Анотація до роботи:

Ковальська О.Р. Епідеміологічні особливості інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02 – епідеміологія. - Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, м. Київ, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей розвитку епідпроцесу інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, у західноукраїнському регіоні. Встановлено епідособливості поширення хламідіозу, мікоплазмозу і генітального герпесу впродовж 11 років в 7 західних областях. Вперше визначено території, групи та час ризику, тенденції розвитку епідпроцесу на заході України. Показано, що існуюча система обліку інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, неадекватно відтворює розвиток епідпроцесу через невідповідність організації лабораторної верифікації цих захворювань. Охарактеризовано спектр патології та патогенів у розрізі вікових, статевих і поведінкових груп населення. Обґрунтовано необхідність введення лабораторного обстеження серед осіб груп ризику. Встановлено провідні чинники ризику, що сприяють поширенню зазначених інфекцій. Доведено необхідність профілактичних програм серед суцільного населення.

1. Епідемічна ситуація щодо інфекцій невенеричної природи, які передаються статевим шляхом, є неблагополучною без ознак стабілізації як в Україні, так і в західноукраїнському регіоні. За інтенсивністю та динамікою епідемічний процес в регіоні є аналогічним до загальнодержавного: інтенсивні показники у 1993-2003 роках коливались від 299,2 до 783,5. За період, що аналізується, спостерігалась тенденція до зростання захворюваності на урогенітальний хламідіоз (у 6,4 рази), мікоплазмоз (у 2,2 рази), герпетичну інфекцію (у 1,4 рази).

2. У всіх західних областях, як і в Україні, групою ризику щодо інфекцій невенеричної природи, які передаються статевим шляхом, були особи віком 18-29 років. Ризик інфікування хламідіями у даній групі майже в 5 разів перевищував аналогічний показник у групі осіб старше 30 років, у 11,7 рази – у підлітків та в 84 рази – у дітей. Серед жінок спостерігалася більша інтенсивність епідемічного процесу, ніж серед чоловіків: захворюваність зростала зі швидкістю 42,0 % проти 27,6 % на рік, а ризик інфікування був у 1,3 рази вищим.

3. Територіями підвищеного ризику на заході країни щодо інфекцій невенеричної природи, які передаються статевим шляхом, виявилися Хмельницька та Чернівецька області. У розрізі західного регіону стан епідемії урогенітального хламідіозу мав місце у Волинській та Хмельницькій; мікоплазмозу – у Хмельницькій та Чернівецькій областях.

4. Комплексне лабораторне обстеження за стандартами ВООЗ хворих із запальними захворюваннями сечостатевої системи та осіб із порушеною фертильністю виявило, що найпоширенішим збудником був Herpes simplex virus, інфікованість яким у 1,88-2,5 рази перевищувала аналогічні показники для Ureaplasma urealyticum, у 3,0-3,2 рази - Chlamydia trachomatis та в 7,5-7,9 рази - Mycoplasma hominis.

5. Генітальний герпес, урогенітальний хламідіоз, уреаплазмоз і мікоплазмоз як моноінфекцію виявлено в (18,00±1,81) %, (8,44±1,31) %, (3,11±0,82) % та (0,44±0,31) % обстежених відповідно. Найтиповішими асоціаціями мікроорганізмів у хворих були герпетично-уреаплазменні – (41,67±3,45) %, хламідійно-герпетичні – (20,1±2,81) %, герпетично-мікоплазменні – (10,78±2,17) %. У частини хворих виявлено інфікування трьома патогенами одночасно, з яких найчастішим було поєднання хламідій, вірусу простого герпесу і уреаплазм – (14,22±2,44) %.

6. У ряді лабораторій мережі лікувально-профілактичних установ проводяться лише серологічні дослідження на урогенітальний хламідіоз, мікоплазмоз, герпетичну інфекцію, що недостатньо для верифікації діагнозу. Найвищі показники ураженості населення Волинської та Хмельницької областей на урогенітальний хламідіоз є результатом коректного обліку даних реєстрації і обліку випадків захворювань.

7. Чинниками ризику інфікування збудниками інфекцій невенеричної природи, що передаються статевим шляхом, були часте вживання алкоголю, відсутність постійного статевого партнеру, невикористання бар’єрних засобів захисту при статевих стосунках, низька інформованість щодо ризику інфікування збудниками генітальних інфекцій, ненадання вчасної кваліфікованої медичної допомоги, міграційні процеси. Шанси інфікування чоловіків під час подорожей були вищими при зовнішній міграції до Польщі, Росії та Чехії, а жінок - при внутрішній.

8. Із метою оптимізації епідеміологічного нагляду в зазначеній групі інфекцій необхідно введення щорічного лабораторного обстеження на урогенітальний хламідіоз, генітальний герпес та мікоплазмоз особам активного репродуктивного віку. Профілактичні програми мають формуватися із врахуванням чинників ризику, притаманних для конкретних територій і груп населення.

Публікації автора:

1. Виноград Н.О., Казановський О.А., Ковальська О.Р. Генітальний герпес: аспекти епідеміології та етіопатогенетичного лікування // Зб. наук. пр. КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Київ. - 2000. - №9, Книга 1. - С. 410-413.

Особистий внесок - проведено вибірку та аналіз першоджерел щодо характеристики епідеміологічних особливостей герпетичної інфекції у світі.

2. Виноград Н.О., Ковальська О.Р., Чаплик І.О. Особливості епідпроцесу при генітальних інфекціях у Львівській області // Вісник Сумського державного університету. Серія “Медицина”. – 2001. - №11 (32). – С. 49-55.

Особистий внесок - проведено обрахунки кількісних та якісних показників захворюваності на генітальні інфекції у Львівській області, визначено їх вплив на демографічні процеси в державі.

3. Мікробіоценоз нижніх відділів генітального тракту у хворих з непліддям / Н.О. Виноград, О.Р. Ковальська, О.В. Челак, І.О. Чаплик // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2001. - №3 (15). - С. 92-95.

Особистий внесок - створена комп’ютерна база даних хворих із запальними захворюваннями урогенітального тракту, проведено аналіз інфікованості збудниками.

4. Виноград Н.О., Ковальська О.Р. Сучасний стан проблеми хламідіозів (огляд літератури) // Acta Medica Leopoliensia. – 2003. - № 1, том VIV. – С. 110-114.

Особистий внесок - опрацьовано та узагальнено дані 29 першоджерел щодо поширеності хламідіозів у світі.

5. Ковальська О.Р. Динаміка та прогнозування епідемічного процесу при урогенітальних хламідіозах на заході України // Практична медицина. - 2003. - № 3. - С. 62-66.

6. Ковальська О.Р. Чинники ризику виникнення генітального хламідіозу // Тези доповідей симпозіуму “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозів”. - Київ, 2000. - С. 23.

7. Ковальська О.Р. Деонтологічні аспекти досліджень з визначення чинників ризику при захворюваннях, що передаються статевим шляхом // Тези доповідей VIII конгресу СФУЛТ. - Львів–Трускавець, 2000. - С. 57.

8. Ковальська О.Р. Епідеміологічні особливості хламідіозів у Львівській області // Імунологія та алергологія. - 2001. - №1. - С. 88.

9. Ковальська О.Р. Біоценоз нижніх відділів геніталій у гінекологічних хворих // Тези доповідей V міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 2001.- С. 241.

10. Ковальська О.Р. Sexually transmitted infections: influence on the reproductive function of the women // Abstracts’ book international congress of medical students and young physicians.- Poznan (Poland), 2001. - P. 98.

11. Ковальська О.Р. Чинники ризику виникнення сексуально-трансмісивних інфекцій серед молоді // Тези доповідей ІІ міжнародної наукової конференції для студентів-медиків і молодих науковців у ЛДМУ. – Львів, 2001. - С. 158-159.

12. Ковальська О.Р. Етіологічна роль M.hominis у виникненні запальних захворювань сечостатевої системи жінок // Тези доповідей міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини”. – Дніпропетровськ, 2001. - С. 168.

13. Виноград Н.О., Ковальська О.Р. Епідеміологічні закономірності поширення урогенітальних хламідіозів в західноукраїнському регіоні // Імунологія та алергологія. - 2001. - №4. - С. 18.

Особистий внесок - здійснено вибірку звітних форм із 7 західних областей за 10 років, проведено аналіз поширеності хламідіозів на заході, встановлено тенденції та темпи розвитку їх епідпроцесу.

14. Ковальська О.Р., Василишин З.П. Поширеність захворювань, що передаються статевим шляхом у Львівській області України // Тези доповідей VІ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2002. - С. 365.

Особистий внесок - доповнена база даних, проведено узагальнення лабораторних досліджень клінічного матеріалу від жінок з порушенням фертильності та вивчено поширеність ІПСШ у цій групі.

15. Виноград Н.О., Ковальська О.Р., Чаплик І.О. Тенденції та прогноз захворюваності на хламідіоз серед населення західного регіону України // Імунологія та алергологія. - 2002. - №3. - С. 37-38.

Особистий внесок - проаналізовано поширеність хламідозу у групах ризику ЗПСШ та осіб із урогенітальною патологією, проведено розрахунки прогностичних рівнів захворюваності.

16. Ковальська О.Р. Епідеміологічні особливості трихомоніазу у західному регіоні Україні // Тези доповідей VІI міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2003. - С. 302.

17. Виноград Н.О., Ковальська О.Р., Чаплик І.О. TORCH-інфекції у ВІЛ-інфікованих // Імунологія та алергологія. - 2003. - № 4. - С. 85.

Особистий внесок – проаналізовано поширеність герпетичної інфекції у ВІЛ-інфікованих.

18. Виноград Н.О., Ковальська О.Р. Поведінкові звички, як чинник ризику захворювань, що передаються статевим шляхом // Тези доповідей науково-практичної конференції “Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни”. – Львів, 2004. - С. 95-96.

Особистий внесок – обробка та узагальнення результатів опитування обстежуваних осіб; встановлення чинників ризику виникнення ЗПСШ

19. Виноград Н.О., Ковальська О.Р., Чаплик І.О. Урогенітальний хламідіоз у західноукраїнському регіоні // Імунологія та алергологія. - 2004. - №4. - С. 41-42.

Особистий внесок – розширено вибірку та аналіз облікових форм бази даних МОЗ України щодо урогенітального хламідіозу у 7 західноукраїнських областях до 2003 року.