Анотація до роботи:
Савчук В. А. Епістолярна спадщина Лесі Українки: джерелознавчо-текстологічний аспект. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.09 – літературне джерелознавство і текстологія. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Київ, 2009. У дисертації епістолярій Лесі Українки вивчено з позицій сучасного літературного джерелознавства та текстології. У дослідженні детально викладено історію публікацій та збирання кореспонденцій поетеси від 1911 року до наших днів, окреслено найважливіші її етапи, порушено питання пошуків епістолярних текстів у майбутньому, окреслено їх перспективи. У роботі представлено результати звірки листів Лесі Українки, надрукованих у багатотомних наукових виданнях 50–70-х років ХХ століття, з їх автографами. Дослідження побудовано на залученні до наукового обігу уривків з епістолярних текстів письменниці, вилучених радянською державною цензурою під час підготовки до друку листів поетеси і до цього часу ніде не опублікованих. З’ясовано причини використання купюр, а також вилучення окремих кореспонденцій Лесі Українки, які не увійшли до 12-томного зібрання її творів 1975–1979 років, хоча були розшукані на момент його укладання. На основі архівних матеріалів здійснено їх текстологічний та історико-літературний коментарі. У дисертації проаналізовано редакторські правки, друкарські огріхи, знайдені в найповнішому на сьогодні виданні, представлено докази систематичного порушення творчої волі автора та принципів сучасної текстології. | 