Анотація до роботи:

Козішкурт О.В. Епідеміологічна характеристика та роль водного фактору в розповсюдженні гепатиту А в м. Одесі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 – епідеміологія. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006 р.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей епідемічного процесу (ЕП) гепатиту А (ГА) в великому портовому місті на півдні України (м. Одеса) та удосконаленню протиепідемічних заходів щодо цього захворювання.

Вперше проведені дослідження, що дозволили визначити епідеміологічні особливості поширення, інтенсивність, тенденції розвитку ЕП ГА в м. Одесі протягом 35-річного періоду (1970-2004 рр.), який характеризувався наявністю двох етапів розвитку – зростання (1970-1996 рр.) та спаду (1997-2004 рр.).

Показано зміну основних характеристик ЕП ГА на сучасному етапі його розвитку: провідна роль в якості джерела інфекції належить дітям 3-6 років (при низьких показниках зареєстрованої захворюваності виявлення антитіл до ГА становить 43,3% обстежених цієї групи). Вивчено імунологічну структуру населення м. Одеси до ГА. Визначено групу високого ризику захворюваності на ГА – це вікова група 7-19 років, серед осіб якої виявлено найменший імунний прошарок 28,0±3,8% , що співпадає з показниками зареєстрованої захворюваності.

Показано зменшення імунного прошарку до ГА протягом останніх 10 років. Основним чинником передачі збудника визначено питну воду, внаслідок вторинного забруднення в розподільній мережі водопроводу. Доведена пряма кореляційна залежність між захворюваністю на ГА та позитивними результатами індикації вірусу в питній воді як серед дорослого населення, так і серед дітей. На підставі даних епідеміологічного нагляду та вірусологічного контролю питної води встановлено принципову можливість ефективного впливу на водний чинник передачі ВГА за допомогою сучасного дезінфектанту діоксиду хлору (на прикладі м. Іллічівська).

1. Епідемічний процес ГА в м. Одесі в 1970-2004 рр. характеризувався наявністю двох етапів розвитку - з 1970 р. по 1996 р. зростання зареєстрованої захворюваності (середній багаторічний показник - 178,5 на 100 тис.), а в період 1997-2004 рр. її зниження (44,2). На сучасному етапі відбулась зміна вікової структури хворих на ГА (найвищі показники захворюваності реєструються у вікових групах 7-14 і 15-19 років; захворюваність дітей 3-6 років знизилася в 12 разів (р<0,05)). Серед дітей 3-6 років переважають інапарантні форми захворювання (при низьких показниках зареєстрованої захворюваності частота виявлення антитіл до ВГА складає в даній групі 43,3%. Протягом останніх 10 років зменшився імунний прошарок популяції до ВГА з 54,0 до 38,2 %.

2. Основними чинниками передачі ВГА в м. Одесі, є питна та морська вода. Встановлено наявність прямого сильного кореляційного зв'язку між виявленням аг-ВГА у водогінній мережі і захворюваністю населення на ГА протягом 1991-2004 рр. (r=0,72; р <0,05). Важливу роль відіграє морська вода як чинник передачі ВГА в окремих, розташованих вздовж побережжя одеської затоки районах, на що вказує прямий сильний кореляційний зв’язок між показниками захворюваності на ГА і контамінацією ВГА проб морської води (r=0,9, p<0,05) в Південному районі міста.

3. Показано можливість ефективної дії на водний чинник передачі ВГА за допомогою застосування сучасного дезінфектанту - діоксиду хлора (на прикладі м. Іллічівська). Протягом 1991-1996 рр. ВГА визначався в питній воді м. Іллічівська в середньому в 19,6% проб, (в м. Одесі в 10,0%). З 1997 р. (після застосування ДХ) у питній воді міста ВГА не визначається, в м. Одесі у 3,6% проб.

4. Вивчено імунологічну структуру щодо ГА різних вікових груп населення м. Одеси. Імунний прошарок серед дітей 1-6 років склав 45,3±7,1%, 7-19 років – 28,0±3,8%, 20-29 років – 33,3±5,0%, осіб старших 30 років – 72,3±6,1%. Антитіла в захисних титрах визначали у 26,9 % осіб, позитивних щодо анти-ВГА IgG.

5. Анти-ВГА IgM частіше виявлялися в періоди підйому захворюваності на ГА (1994-1995 рр.) в порівнянні з періодами спаду (1999-2004 рр.) відповідно у 25,4 та 14,3% обстежених осіб.

6. Групами високого ризику щодо захворюваності на ГА є особи з фенотипами О(І) та А(ІІ), на що вказує найвища частота виявлення у них анти-ВГА IgG 9,1та 12,3% відповідно. Серед осіб з В(ІІІ) та АВ(ІV) групами крові цей показник становив 5,5 та 1,1% відповідно. Проте, особи з фенотипом О(I) найчастіше мали низький рівень імунітету до ВГА (4,7%), а з групою крові А(II) найчастіше (10,1%) мали захисний рівень антитіл до ГА. Відзначена тенденція може свідчити про те, що особи з фенотипом А(II) частіше, ніж інші мають маніфесну форму захворювання на ГА, тоді як особи з фенотипом О(I) частіше, ніж інші мають інапарнтні форми захворювання.

7.Показано, що у осіб з ектоморфним соматотипом, достовірно частіше (t = 3,2; р<0,05) виявляли анти-ВГА IgG у високих титрах, що може свідчити про активніше вироблення імунної відповіді на ВГА у людей даного соматотипу.

Публікації автора:

1.Васильєв К.Г., Козішкурт О.В. Епідеміологічна характеристика вірусного гепатиту А м. Одесі // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. – №1. – С. 38-42. Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення, статистичну обробку звітних форм щодо захворюваності на ГА в м. Одесі, аналіз отриманих результатів, зроблено висновки та підготовлено статтю до публікації.

2.Васильєв К.Г., Козішкурт О.В., Мякина О.В. Серо-епідеміологічні особливості гепатиту А в великому портовому місті півдня України // Експериментальна і клінічна медицина. – 2006. -№3. – С. 108-114. Особистий внесок – дисертантом організовано проведення серологічних досліджень щодо ГА, клінічного дослідження на групи крові, самостійно проведено антропометричні дослідження підлітків та юнаків, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, зроблено висновки.

3.Козішкурт О.В. Роль водного чинника в розповсюдженні вірусного гепатиту А в м. Одесі // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. – №2. – С. 26-30.

4.Козішкурт О.В. Віділення вірусу гепатиту А з водних об'єктів і захворюваність населення в м. Одесі // Вісник проблем біології і медицини. – 2005. – №3. – С. 75-79.

5.Козішкурт О.В. Деякі особливості імунорезистентності організму залежно від морфофункціонального статусу дітей (на моделі вірусного гепатиту А) // Імунологія і алергологія. 2004. – т.5. – №1. – С.154.

6.Васильєв К.Г., Козішкурт О.В. До питання про перспективи вакцинопрофілактики гепатиту А в м. Одесі // Тези науково-практичної конференції «Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека”. – Київ. – 2006. – С. 56.

7.Козішкурт О.В., Васильєв К.Г. Епідеміологічні особливості гепатиту А у великому портовому місті // Тези науково-практичної конференції «Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека – Київ. – 2006. – С.57.

8.Козішкурт О.В., Вороніна Е.Г. Епідеміологія вірусного гепатиту А в сучасних урбоекологічних комплексах // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю кафедри загальної гігієни Одеського ДМУ (1903-2003 рр.). Одеса - “Чорномор’я” .– 2003. – С. 300-303.

9.Колоденко В.О., Козішкурт О.В. Соматотипування дітей з високим ризиком розвитку гострої вірусної інфекції // Вісник морської медицини. - 1999. – С. 80-81. . Особистий внесок – дисертантом організовано проведення серологічних досліджень щодо ВГА, самостійно проведено антропометричні дослідження підлітків та юнаків, статистичне опрацювання та аналіз отриманих результатів, зроблено висновки.