Захарян Емма Гургенівна. Етіотропна, патогенетична та реабілітаційна терапія хворих на постгонорейні ураження сечостатевого тракту та інші урогенітальні інфекції, ускладнені вторинним безпліддям : дис... канд. мед. наук: 14.01.20 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Захарян Е.Г. Етіотропна, патогенетична та реабілітаційна терапія хворих на постгонорейні ураження сечостатевого тракту та інші урогенітальні інфекції, ускладнені вторинним безпліддям. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – Шкірні та венеричні хвороби. – Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено питанням наукового обгрунтування підходів до підвищення ефективності лікування хворих з постгонорейними ураженнями сечостатевого тракту та іншими урогенітальними інфекціями в сполученні з вторинним безпліддям. Представлені дані про клініко-анамнестичні особливості, етіологічні фактори запального процесу, особливості спермограми, адреналової системи, вегетативного, ендокринного та імунного статусу у 88 інфертильних чоловіків, які перенесли у минулому гонорею, в тому числі з ІПСШ без ускладнень; з ускладненими ІПСШ; з хронічними запальними захворюваннями сечостатевих органів без ІПСШ. Встановлено роль хронічної інфекції як тригерного фактора у виникненні взаємозалежних гіпоталамо-гіпофізо-гонадних змін, що формують патоспермію. Розроблені і запроваджені алгоритми комплексної етіопатогенетичної терапії хворих, в тому числі із застосуванням антигомотоксичних препаратів (Траумель-С, Ехінацея-композитум), що обумовило хороші найближчі і віддалені результати лікування, нормалізацію лабораторних показників, настання вагітності і народження здорових дітей у 22,7 % подружніх пар.
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і нове рішення науково-практичної задачі, що полягає у підвищенні ефективності лікування хворих з постгонорейними ураженнями сечостатевого тракту та іншими урогенітальними інфекціями, ускладненими вторинним безпліддям, з урахуванням взаємозв'язку клінічних та етіологічних факторів запального процесу, особливостей спермограми, адреналової системи, вегетативного, ендокринного та імунного статусу.
1. Клініко-анамнестичними особливостями хронічних урогенітальних інфекцій у осіб, які перенесли в анамнезі гонорею и страждають на вторинне безпліддя, є: переважання малосимптомних і торпідних форм захворювань; наявність змішаної ІПСШ у 63,6 % хворих (переважно трихомонад, хламідій), а також їхніх асоціацій з умовно-патогенною флорою – у 46,6 %; наявність хронічних запальних захворювань сечостатевих органів (уретритів, простатитів, епідидимітів, везикулітів тощо) – у 71,6 %, в тому числі поширених на кілька органів у 51,1 % пацієнтів.
2. Патоспермія (олігозооспермія, олігоастенозооспермія тощо) визначена у 68,2 % пацієнтів, в тому числі в 76,2 % випадків при ускладнених УГІ, що виявлялося вірогідним зниженням в порівнянні зі здоровими особами загального числа сперматозоонів у 1 мл еякуляту (в 1,3-2 рази) та інтегративного показника плідності (у 2,1-5,8 рази), лейкоцитозом, збільшенням числа сперматозоонів з патологією, порушенням їхньої рухливості, збільшенням часу розрідження, погіршенням в'язкості, зниженням вмісту фруктози і лимонної кислоти, появою антиспермальних антитіл. Виявлені порушення властивостей еякуляту корелювали з тривалістю інфекційно-запального процесу і, незважаючи на порівнянність ряду показників спермограми з секреторно-ендокринним безпліддям, на відміну від останнього носили оборотний характер.
3. Ступінь виразності ендокринних і гормональних порушень у інфертильних хворих з постгонорейними ураженнями сечостатевого тракту та іншими УГІ характеризується вірогідним підвищенням рівнів ФСГ і ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону; зниженням вмісту тестостерону; підвищенням ТТГ і зниженням Т4 при відносно нормальному рівні Т3, адреналіну, норадреналіну, 17-КС і дофаміну, що підтверджує роль хронічної інфекції як тригерного фактора у виникненні взаємозалежних гіпоталамо-гіпофізо-гонадних змін, що приводять до набутої патоспермії.
4. У хворих із вторинним безпліддям, переважно з ускладненими формами УГІ, імунна супресія виявляється кількісним дефіцитом Т-лімфоцитів, дисбалансом субпопуляцій Т-клітин, зниженням імунорегуляторного індексу, підвищенням активності натуральних кілерів, збільшенням продукції В-лімфоцитів і вмісту IgА, зниженням IgG, що пригнічує сперматогенез.
5. При вторинному безплідді виявлені ознаки вегетативних порушень нервової системи з перевагою парасимпатичних проявів, більш виражені при ускладнених формах УГІ. Визначені кореляційні асоціації порушень спермограми з імунними, гормональними і вегетативними змінами дозволяють припускати взаємозвязок цих систем у патогенезі вторинного безпліддя.
6. Порівняльний аналіз особливостей клінічних проявів і перебігу хронічних УГІ, локалізації органічних уражень сечостатевого тракту, змін показників спермограми, імунної системи, вегетативного статусу і гормональних зрушень дозволив виділити різні рівні клініко-лабораторних порушень і об'єднати інфертильних хворих у три групи: перша – з хронічними УГІ нижніх відділів сечостатевого тракту, друга – з хронічними ускладненими формами УГІ і третя група – з хронічними запальними захворюваннями верхніх відділів урогенітального тракту без ІПСШ.
7. Розроблені алгоритми комплексної етіологічної, патогенетичної і реабілітаційної терапії з використанням етіотропних препаратів, що не мають тератогенних властивостей (Метранідазол, Орнідазол, Фазіжин, Азітроміцин, Доксициклін, Спіраміцин, Вільпрафен); антигомотоксичних препаратів на аутокрові (Траумель-С, Ехінацея-композитум, Мукоза-композитум); імуномодуляторів (Циклоферон, Тіотріазолин, Аміксин, Протефлазид) сприяли, на відміну від групи порівняння, скороченню тривалості етіотропної терапії, нормалізації лабораторних показників, “оборотності” набутого (вторинного) безпліддя у чоловіків через відновлення фертильності еякуляту, що позитивно вплинуло на настання вагітності і народження здорових дітей у 20 з 88 подружніх пар.
Публікації автора:
Захарян Э.Г., Федотов В.П. Этиология, патогенез и терапия патоспермии, обусловленной инфекциями, передаваемыми половым путем //Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2001.- №2-3 (4).- С.114-119. Дисертантом проведений аналіз літератури, визначення проблеми, підготовка статті до друку.
Захарян Э.Г., Федотов В.П. Особенности нейро-эндокринного статуса и репродуктивной функции мужчин при хламидийно-уреаплазменной инфекции //Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева.- 2002.- №3-4.- С.78-85. Дисертантом проведено обстеження пацієнтів, обробка та аналіз результатів, підготовка статті.
Захарян Э.Г. Терапия и профилактика хронической постгонорейной инфекции у инфертильных больных //Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2003.- №1-4 (6).- С.187-191.
Захарян Е.Г., Федотов В.П. Патогенетичне обгрунтування першого етапу лікування безпліддя у хворих на трихомонадно-хламідійно-гонококову інфекцію //Медичні перспективи.- 2002.- Т.VII, №3.- С.55-60. Дисертантом проведено обстеження і лікування хворих, статистична обробка, підготовка статті.
Захарян Э.Г. Вегетативные нарушения в патогенезе вторичного бесплодия у мужчин с хронической постгонорейной урогенитальной инфекцией //Медико-социальные проблемы семьи.- 2004.- Т.9, №4.- С.79-84.
Федотов В.П., Дюдюн А.Д., Захаров В.К., Кущинский М.Г., Захаров С.В., Святенко Т.В., Темник Н.И., Мамон А.А., Михайлец Н.В., Захарян Э.Г., Каданер Е.И. Препараты циклоферона в комплексной терапии больных ИППП //Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2002.- №1-2 (5).- С.169-178. Дисертант брала участь у лікуванні тематичних хворих препаратами циклоферона, обговоренні результатів.
Захарян Е.Г. Комплексна терапія хворих з післягонорейними урогенітальними захворюваннями, ускладненими вторинним безпліддям //Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2005.-№1-2 (8).- С.53-62.
Патент №55949А Україна, МКІ А61К31/41. Спосіб лікування хронічного трихомоніазу /Федотов В.П., Захарян Е.Г.- Опубл. 15.04.2003.- Бюл.№ 4.- 6с. Дисертантом запропоновано спосіб, проведено лікування, оформлення патенту.
Захарян Е.Г. Комплексна терапія хворих з післягонорейними урогенітальними захворюваннями в сполученні зі вторинним безпліддям //Інформаційний лист, ухвалений рішенням Вченої ради ДДМА.- Дніпропетровськ, 2004.-3с.
Дифференцированное использование иммунокорректоров, включая различные лекарственные формы циклоферона, в комплексной терапии дерматозов и ИППП: Методические рекомендации /Под ред. В.П.Федотова.- Днепропетровск, 2004.- 64с. Дисертант брала участь в обговоренні і підготовці рекомендацій щодо терапії ІПСШ.
Захарян Э.Г. Иммунный статус у инфертильных больных с постгонорейными урогенитальными заболеваниями //Физиология и патология иммунной системы.- 2003.- Т.5, №2.- С.294-295.
Захарян Э.Г. Иммунный статус больных с инфекциями, передающимися половым путем //Аллергология и иммунология.- 2003.- Т.5, №2.- С.294-295.
Захарян Э.Г. Постгонорейная урогенитальная инфекция в роли нейроэндокринного стрессора в развитии вторичного бесплодия у мужчин //Аллергология и иммунология.- 2004.- Т.5, №1.- С.127.
Захарян Э.Г., Дудик С.Л. Принципы комплексной терапии постгонорейных урогенитальных заболеваний у инфертильных больных //Матеріали науково-практичної школи "Розробки молодих вчених дерматовенерологів".- К., 2005.- С.35-36. Дисертантом проведено обстеження і лікування хворих, статистична обробка матеріалів.
