Досліджено склад та структуру енергетичних потоків і факторів, які впливають на енергоспоживання системами створення мікроклімату в пташниках-бройлерниках та продуктивність бройлерів. Виявлено, що енерговитрати за період циклу вирощування 24.03.-10.05.2001 по технологічних процесах складають:
освітлення – 3,1 %; електродвигуни вентиляторів та теплогенераторів – 1,4 %; опалення – 95,5 %. Розроблена математична модель, яка характеризує енергоспоживання системами створення мікроклімату і придатна для використання при вирішенні задач оптимізації просторового розміщення вентиляційно-опалювального обладнання в об’ємі пташника та режимів його роботи Запропоновано методичний підхід та удосконалено методику визначення енергоспоживання системами мікроклімату, що при застосуванні засобів комп'ютерного моделювання дає можливість порівнювати та оцінювати енерговитрати різними варіантами реалізації систем створення мікроклімату. Програма розрахунку реалізована в електронних таблицях EXCEL. В результаті розрахунків виявлено, що при клітковому утриманні курчат-бройлерів у порівнянні з підлоговим зниження питомих енергозатрат на створення мікроклімату досягає 40%. Розроблено основні положення методики оцінки впливу перебоїв в електропостачанні птахівничих підприємств на ефективність виробництва продукції бройлерів. Виявлено, що гранична протяжність перерви електропостачання залежить від прийнятої технології вирощування курчат-бройлерів та факторів, які характеризують умови зовнішнього середовища. Найбільший ризик втрат продукції при клітковій технології утримання бройлерів. Допустимими межами перерви електропостачання є 5-7 хв., при цьому не відбувається значної (більше 5% від загального обсягу) втрати продукції. При збільшенні періоду перерви енергопостачання втрат продукції курчат будуть збільшуватися по експоненційному закону. На прикладі промислових пташників з різними технологіями утримання курчат-бройлерів проведено аналітичні дослідження залежності енергетичної ефективності створення мікроклімату від зміни енергоємних складових процесу забезпечення мікроклімату для перехідного періоду року. При цьому виявлено, що:
із збільшенням опору теплопровідності огороджуючих конструкцій значення коефіцієнту біоенергетичної ефективності створення мікроклімату зростає по експоненційному закону і досягає раціональних значень при величині коефіцієнту теплопередачі огороджуючих конструкцій не більше 13 кДж/м2годєС, в той час як в типових пташниках 18-25 кДж/м2годєС; при збільшенні норм повітрообміну енергетична ефективність створення мікроклімату знижується по експоненційному закону, так, при збільшенні повітрообміну від 1,5 до 3,5 м3/год при підлоговій технології утримання відбувається зниження ефективності на 40 %, а при клітковому утриманні – на 65 %; при зміні температурного режиму у пташниках в зоотехнічно-допустимих межах максимальні значення коефіцієнту енергетичної ефективності створення мікроклімату знаходяться в області зменшення значень температури від рекомендованих на 3-4 С; при зміні вологісного режиму у пташниках в зоотехнічно-допустимих межах максимальні значення коефіцієнту енергетичної ефективності створення мікроклімату знаходяться в області оптимальних значень вологості внутрішнього повітря. На основі даних експериментальних досліджень отримано адекватну з вірогідністю Р = 0,95 регресійну залежність питомих енерговитрат на створення мікроклімату від значень температури та вологості внутрішнього повітря, а також повітрообміну в середовищі пташника. Обгрунтовано заходи, направлені на зниження питомих енерговитрат при створенні мікроклімату в промислових пташниках з прийнятими технологіями утримання. При цьому виявлено, що:
при досягненні раціональних значень коефіцієнту опору теплопередачі огороджуючих конструкцій питомі енергозатрати зменшуються в середньому на 30 % ; зменшення норм повітрообміну при вирощуванні курчат-бройлерів з 3 до 2 м3/кг зменшує питомі енергозатрати на 35 %; відхилення температурного режиму пташника від рекомендованого на 4єС в бік зменшення знижує питомі енергозатрати в середньому на 30%; застосування обладнання для утилізації теплоти вентиляційного повітря з коефіцієнтом ефективності, рівним 0,3, дозволяє зменшити питомі енергозатрати в середньому на 25 %. 8. Розроблено технічні засоби та програмне забезпечення, що дозволяє реалізувати поточний розподілений контроль параметрів мікроклімату та енергоспоживання у пташнику-бройлернику. Інвестиційні кошти на впровадження розробленої інформаційно-вимірювальної системи контролю параметрів мікроклімату та витрат енергоресурсів в 12-ти промислових пташниках ВКФ “Варто” відшкодовуються менш ніж за 1 рік. Ставка дисконтування IRR рівна 35 %. Запас міцності проекту складає 77,2 %. З факторів ризику найбільш критичним є збільшення змінних витрат на виробництво продукції курчат-бройлерів. |