На основі проведеного у дисертаційній роботі дослідження здійснено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення актуального завдання, що виявляється у здійсненні соціально-філософського аналізу особливостей формування естетичної свідомості студентської молоді в період глобалізації та інформаційної революції. Основні висновки дослідження полягають у наступному: Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, що розкриває багатство естетичного відношення людини до світу, відображає її активне прагнення до гармонії, досконалості, краси, ідеалу. З усіх форм суспільної свідомості саме естетичне у своїх цінністних орієнтаціях є найбільш вагомим, але в період розгортання глобалізації та інформаційної революції естетичні пріоритети перемістилися на периферію цінністних орієнтацій студентів, стали майже не помітними на фоні прагматичного світогляду, що поступово охоплює все більш широкі пласти молоді. “Естетичне” відривається від таких цінностей, як “істина” і “добро”, й тому не може повною мірою забезпечити одвічно естетичне ставлення людини до дійсності; Фактори “естетичного голоду”, викликані глобалізацією та інформаційною революцією, – це масова культура, політизація суспільних процесів, низький рівень економічного розвитку суспільства, обмеженість коштів і примітивне існування, поява “віртуально-естетичної реальності”; Управлінську функцію вирішення проблем формування естетичної свідомості студентської молоді, її протидії масовій культурі і браку естетичної культури мають взяти на себе установи освіти, зокрема вищі навчальні заклади; Найбільш вагомими факторами, що зумовлюють стан естетичного виховання у вищих навчальних закладах є: естетична освіта і естетична інформованість; інтерес до мистецтва і здатність естетично сприймати його та оцінювати з точки зору загальнолюдського і національного естетичного ідеалу; естетичне середовище, освітньо-культурний рівень розвитку, естетично-моральні основи спілкування, естетичне ставлення до праці, участь студентів в різних видах художньо-естетичної творчості, засоби естетичного виховання, якими є творчо-продуктивна праця, навколишнє середовище, поведінкова діяльність і побут; Головний принцип естетичного виховання – це принцип загальності і художньої освіти; Прагнення України увійти до Європейського співтовариства постійно диктує необхідність впровадження демократичних засад в організації навчання, виховання, побуту у вищих навчальних закладах України, тобто активізувати естетичне спрямування студентського самоуправління; Обґрунтовано можливості та способи (технології) реалізації попереджувальної просвітницької, виховної, організаційної діяльності, що виступає своєрідним протектором дієвості руйнівних чинників, збереження та зростання в духовному світі студентської молоді дійсних естетичних цінностей; особлива увага приділяється аналізу методів, засобів технологій залучення студентів до активної участі в мистецько-творчому житті суспільства, активізації різноманітних форм їх естетичної самодіяльності. |