Золотовський Аркадій Олексійович. Енергетичний спектр рідкоземельних іонів (Tm3+, Tb3+, Sm3+) в сульфідних та оксидних матрицях в кластерному наближенні : Дис... канд. наук: 01.04.07 - 2007.
Анотація до роботи:
Золотовський А.О. Енергетичний спектр рідкоземельних іонів (Tm3+, Tb3+, Sm3+) в сульфідних та оксидних матрицях в кластерному наближенні. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.07 - фізика твердого тіла. - Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАН України, Харків, 2007.
Робота присвячена встановленню закономірностей формування енергетичного спектра рідкоземельних іонів (Tm3+, Tb3+, Sm3+) в сульфідних та оксидних матрицях, що знаходять широке використання в оптоелектроніці, підбору модельних об’єктів для експериментального дослідження, визначенню комплексу експериментальних досліджень енергетичного спектру обраних модельних об’єктів, проведенню моделювання комплексу і обґрунтуванню метода кластерного наближення для розрахунку енергетичного спектра об’єктів, розв’язанню задачі багатьох частинок в твердому тілі, побудові багатоелектронних молекулярних орбіталей комплексів рідкоземельних іонів в обраних матрицях і на їх основі оцінці ймовірності і інтенсивності люмінесцентних переходів, теоретичним оцінкам енергетичних спектрів рідкоземельних іонів (Tm3+, Tb3+, Sm3+) в кластерному наближенні, які адекватно описують експериментальні результати. Вперше виконаний кількісний розв’язок задачі багатьох частинок в твердому тілі для окремого випадку комплексів рідкоземельних іонів в кластерному наближенні, що дало можливість кількісно описати енергетичний спектр кластерного рідкоземельного іона, оточеного іонами O, S. Оцінка інтенсивностей енергетичних переходів кластерного рідкоземельного іона в рамках задачі багатьох частинок вперше дала можливість встановити природу зростання інтенсивностей смуг випромінювання в короткохвильовій частині спектру при зниженні симетрії комплексу. В рамках задачі багатьох частинок вперше встановлена природа загального зростання інтенсивностей смуг і відносного зростання їх інтенсивностей в короткохвильовій частині спектру зі збільшенням перекривання електронних оболонок рідкоземельного елемента і замісника при заміні халькогенідів (O, S) в найближчому оточенні рідкоземельних іонів галогенами (F, Cl, Br).
В дисертаційній роботі в результаті проведення теоретичних і експериментальних досліджень розв’язано наукову задачу щодо встановлення закономірностей формування енергетичного спектру рідкоземельних іонів (Tm3+, Tb3+, Sm3+) в сульфідних та оксидних матрицях в кластерному наближенні, заснованому на багатоелектронних молекулярних орбіталях. Теоретично виконано обчислення інтенсивностей переходів люмінесценції в комплексах рідкоземельних іонів при відомому розташуванні лігандів. Основні наукові результати роботи такі можна сформулювати у вигляді таких висновків:
Запропоновано модель комплексу рідкоземельних іонів в сульфідних і оксидних матрицях в кластерному наближенні на основі багатоелектронних молекулярних орбіталей, яка дала можливість розрахувати інтенсивності переходів люмінесценції і енергетичні рівні комплексів Tm3+ і Sm3+ в напівпровідникових і діелектричних матеріалах.
Проведено моделювання механізмів електролюмінісценції Tm3+ в ZnS з використанням багатоелектронного квантовохімічного метода і доведено, що механізми передачі енергії «гарячих» електронів кристалічній ґратці і випромінюючим центрам залежать від напруження електричного поля і по-різному впливають на інтенсивності «синіх» і «червоних» смуг люмінесценції.
Проведено ідентифікацію люмінесцентних переходів тонких плівок Y2O3-xSх, легованих Tb3+, за допомогою вдосконалених методів ТКП і метода багатоелектронних молекулярних орбіталей. Показано перевагу метода багатоелектронних молекулярних орбіталей перед методом Джадда і Офельта та встановлено, що останній придатний тільки для діелектриків з широкою забороненою зоною для переходів люмінесценції, що лежать в середині забороненої зони.
Промодельовано оптичні властивості кластерів Sm3+ в різних сульфідних і оксидних матрицях та показано, що зменшення відстані між РЗІ і лігандом призводить до зростання інтенсивностей і збільшенню внеску переходів, що відповідають більш коротким довжинам хвиль.
Встановлено, що при відомому розташуванні лігандів, знаючи РЗІ та оточення, прогнозувати спектральні характеристики комплексів рідкоземельних іонів.
Rodionov V.E., Rakhlin M.Ya. and Zolotovskii A.A. Modeling of Thulium Ion in Zinc Sulphide // Phys.stat.sol.(b).- 1992.- V.173, № 10.- P.733-738.
Золотовский А.А., Родионов В.Е. Моделирование люминесценции комплексов самария в сульфидных и оксидных матрицах // Вопросы атомной науки и техники.- 2003.- № 3(83).- C.170-172.
Бачериков Ю.Ю., Бойко В.Г., Золотовский А.А., Васильковский С.А., Кравченко А.Ф., Родионов В.Е., Охрименко О.Б. Исследование влияния подложки на люминесценцию тонких плёнок Y2SxO3-x:Tb3+ // Материалы VI Международного Симпозиума «Тонкие пленки в электронике» 25-29 сентября 1995 г., Лазурное, Украина, Т.1.- С.82-85.
Золотовский А.А., Родионов В.Е. Моделирование люминесцентных и лазерных переходов комплексов f-элементов в различных материалах // Матеріали XIII Національної школи-семінару з міжнародною участю «Спектроскопія молекул та кристалів», Суми, 20-26 квітня 1997 р.- С.74.
Zolotovsky A.A., Tarasov G.G, Francini R. Rare-Earth doped structures as functional materials for fiber optics and optoelectronics // Workshop on Functional Materials FMA’2004 Athens, Greece, 23-26 September, 2004.- P.1-12.
Золотовский А.А., Полторацкий Ю.Б. Моделирование излучения комплекса редкоземельных ионов в люминесцентных материалах // Труды XVII Международной конференции по физике радиационных явлений и радиационному материаловедению, Алушта, Крым, 4-9 сентября 2006 г., С.224.