Шаповал Валентин Федорович. Епiдемiологiчна характеристика лiстерiозної iнфекцiї та удосконалення методiв її дiагностики i профiлактики : Дис... канд. наук: 14.02.02 - 2002.
Анотація до роботи:
Шаповал В.Ф. Епідеміологічна характеристика лістеріозної інфекції та удосконалення методів її діагностики і профілактики. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 - епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2002.
Вперше в умовах центрального регіону України (на прикладі Полтавської області) проведено епідеміологічні дослідження розповсюдження збудників лістеріозу в об’єктах довкілля (вода відкритих водойм, стічні води тваринницьких ферм, м'ясокомбінатів, міські комунальні стоки, ґрунт, питна вода з водогінної мережі і шахтних колодязів), продуктах харчування і харчовій сировині (молоко і молокопродукти, кулінарні вироби з м'яса і риби, напівфабрикати з овочів) і клінічного матеріалу від хворих (випорожнення, виділення зіву, кров, патологічні виділення піхви від жінок з акушерсько-гінекологічною патологією). Можлива етіологічна роль лістерій підтверджена серологічними дослідженнями. При проведенні лабораторного аналізу 427 проб з об'єктів зовнішнього середовища бактерії роду Listeria були виявлені в 37 пробах (8,7 %). Найбільш часто лістерії виділялися зі стічних вод тваринницьких ферм, м’ясокомбінатів, міських комунальних стоків. L. monocytogenes є домінуючою в об’єктах довкілля (80,1%). При дослідженні 508 проб продуктів харчування і харчової сировини (молоко і молочні продукти, кулінарні вироби та готові блюда з м'яса і риби, готові блюда і напівфабрикати з овочів) було встановлено, що контаміновано лістеріями було 24 (4,7%) проби. Найчастіше контаміновані лістеріями кулінарні вироби (готові блюда і напівфабрикати з м'яса і риби) - 8,8% проб, на другому місці - готові блюда і напівфабрикати з овочів (6,3%). Лістерії виявлені в 3,4% проб молока і молочних продуктів. При проведенні лабораторних досліджень 454 проб клінічного матеріалу (кров, відокремлення зіву, випорожнення) від хворих з різною клінічною картиною захворювання з різними діагнозами (гострі кишкові інфекції, ангіна, сепсис, інфекційний мононуклеоз), а також при дослідженні 110 проб патологічних виділень від жінок з акушерсько-гінекологічною патологією і 26 проб патологоанатомічного матеріалу від хворих, що померли від різних захворювань, лістерії виділені у 28 осіб (4,7%). L. monocytogenes є також домінуючою в клінічному матеріалі (82,3%). Крім виділення збудника, у 71,4% хворих можна вважати серологічно підтвердженим захворювання лістеріозом.
Використані в роботі методи біотипування, фаготипування, бактеріоцинотипування, серотипування, маркірування по чутливості до антибіотиків, вивчення морфологічних, культуральних та біохімічних властивостей, застосування для детекції і генотипування лістерій полімеразної ланцюгової реакції дозволили визначити домінуючі види L.monocytogenes та L.ivanovii.
Ґрунтуючись на отриманих результатах досліджень та досвіді економічно розвинутих країн (США, Японія, країни Європи), розроблено комплекс заходів для ефективної профілактики лістеріозної інфекції.
1. Встановлено, що в умовах Полтавської області збудник лістеріозу виявляється у хворих з клінічною картиною інфекційного мононуклеозу у 8,3% випадків, ангіни - 4,5% випадків, сепсису - 4,4% випадків, гострої кишкової інфекції - 2,9% випадків, акушерсько-гінекологічних запальних захворювань - 1,8% випадків. Все це свідчить про поліморфізм клінічних проявів лістеріозу.
2. Показано, що лістерії активно циркулюють на території Полтавської області і виявляються в об’єктах довкілля з частотою 5,3% - 17,2%, в тому числі в харчовій сировині і продуктах харчування у 3,4% - 8,8%.
3. Лістерії, виділені з об’єктів оточуючого середовища і клінічного матеріалу від хворих, по морфологічних, культуральних, біохімічних, антигенних характеристиках подібні і мають такі фактори патогенності: гемолітичну, антилізоцимну, бактеріоциногенну активність, вірулентні для білих мишей, здатні викликати кератокон’юнктивіт і дерматонекроз у лабораторних тварин. Домінуючим видом є L.monocytogenes з переважанням серотипу 1/2а, питома вага якого серед виділених лістерій склала 68,3%.
4. Застосування полімеразної ланцюгової реакції дозволило з високим рівнем специфічності і достовірності проводити індикацію шести видів лістерій в зразках клінічного матеріалу і об’єктах довкілля, здійснювати індикацію патогенних (L.monocytogenes) і умовно-патогенних (L.ivanovii, L.seeligeri) видів лістерій а також провести міжвидове генотипування лістерій.
5. Проведення епідеміологічного нагляду і профілактики лістеріозної інфекції в сучасних умовах повинно бути направлено на втілення бактеріологічного контролю за харчовою сировиною і продуктами харчування, що несуть ризик зараження лістеріозом; мікробіологічного обстеження осіб, з підозрою на захворюваність лістеріозом, втілення апробованих методів експрес-індикації лістерій в об’єктах навколишнього середовища і клінічному матеріалі.
6. Поширеність лістеріозу серед хворих з різною клінічною картиною захворювання та розповсюдженість лістерій в об’єктах навколишнього середовища обґрунтовує необхідність введення офіційної реєстрації лістеріозної інфекцій серед населення.
Публікації автора:
Шаповал В.Ф., Зюзін В.О., Ковган М.І. Епідеміологічні особливості поширення гострих кишкових захворювань в сільськогосподарських районах Полтавської області в залежності від соціально-економічних і природних умов. //Вісник проблем біології і медицини. Полтава-Харків. -1998.-№ 24. -С. 55-69.
Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями, оцінка екологічних та соціально-економічних умов.
Шаповал В.Ф., Зюзін В.О., Ковган М.І. Структура гострих кишкових інфекцій у населення Полтавської області //Вісник проблем біології і медицини. -Полтава. -1998.-№ 25. -С. 56-58.
Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями, графічне відображення, формування висновків.
Шаповал В.Ф. Влияние природно-социальных факторов на эпидемический процесс менингококковой инфекции. Мат. конференции "Механизмы саморегуляции в микробиоцентрах и новые аспекты профилактики менингококковой инфекции". -Харьков.-1999. -С. 97-120.
Шаповал В.Ф., Зюзін В.О. Захворюваність гострими кишковими інфекціями населення Полтавської області та фактори, що її визначають //Український медичний альманах. -Луганськ.- 2000.-Том. 3, № 2.-С. 177-179.
Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу, ретроспективний аналіз статистичної звітності з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями по Полтавській області.
Шаповал В.Ф., Гардецька Л.В., Зюзін В.О. Характеристика здоров’я міського населення і його динаміка у сучасних умовах //Вісник проблем біології і медицини. -Полтава. -2000.-№ 5-6. -С. 50-54.
Особистий внесок - ретроспективний аналіз статистичної звітності по захворюваності міського населення Полтави, оцінка показників захворюваності та смертності, формулювання висновків.
Шаповал В.Ф., Зюзін В.О., Ковган М.І. Санітарно-екологічні особливості Полтавської області та характеристика здоров’я населення// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей". -Полтава. -2000.- С. 117-119.
Особистий внесок - проведена санітарно-екологічна оцінка умов проживання населення, дана оцінка демографічної ситуації, аналіз показників захворюваності.
Шаповал В.Ф., Зюзін В.О. Актуальні проблеми профілактики лістеріозу в сучасних умовах. //Матеріали ІХ підсумкової науково-практичної конференції медичного факультету СДУ "Сучасні проблеми клінічної та екологічної медицини". - Суми.- 2000.-С. 79-80.
Особистий внесок - зібраний статистичний матеріал по розповсюдженості лістеріозної інфекції в Полтавській області, проведена оцінка рівня контамінації лістеріями продуктів харчування та харчової сировини, узагальнено отримані дані.
Шаповал В.Ф. Епідеміологічна і мікробіологічна характеристика лістеріоза в умовах агропромислового регіону.//Вісник проблем біології і медицини. - Полтава. - 2001. - № 3. - С. 85-88.
Шаповал В.Ф., Зюзин В.О., Загоруйко Г.Е., Павлиш И.В., Плужникова Т.В., Загоруйко Ю.В. Санитарно-экологическая характеристика Полтавской области и показатели здоров’я населения //Материалы научно-практической конференции "Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов". Харьков. - 2001. - Т.2, С. 12-14.
Особистий внесок - узагальнення та статистична обробка інформації по захворюваності населення, оформлення роботи.
Шаповал В.Ф. Клініко-епідеміологічні та імунологічні особливості лістеріозної інфекції в сучасних умовах. //Вісник Сум. ДУ. Серія "Медицина". – Суми. - 2001. - Т. 32. - № 11. - С. 155-159.
Шаповал В.Ф. Культуральні, морфологічні і ферментативні властивості лістерій, виділених із об’єктів навколишнього середовища і клінічного матеріалу //Збірник наукових праць "Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології". -Київ-Луганськ-Харків. -2001.- Вип. 4/36. -С. 261-268.
Шаповал В.Ф. Характеристика факторів патогенності лістерій, виділених із об’єктів зовнішнього середовища і клінічного матеріалу//Український медичний альманах. - Луганськ. - 2001. - Том. 4, № 3. - С. 123-129.