Анотація до роботи:

Котигоренко В.О. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт. Монографія (722 стор.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.05 – етнополітологія та етнодержавознавство. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 2005.

На захист винесено результати дослідження автором етнічних протиріч і конфліктів в Україні, природа, зміст та динаміка яких зумовлені спадщиною комуністичної системи, специфікою розвитку етнодемографічної та етносоціальної структури українського суспільства, особливостями вітчизняної економіки і політики, культури і суспільної свідомості та психології, геополітичних і цивілізаційних викликів сучасності, активізацією етнічних спільнот у демонструванні та обстоюванні своїх інтересів у процесі та після здобуття Україною незалежності. Обґрунтовуються теоретико-методологічні засади дослідження теми, формулюються рекомендації щодо шляхів і механізмів розв’язання етнічних протиріч, запобігання їх переростанню у відкриті конфлікти та врегулювання конфліктних ситуацій.

Результати дисертаційного дослідження підтверджують продуктивність розведення понять “етнічне протиріччя” та “етнічний конфлікт” як методологічного засобу адекватного визначення суспільної функції обох феноменів. Крім суто теоретичного уточнення послідовності етапів визрівання етноконфліктів, таке розведення запобігає передчасному застосуванню в регулюванні об’єктивних протиріч тих методів, які мають застосовуватися до носіїв цих протиріч у разі зіткнення між ними. Тим самим суспільно необхідне втручання у міжетнічні взаємини набуває здатності уникати конфліктопровокуючих наслідків.

Аналіз етнічних протиріч і конфліктів на прикладі української етнополітичної ситуації дозволяє визначити етнічний конфлікт як різновид суспільного конфлікту, а відтак уможливлює застосування для його типологізації загальних конфліктологічних підходів. Властивий їм поділ конфліктів за інтересами та потребами сторін на ресурсні, статусні й ціннісні дозволяє в кожному конкретному етноконфліктному випадку найбільш адекватно визначити сутність протиріччя, на ґрунті якого визріває міжетнічне протистояння. Така типологізація дає змогу уникнути однобічного виведення природи етноконфліктів із суто меркантильних і прагматичних зацікавлень їх учасників, увільняє від пошуку якогось специфічного “етнічного підґрунтя” задля визнання (позначення) того або іншого суспільного конфлікту етнічним. Водночас вона дозволяє належним чином враховувати етнічні відмінності як складову і навіть рушій багатьох суспільних відносин.

Поліетнічність України є об’єктивним, історично сформованим компонентом її суспільних реалій. Відмінності в етнічній структурі, мовних, культурно-світоглядних, геополітичних та інших орієнтаціях населення України продукують і протиріччя на ґрунті незбігу відповідних інтересів. Разом з тим, відмітною ознакою українства в усі часи була його специфічна культурна толерантність – здатність сприймати і засвоювати інші культури й світогляди. Тому кількісно переважаючий і формально визнаний титульним український етнос не є носієм асиміляційної загрози для етнічних меншин.

Сучасну Україну можна визначити регіоном з порівняно низьким ступенем етноконфліктності і відсутністю антагоністичних протиріч у міжетнічних стосунках, з переважанням компромісної налаштованості етнічних спільнот і з загальним визнанням міжетнічного миру й злагоди як цінності вищої за вірогідні вигоди від етнополітичних “перемог”.

Застосування до етнополітичних проблем України загальної типології конфліктів показує, що в українських умовах не було етнічних конфліктів, які являли б собою якийсь один конкретний тип етноконфлікту в чистому вигляді. Кожен з них поєднував риси, властиві різним типам. Разом з тим, в кожній з етноконфліктній ситуацій зазвичай домінувала або домінує якась одна конкретна сторона, що надає цій ситуації специфічних характеристик.

Серед особливостей сучасної етнополітичної ситуації в Україні, в тому числі його конфліктної складової, – перехідний стан всього суспільного життя, відсутність стабільних інститутів громадянського суспільства і традицій публічного громадського обговорення актуальних питань, недостатність досвіду самоорганізації на груповому і регіональному рівнях. Водночас в Україні немає випадків “непримиренної” боротьби. Навпаки, у більшості випадків спостерігається психологічна готовність конфліктантів до компромісу, до виявлення емпатії, готовності зрозуміти інтереси протилежної сторони.

У більшості конфліктних ситуацій з присутністю статусних етногрупових вимог останні не були провідними, підпорядковувалися або ресурсним, або ціннісним потребам, через що боротьба за владу не стала домінантною метою конфліктантів. Тим самим політизація етнічності, яка зазвичай найбільш повно проявляє себе у домаганні владних можливостей, в Україні найчастіше пов’язана з питаннями розподілу матеріальних благ, тобто тими питаннями, де досягнення компромісу найбільш вірогідне. Ціннісні питання також не набували самодостатнього значення, оскільки майже завжди сприймалися потенційними конфліктантами як менш значущі, порівняно з питаннями соціально-економічними.

Україна до останнього часу показувала приклад того, що зважена державна політика запобігання гострим етноконфліктам і застосуванню в них насильства, а також політика розв’язання виниклих конфліктів може бути результативною навіть в умовах соціально-економічної кризи, коли владні органи позбавлені достатніх ресурсів для задоволення матеріальних потреб етногруп. Цей досвід, з одного боку, підтверджує відсутність прямої залежності між соціально-економічним станом етнополітичного суб’єкта і мірою його конфліктності. З другого боку, цей самий досвід підкреслює важливість компетентного етнополітичного менеджменту як умови і чинника відвернення та розв’язання конфліктних ситуацій в етнополітичній сфері.

Стратегічним завданням держави має залишитися сприяння вільному розвиткові, взаємопроникненню й зближенню культурних, цивілізаційних цінностей етносів, які проживають на українських теренах. Головними й постійними чинниками уникнення конфронтаційної перспективи мають бути:

державний суверенітет – цілісність і повнота законодавчої та судової влади Української держави на всій її території;

правові засади державного будівництва, становлення і розвитку громадянського суспільства, забезпечення в усіх сферах суспільного життя верховенства права;

цілісність і недоторканість території України, розподіл функцій між органами центрального і територіального управління як засіб повнішої реалізації загальнодержавних гарантій прав етносів з урахуванням при цьому місцевої специфіки і опертям на економічні та інші можливості регіонів;

гарантована спеціальними законодавчими та іншими нормативними актами безпосередня і представницька участь спільнот (передусім нечисленних) неукраїнської етнічної ідентичності у здійсненні владно-управлінських функцій, виробленні й здійсненні вседержавної та регіональної політики, особливо якщо вона стосується територій компактного проживання цих спільнот;

сприяння розвиткові й взаємозбагаченню етноукраїнської культури та інших етнічних культур України, оптимізація практики забезпечення культурно-національної автономії як форми самореалізації національних меншин, збереження та розвитку їх етнічної і цивілізаційної ідентичності як засобу уникнення так званої “національної пастки” у вигляді примусової й форсованої українізації неукраїнських етногруп;

демократія як умова забезпечення рівних прав, можливостей та відповідальності українців і громадян іншої етнічної ідентичності в усіх сферах суспільного життя, між собою і стосовно суспільства в цілому.

Перелічені чинники та найбільш ефективні форми їх реалізації найлегше узгоджуються з особливостями розвитку різних етносів та цивілізацій і здатні сприяти міжцивілізаційному, внутрі- та міжетнічному порозумінню на теренах України.

Публікації автора:

Індивідуальна монографія

1. Етнічні протиріччя і конфлікти в сучасній Україні: політологічний концепт. – К.: Світогляд, 2004. – 722 с.

Рецензії:

Майборода О. Причини етноконфліктів та можливості їх запобігання // Політичний менеджмент. – 2004. – № 6 (9). – С. 181–184.

Омельчук Д., Батурін Д. Етнічні чинники політичних відносин в Україні // Людина і політика. – 2004. – № 4 (34). – С. 154–155.

Книги у співавторстві

2. Громадські об’єднання: їх роль у суспільно-політичному і соціально-економічному житті України / За ред. Л. Беренштейна, Г. Мигрина, В. Котигоренка. – К.: Інститут національних відносин і політології НАН України, Національний аграрний університет, 1997. – 194 с. (Текст на с. 55 – 84)

3. Джерелознавство історії України / Ред. кол.: М. Варшавчик (голова) та ін. – К.: Київський університет ім. Тараса Шевченка, Інститут української археографії та джерелознавства, 1998. – 272 с. (Текст на с. 15, 22, 43, 52–54, 59, 64, 70, 72)

4. Парламент України: Вибори ’ 98 (документи, статистика, бібліографія) / За ред. І. Кураса. – К.: Парламентське видавництво, 1998. – 422 с. (співавтори: Е. Афонін, І. Воронов, І. Ганжуров, Ю. Левенець, Г. Любовець, О. Рафальський, В. Рижов, А. Фінько, Т. Яковлєва)

5. Парламент України: вибори-98: інформ.-аналіт. видання. Частина 1 / Центральна виборча комісія. Ред. кол.: М. Рябець (голова) та ін. – К., 1998. – 616 с. (Текст на с. 487–493, співавтори: О. Нельга, З. Шарікова)

6. Парламент України: вибори-98: інформ.-аналіт. видання. Частина 2 / Центральна виборча комісія. Ред. кол.: М. Рябець (голова) та ін. – К., 1998. – 728 с. (Текст на с. 331–344, співавтори: О. Нельга, З. Шарікова, Т. Забара)

7. Національні меншини України у ХХ столітті: політико-правовий аспект / Ред. кол. : І. Курас (гол. ред.) та ін. / Кер. авт. кол. М. Панчук. К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2000. – 356 с. (Текст на с. 210–243, 275–295)

8. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2001. – 404 с. (Текст на с. 9–24, 123–157, співавтори: І. Курас (керівник групи), В. Андрущенко, О. Бєлов, О. Копиленко, М. Михальченко, М. Слюсаревський, Ю. Якименко)

9. Політична історія України. ХХ століття. У 6-ти томах / Ред. кол. І. Курас (голова) та ін. – К.: Генеза, 2002 – 2003. (Текст у т. 6. – К.: Генеза, 2003. – С. 245–286).

Брошури у співавторстві

10. Демократия и политический плюрализм / Под общ. ред. Л. Беренштейна, Б. Королева – К.: Министерство высшего и среднего специального образования УССР. – 1990. – 79 с. (Соавторы: Л. Беренштейн, К. Будник, Л. Гайдуков, Н. Довганык, Т. Мандебура, О. Носов, А. Кондратенко)

11. Вступление мира в эпоху научно-технической революции. Советское общество во второй половине 50-х – 60-е годы. – К.: Министерство высшего и среднего специального образования УССР, 1990. – 91 с. (Соавторы: А. Горбул, В. Гапотченко, П. Дигтяр, В. Киричук, В. Мирошниченко, Н. Ставицкая, И. Яремко)

12. Очерки истории Украины. – Луганск: ЛСХИ, ЛГПИ, 1993. – 182 с. (Соавтори: В. Борисов, Н. Гупан, И. Загоруй, А. Климов, В. Курило, В. Михайлюк, А. Новаков, Е. Пометун, С. Румянцев, А. Сердюк)

13. Толерантність у поліетнічному суспільстві: питання теорії і практики. К.: Фонд “Європа ХХІ”, 2003. – 156 с. (Текст на с. 78–80)

14. Західно-Українська Народна Республіка: формування державності і території. – Харків: Олімп, 1995. – 20 с. (Співавтор О. Дубрава)

15. Громадські організації: їх роль в суспільно-політичному житті України (довідково-статистичний матеріал) / Відп. за вип. Л. Беренштейн, Г. Мигрин, В. Котигоренко. – К.: Інститут національних відносин і політології НАН України, Національний аграрний університет, 1997. – 48 с. (Текст на с. 29–31)

16. Сучасна політична ситуація в Україні: між Сходом і Заходом / Збірник матеріалів семінару Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Київського проекту Інституту Кеннана, 5 липня 2001 р. / Ред. кол.: І. Курас (співголова), Я. Пилинський (співголова) та ін. – К.: Стилос, 2001. – 61 с. (Текст на с. 25–29)

Статті у наукових виданнях

17. Про цивілізаційне дослідження етнонаціональних процесів // Наукові записки інституту національних відносин і політології НАН України. – 1997. – Вип. 1. – С. 65–79.

18. Національні аспекти десталінізації режиму // Початок десталінізації в Україні (до 40-річчя закритої доповіді М.Хрущова на XX на з’їзді КПРС). Матеріали “круглого столу” в Інституті історії України НАН України (26 лютого 1996 року). – К., 1997. – С. 54–66. (Співавтор М. Панчук)

19. Український народ і держава в етноцивілізаційному вимірі // Демократія і державність в Україні: проблеми гармонізації / Збірник / Інститут національних відносин і політології НАН України, Національний університет ім. Тараса Шевченка, Фонд Фрідріха Еберта. – К., 1997. – С. 17–22.

20. Національні меншини України і державна незалежність // Незалежність України: історичні витоки та перспективи / Інститут історії України НАН України. – Київ, 1997. – С. 172–184. (Співавтор М. Панчук)

21. Використання засобів масової інформації у передвиборній агітації // Україна. Вибори – 98: Досвід. Проблеми. Перспективи. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації) / Центральна виборча комісія. Ред. кол.: М. Рябець (голов. ред.) та ін. – К., 1999. – С. 135–138.

22. Кліометрія – “вимірювання історії” // Спеціальні галузі історичної науки: Збірник на пошану Марка Якимовича Варшавчика / Редкол.: Я. Калакура (гол. ред.) та ін. – К., 1999. – С. 47–53.

23. Этнический состав населения Украины: динамика 1959-1988 годов // Родина / Российский исторический иллюстрированный журнал / Россия и Украина. Специальный выпуск. – Москва. – 1999. – № 8. – С. 135.

24. Динаміка етнічного складу населення України повоєнних років. Факти без коментарів // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 1999. – Вип. 9. – С. 180–182.

25. До концепції Закону про вибори народних депутатів: хто і як обиратиме парламент? // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2000. – Вип. 11. – С. 56–65.

26. Німецька національна меншина в сучасній Україні // Діалог. – 2000. – №1. – С. 162–163. (Співавтор А. Кудряченко)

27. До питання про методику дослідження етнічних конфліктів // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2000. – Вип. 12. – С. 95–102.

28. “Кримський вузол” як варіант тристороннього конфлікту: Київ –Сімферополь – ОКНР у пошуках компромісу // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2000. – Вип. 13. – С. 270–281.

29. Мовний конфлікт в Україні: стереотипізація взаємосприйняття // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2000. – Вип. 14. – С. 186 – 194.

30. Передвиборна агітація засобами масової інформації: рівні можливості чи рівні умови? // Роль та місце засобів масової інформації у виборчому процесі. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації), 27 жовтня 2000 року / Центральна виборча комісія. – К., 2000. – С. 50–54.

31. Компроміс у міжетнічних взаєминах: пошук правової формули в сучасній Україні // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2001. – Вип. 15. – С. 180–188.

32. Вплив зовнішньополітичних чинників на етнополітичну ситуацію в Україні // Людина і політика. – 2001. – № 4 (16). – С. 10–28.

33. Етнічні цінності у міжетнічних конфліктах // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2001. – Вип. 16. – С. 243–262.

34. Етнічний конфлікт: наукове і політичне бачення // Нова політика. – 2001. – №5 (37). – С. 47–50.

35. Матеріальні ресурси як об’єкт етногрупових домагань // Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції 22 листопада 2001 року. Частина 2. / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, Львівський філіал Української академії державного управління при Президентові України. – Львів, 2001. – С. 144–155.

36. Українська етнополітологія: становлення, теоретико-методологічні засади // Етнополітологія в Україні. Становлення. Що далі? / Збірник / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2002. – С. 13–84. (Співавтори О. Майборода, Л. Нагорна, Л. Шкляр)

37. Статусно-рольова проблема в міжетнічних відносинах в Україні // Матеріали до української етнології. Щорічник. Збірник наукових праць / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. – 2002. – Вип. 2 (5). – С. 127 – 131.

38. Причинність етноконфліктів: впливи глобалізації // Політична думка. – 2002. – №1. – С. 97–113.

39. Етногрупові домагання матеріальних ресурсів (конфліктологічний аспект) // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2002. – Вип. 18. – С. 273–287.

40. Проблеми територіально-адміністративного устрою України у контексті особливостей етнонаціонального розвитку регіонів // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2002. – Вип. 19. – С. 192–218. ( Співавтор М. Панчук)

41. Сучасні концепції конфлікту як суспільного явища // Людина і політика. – 2002. – № 3 (21). – С. 75–87.

42. Етнополітичні аспекти модернізаційних процесів в Україні // Національна інтеграція в полікультурному суспільстві: український досвід 1991 – 2000 років / Збірник / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2002. – С. 22–44.

43. Об’єднання етнічних меншин України в контекстах громадянського суспільства // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2002. – Вип. 20. – С. 26–45.

44. Теоретичні виміри етнічних контекстів суспільного конфлікту // Людина і політика. – 2002. – № 5 (23). – С. 21–36.

45. Політичні причини етноконфліктних ситуацій у спектрі кримського досвіду // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2002. – Вип. 21. – С. 151–167.

46. Формування сучасного українського законодавства у сфері етнонаціональних відносин: єдність і протилежності концептуальних засад // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2002. – Вип. 21. – С. 151–167.

47. Про неконституційні аспекти Закону України “Про вибори народних депутатів України” // Вибори і референдуми в Україні: законодавче забезпечення, проблеми реалізації та шляхи вдосконалення / Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 13-15 листопада 2002 року (доповіді, виступи, рекомендації). – К., 2003. – С. 144–151.

48. Тенденції в етнічній та етномовній динаміці населення України у 1959—2001 рр. (за матеріалами переписів) // Людина і політика. – 2003. – № 2 (26). – С. 12–24.

49. Висвітлення у вітчизняній політологічній та історичній літературі сучасної кримськотатарської проблеми // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2003. – Вип. 23. – С. 180–202. (Співавтор М. Панчук.)

50. Знання про соціальний конфлікт: абсолют чи відносність? // Політичний менеджмент. – 2003. – №2. – С. 137–155.

51. Концептуальні засади правового забезпечення етнонаціональної політики Української держави (Доповідь) // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України / Збірник матеріалів У Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 2–3 жовтня 2003 р. – Запоріжжя: Обласна державна адміністрація; Сімферополь: Доля, 2003. – С. 10–16.

52. Національне питання у владних відносинах в СРСР після Сталіна // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2003. – Вип. 24. – С. 55–70. (Співавтор М. Панчук)

53. Зміни в етнічній та етномовній ідентифікації населення України: порівняльний аналіз кількісних показників // Міжнаціональні відносини і національні меншини в Україні: стан і перспективи. – К., 2004. – С. 272–287.

54. Становлення державного етнополітичного менеджменту в Україні // Політичний менеджмент. – 2004. – № 6 (9). – С. 48–63.