Анотація до роботи:

Прохоров Д.В. Ендоінтоксикаційний синдром у хворих на мікробну екзему: патогенетична роль і коригуюча терапія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 –шкірні і венеричні хвороби. –Інститут дерматології і венерології АМН України, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вивченню стану перекисного окислення ліпідів, імунного статусу і ролі синдрому ендогенної інтоксикації в патогенезі мікробної екземи, а також розробці методу корекції виявлених порушень.

У 168 хворих на мікробну екзему установлено підвищення вмісту маркерів ендогенної інтоксикації – молекул середньої маси в сироватці крові і зниження їх рівня в сечі. Достовірні порушення виявлені в системі перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що виражається в надмірному накопиченні первинних і вторинних продуктів ПОЛ при недостатності ферментів антиоксидантного захисту (церулоплазміну і супероксиддисмутази) та зниженні загальної антиоксидантної активності крові. В імунному статусі хворих установлені наступні достовірні зміни: зниження CD3+, CD4+, CD8+ лімфоцитів, співвідношення CD4+/CD8+, фібронектину; збільшення циркулюючих імунних комплексів, показника НСТ-тесту та рівня антитіл IgG до ліпополісахариду E.coli K 30. Кореляційний аналіз дозволив установити, що виявлені патологічні процеси (накопичення продуктів ПОЛ, недостатність антиоксидантного потенціалу, імунний дисбаланс) є одними з найбільш вагомих складових ендоінтоксикаційного синдрому у хворих на мікробну екзему. Розроблено і впроваджено в практичну охорону здоров’я метод лікування хворих з використанням інфузійного розчину Реосорбілакт і антиоксиданта та імунокоректора Ербісол. Призначення комплексного методу лікування хворим на мікробну екзему дозволило досягти позитивного клінічного ефекту у 94,1% випадків, в 1,7 рази скоротити строки лікування, зменшити в 2,8 рази кількість рецидивів в порівнянні з традиційною терапією.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нові дані щодо вирішення поставленої наукової задачі, що стосується підвищення ефективності лікування хворих на мікробну екзему, на підставі установлення патогенетичної ролі змін рівнів СЕІ, які корелюють з дисбалансом між накопиченням продуктів ПОЛ і недостатністю ферментів антиоксидантного захисту, а також порушеннями в системі імунітету, що достовірно взаємопов’язано з клінічними особливостями перебігу захворювання. Обгрунтована доцільність і доведена ефективність використання вітчизняних препаратів Ербісол і Реосорбілакт для удосконалення комплексної терапії мікробної екземи.

1. У обстежених 168 хворих на мікробну екзему були установлені зміни рівнів вмісту маркерів ендоінтоксикації –молекул середньої маси. Виявлені порушення характеризувались збільшенням в1,84 рази (p<0,05) рівня молекул середньої маси в сироватці крові і зниженням на 22,10% (p<0,05) рівня молекул середньої маси в сечі. Ступінь ендоінтоксикації прямо пропорційний тривалості захворювання, площі ураженої шкіри та тяжкості перебігу дерматозу.

2. Вивчення процесів вільнорадикального окислення ліпідів дозволило виявити достовірні порушення в системі ПОЛ, що виражається в надмірному накопиченні продуктів ПОЛ: Д.кет. на 13,16% (p<0,05); Д. кон. на 16,04% (p<0,01); ТБКАП на 17,56% (p<0,05); при зниженні показників антиоксидантного захисту: СОД на 38,45% (p<0,01); ЦП на 32,03% (p<0,005): АОА на 22,64% (p<0,05). Аналіз результатів досліджень свідчить, що дисфункція системи ПОЛ є важливою ланкою патогенезу мікробної екземи.

3. Імунологічний статус хворих на мікробну екзему характеризувався наступними достовірними змінами: зниження CD3+ (p<0,01); CD4+ (p<0,01); CD8+ (p<0,05); CD4+/CD8+ (p<0,05); ФН (p<0,01); збільшення ЦІК (p<0,01) і НСТ-тесту (p<0,01), антитіл IgG до ЛПС E. Coli К30 (p<0,01).

4. Кореляційний аналіз дозволив установити взаємозв’язок між вмістом молекул середньої маси, накопиченням продуктів ПОЛ, недостатністю антиоксидантного потенціалу, зрушеннями в системі імунітету, виявлені патологічні процеси є одними із найбільш вагомих складових СЕІ у хворих на мікробну екзему.

5. Розроблено новий, патогенетично обгрунтований метод лікування мікробної екземи із застосуванням вітчизняних препаратів: антиоксиданта та імунокоректора Ербісол, інфузійного розчину Реосорбілакт. Використання цього методу забезпечує нормалізацію рівнів МСМ в сироватці крові і сечі; підвищення вмісту CD3+, CD4+, CD8+ лімфоцитів, фібронектину; зниження рівнів ЦІК, НСТ-тесту, титру антитіл IgG до ЛПС E. Coli К30; відновлення балансу показників в системі ПОЛ.

6. Розроблений метод дозволив досягти позитивних результатів лікування у 94,1% випадків, в 1,7 рази скоротити строки лікування, зменшити в 2,8 рази кількість рецидивів в порівнянні з традиційною терапією. Перевагами даного методу лікування є: добра переносимість та відсутність ускладнень, можливість його використання як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.

Публікації автора:

1. Прохоров Д.В. Современные представления о патогенезе микробной экземы // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им.С.И.Георгиевского. – Симферополь. – 2000. – Т.136. – С.147 – 150.

2. Прохоров Д.В., Притуло О.А.. Молекулы средней массы – маркер эндогенной интоксикации у больных микробной экземой // Дерматовенерология, косметология, сексопатология. – 2001. – №1. – С.95-97.

3. Прохоров Д.В., Семенец П.Ф., Харченко В.З., Притуло О.А.. Свободнорадикальное окисление липидов как фактор патогенеза при микробной экземе // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им.С.И.Георгиевского.– Симферополь. – 2001. – Т.137, Ч. II. – С.108-109.

4. Прохоров Д.В.. Николаенко А.Н. Влияние «Эрбисола» на показатели эндогенной интоксикации у больных микробной экземой // Врачебное дело. – 2001. – №5-6. – С.138-140.

5. Прохоров Д.В. Микробная экзема у лиц пожилого возраста // Сб.научных трудов КМАПО им.П.Л.Шупика. – К. – 2002. – Вып. 11, Кн. 1. – С.132-138.

6. Прохоров Д.В. Нарушения иммунного статуса и их коррекция у больных микробной экземой в стадии эритродермии // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. – 2002. – № 2. – С.16-18.

7. Proсhorov D.V. Syndrome of endogenous intoxication in patients with microbial eczema // materials of 29^th Nordic Congress of Dermatology and Venereology. – Goteborg – Sweden. – June 7-10 2001. – P.36.

8. Прохоров Д.В., Притуло О.А. Комплексная терапия больных микробной экземой с учетом синдрома эндогенной интоксикации // Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. – 2002. – № 3. – С.32-34.

9. Прохоров Д.В., Притуло О.А. Коррекция иммунных нарушений у больных микробной экземой // Тезисы научно-практической конференции «Токсикодермии и аллергические заболевания кожи». – К. – 2002. – С.2.

10. Прохоров Д.В. Роль плазмового фібронектину у патогенезі мікробної екземи // Тези доповідей IX конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Луганськ. – 2002. – С.379-380.

11. Деклараційний патент № 4870 А UA, МКИ А61К31/01, Спосіб лікування мікробної екземи / Прохоров Д.В., Притуло О.О. – №2001117759 от 15.08.2002., Бюл.№8.