Анотація до роботи:

Томашевський А.В. Експериментальне обгрунтування доцільності використання бензофурокаїну при відмороженні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом - 14.03.05. - фармакологія. - Інститут фармакології і токсикології АМН України, Київ, 2005.

Досліджено вплив ненаркотичного анальгетика бензофурокаїну на перебіг експериментального відмороження задньої лапки у білих щурів. Встановлено, що бензофурокаїн (30 мг/кг внутрішньоочеревинно) позитивно впливає на основні патогенетичні ланки холодової травми. Це проявляється гальмуванням запальної реакції, відстроченням утворення сухого некрозу та самоампутації ушкодженої кінцівки, а також вираженим анальгетичним ефектом, на що вказує зростання порогу больової чутливості. На фоні лікування бензофурокаїном послаблюються розлади кровообігу, дистрофічні, проліферативні та склеротичні процеси в міокарді, печінці, нирках та наднирниках щурів з холодовою травмою, що корелює з позитивною динамікою сіалових кислот та пептидів середньої молекулярної маси в плазмі крові дослідних тварин. Механізм захисної дії бензофурокаїну при відмороженні пов’язаний із спроможністю препарату пригнічувати процеси перекисного окислення ліпідів, стимулювати мікроциркуляторні процеси шляхом блокування активності тканниного тромбопластину, наявністю антигіпоксичного ефекту.

За величиною захисної дії при експериментальному відмороженні бензофурокаїн не поступається, а подекуди і перевищує ефективність тренталу та вольтарену.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності фармакотерапії відмороження шляхом використання ненаркотичного анальгетика бензофурокаїну.

1. Холодова травма у білих щурів, викликана дією хлористого етилу на задню лапку, проявляється виразною запальною реакцією у вигляді набряку, некротичних змін з наступною самоампутацією ушкодженої кінцівки, порушенням морфологічної структури внутрішніх органів та зростанням в плазмі крові рівня сіалових кислот, пептидів середньої молекулярної маси та малонового діальдегіду.

2. Лікування експериментального відмороження задньої лапки у щурів протягом 10 днів за допомогою внутрішньоочеревинного введення бензофурокаїну (30 мг/кг, 10% від ЛД₅₀), як і тренталом (10 мг/кг, в/о), вольтареном (3 мг/кг, в/о) та субплантарним введенням традиційної суміші (0,2 мл 0,5% розчину новокаїну + 1000 ОД гепарину + 5 мл гідрокортізону + 0,05 г ацетилхоліну), гальмує запальну (ексудативну) реакцію, відстрочує утворення некрозу тканин та попереджує самоампутацію ушкодженої кінцівки. За величиною протизапальної дії бензофурокаїн співставляється з тренталом та традиційною сумішшю препаратів і вірогідно переважає вольтарен: на 5-ту добу лікування величина набряку ушкодженої кінцівки була відповідно на 41%, 30%, 31% та 18% меншою відносно нелікованих тварин. За спроможністю відстрочувати виникнення некрозу тканин у травмованій лапці препарати розташовуються в такій послідовності: бензофурокаїн трентал = вольтарен > традиційна суміш препаратів.

3. Бензофурокаїн проявляє знеболюючу дію в умовах холодової травми, за величиною якої прирівнюється до вольтарену, перевершуючи ефективність тренталу та традиційної суміші препаратів. Найбільший за ступенем анальгетичний ефект бензофурокаїну відмічено на 5-ту добу експерименту: поріг больової чутливості виріс відносно нелікованих тварин в середньому в 2 рази (р<0,05).

4. Лікувальна дія бензофурокаїну при експериментальному відмороженні кінцівки супроводжується на 12-ту добу експерименту вірогідним зниженням в плазмі крові сіалових кислот та пептидів середньої молекулярної маси в середньому на 20,3% та 21,6% відповідно.

5. Лікування бензофурокаїном щурів з холодовою травмою протягом 10 днів блокує розвиток розладів кровообігу, дистрофічних, проліферативних та склеротичних процесів в міокарді, печінці, нирках та наднирниках. В цьому плані бензофурокаїн переважає трентал та вольтарен.

6. Механізм лікувальної дії бензофурокаїну при холодовій травмі обумовлений наявністю у препарату антиоксидантного (зменшення рівня малонового диальдегіду) та антигіпоксичного (збільшення тривалості біоелектричної активності серця) ефектів, здатністю покращувати мікроциркуляторні процесси шляхом блокування активності тканниного тромбопластину.

Публікації автора:

1. Степанюк А.Г., Юшкова В.В., Мудрицький В.Б., Степанюк Н.Г., Томашевський А.В.,
   Гриб В.Д., Іванова Н.І., Степанюк Г.І. Порівняльна оцінка антигіпоксичних властивостей кордарону, бензофурокаїну, вінборону та емоксипіну в експерименті// Ліки. – 1998. – №5. –
   С. 6-8. (Досліджено протигіпоксичні властивості бензофурокаїну, самостійно проведено обробку та аналіз даних, підготовка матеріалів до друку).

2. Томашевський А.В., Степанюк Г.І., Рауцкієне В.Т., Томашевський Я.В. Терапевтична ефективність бензофурокаїну та тренталу у щурів з відмороженням за даними гістологічного дослідження// Вісник морфології. – 2000. – Т. 6. – № 1. – С. 94-96. (Дисертантом виконано експериментальні дослідження, інтерпритація даних та підготовка матеріалів до друку).

3. Томашевський А.В., Степанюк Г.І. Порівняльна характеристика впливу бензофурокаїну та вольтарену на морфофункціональні зміни внутрішніх органів у щурів при експериментальному відмороженні// Ліки. – 2000. – № 3-4. – С. 96-101. (Дисертантом виконано експериментальні дослідження, інтерпритація даних та підготовка матеріалів до друку).

4. Степанюк Г.І., Томашевський А.В., Томашевський Я.В. Характеристика терапевтичної дії бензофурокаїну при експериментальному відмороженні// Ліки. – 2001. – № 3-4. – С. 62-66. (Дисертантом виконано експериментальні дослідження, статистична обробка, інтерпритація даних та підготовка матеріалів до друку).

5. Томашевський А.В. Вплив бензофурокаїну в порівнянні з тренталом на динаміку деяких біохімічних показників при експериментальному відмороженні// Лекарства - человеку: Мат. науч. практ. конф. - Харьков, 2001. - Т. ХV, № 1-2. - С. 491-494.

6. Томашевський А.В., Степанюк Г.І., Рауцкієне В.Т. Експериментальне обгрунтування використання бензофурокаїну при відмороженні// Медицина сегодня и завтра. – 2004. – № 4. – С. 66-69. (Дисертантом виконано експериментальні дослідження їх статистична обробка та аналіз, написання роботи).

7. Томашевський А.В., Степанюк Г.І. Вплив бензофурокаїну на активність тромбопластину тканини серця в умовах холодової травми// Biomedical and Biosocial Antropology. – 2004. – № 3. – С. 125-127. (Дисертантом виконано патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, інтерпритація даних підготовка матеріалів до друку).

8. Степанюк Г.І., Томашевський А.В. Вплив деяких лікарських засобів на перебіг експериментального відмороження// Х об’єднана наукова медико-технічна конференція: Тези доповідей. – Київ; Вінниця: НМТТ України, та ін., 1992. – С. 56.

9. Юшкова В.В., Иванова Н.И., Степанюк А.Г., Прейзнер Ю.В., Задорожный А.М., Степанюк Н.Г., Бобрук В.П., Мудрицкий В.Б., Степанюк Л.И., Томашевский А.В., Сокирко В.В. Сравнительная характеристика антигипоксических свойств производных бензофурана и эмоксипина// V-й Российский национальный конгресс "Человек и лекарство": Тез. Докл. - М., 1998. - С. 641.

10. Томашевський А.В., Степанюк Г.І., Томашевський Я.В. Вплив бензофурокаїну на перебіг холодової травми// Фармакологія 2001 - крок у майбутнє: Тез. доп. ІІ Нац. зї’зду фармакологів України. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 245.

11. Степанюк Г.И., Столярчук А.А., Галенко-Ярошевский П.А., Гринев А.Н., Пентюк А.А.,
    Пискун Р.П., Степанюк А.Г., Столярчук В.А., Томашевский А.В., Степанюк Н.Г., Сергеев С.В., Пашинская О.С., Коньков Д.Г., Дякова О.В., Шаламай А.С. Аминометильные производные 5- оксибензофурана - вещества с политропными фармакологическими свойствами// ІІ съезд фармакологов РФ: Тез. докл. - М., 2003. - С. 25.