесами етнодержавної суверенізації. 7. Основні етапи розвитку міжнародної інтеграції та глобалізації зумовлюються етногеографічними чинниками, а економічна доцільність стимулює політичне об'єднання аж до створення єдиної держави імперського типу, що в свою чергу може призвести до негативної трансформації існуючих етнодержавних утворень і повної деградації етносфери. 8. Ураховуючи провідний вплив етногеографічних чинників на територіально-політичні процеси, з метою запобігання міжетнічних конфліктів, геостратегічний вибір країни повинен здійснюватися на основі геоетнополітичних знань, які надають можливість гармонійно поєднувати національні інтереси та об’єктивні закономірності сучасних міжцивілізаційних та глобалізаційних процесів. Таким чином, нами встановлено першочергове значення етногеографічних чинників у розвитку сучасних глобальних та регіональних територіально-політичних процесів: а) етногеографічні чинники першопочатково стимулюють інтеграцію в суспільстві, але тільки у відносно однорідному середовищі і до такого рівня етногенезу, як народність або класичний етнос; б) при становленні державності одних етносів посилюється дезінтегруючий вплив інших етнічних груп та їх прагнення до автономізації, аж до відділення і створення власної держави; в) інтегруючий і дезінтегруючий вплив етносу виявляється сильніше або слабкіше залежно від особливостей етногеографічних чинників, що проявляються через етнополітичну культуру і різні аспекти етнічності як окремо взятих етнофорів, так і найбільш впливових народів світу. При дослідженні територіально-політичних процесів необхідно враховувати такі положення дисертаційної роботи: по-перше, природно-генетичний і етногеографічний зв'язок між суспільством та середовищем його існування, оскільки при руйнуванні етнічної основи деградує в цілому навколишнє середовище; по-друге, інтернаціоналізація та глобалізація світу можуть бути корисними тільки до того часу, поки вони сприяють зміцненню й розвитку етнокультурного різноманіття антропосфери і навпаки, необхідно стримувати ті тенденції глобалізації, які стимулюють створення уніфікованого надсуспільства і глобальної імперії; по-третє, необхідно підтримувати етнокультурну винятковість різних країн, одночасно стримуючи розповсюдження так званої «масової культури» і надмірної економізації світу; по-четверте, з метою запобігання міжетнічних конфліктів на глобальному та регіональному рівнях необхідно враховувати вирішальний вплив етногеографічних чинників на територіально-політичні процеси, а також використовувати геоетнополітичні знання як засіб гармонізації міжнародних відносин; по-п'яте, для зміцнення державності геостратегічний вибір України повинен здійснюватися з урахуванням національних інтересів та сучасних міжцивілізаційних процесів, які є відображенням найважливіших закономірностей розвитку глобалізації та регіоналізації світу. |