Нікулін Сергій Георгійович. Економіко-організаційні засади розвитку нафтоналивного флоту України : Дис... канд. наук: 08.07.04 - 2002.
Анотація до роботи:
Нікулін С.Г. Економіко-організаційні засади розвитку нафтоналивного флоту України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 – економіка транспорту і зв'язку. – Одеський національний морський університет, Одеса 2002.
Дисертація присвячена розробці методичної бази для ефективного розвитку нафтоналивного комплексу України, а також визначенню надійних механізмів фінансування відповідних проектних рішень.
Розроблені пропозиції по залученню інвестицій, удосконаленню державної судноплавної політики з метою подальшого розвитку національного танкерного флоту.
Розглядаються напрямки визначення основних засад та передумов для створення власного танкерного флоту в Україні, досліджені методичні принципи щодо оптимізації схем придбання та використання нафтоналивних суден.
Виконане економіко-математичне моделювання роботи морського нафтоперевантажувального комплексу “Південний”, на основі якого запропоновано організувати судноплавну компанію. Знайдені умови стабільності фінансових потоків, породжених діяльністю такого корпоративного транспортного підприємства.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення економіко-організаційних засад розвитку нафтоналивного флоту України і розв’язується завдання створення альтернативного варіанту постачання (морська складова) в країну важливого енергоносія.
Головні наукові і практичні висновки і результати, отримані під час розв’язання цієї наукової задачі, наступні:
Необхідність диверсифікації джерел постачання нафти за рахунок її родовищ у Каспійському морі, країнах Середньої Азії і Перської затоки ставить перед Україною завдання створення власного нафтоналивного флоту, тому що країна зовсім не має транспортних суден для перевезення нафти і нафтопродуктів. Важливість розв’язання цієї задачі зростає у зв’язку з завершенням будівництва нафтопроводу Одеса – Броди і нафтоперевантажувального комплексу “Південний”, які призначені для постачання сирої нафти не тільки для українських нафтопереробних заводів, але й в країни Центральної і Західної Європи. Доставка нафти до побудованих об’єктів можлива тільки морським нафтоналивним флотом.
Системний аналіз стану виробничих потужностей нафтотранспортного комплексу України, резервів його пропускної спроможності та пошук “вузьких місць” у цій системі дозволив визначити перспективи розвитку вантажної бази для українського нафтоналивного флоту, з’ясувати фактори, що перешкоджають його розвитку і виконати їх класифікацію.
Для вибору оптимального розміру суден, яки потрібні українському нафтоналивному флоту, розроблена система обґрунтування транспортування нафти і нафтопродуктів з участю морської складової нафтотранспортного комплексу України та виконані практичні розрахунки по визначенню кількості суден, розроблено методологічну базу для оптимізації варіантів їх придбання.
Для здійснення перевезень нафти в Україну доцільно використовувати новий вид сполучення – пряме змішане трубопровідно-водне, що відкриває шляхи для розробки наскрізної транспортно-вантажної документації і відповідних тарифів на перевезення у такому транспортному сполученні. Теоретичне обґрунтування наявності передумов такого виду сполучення наведено в дисертації.
Використання нового виду транспортного сполучення і потреба у власних джерелах фінансування будівництва нафтоналивного флоту вимагають створення нової організаційно-виробничої форми діяльності господарюючого суб’єкта у вигляді комплексного транспортного і нафтоперевантажувального підприємства, яке повинно здійснювати транспортування сирої нафти морем, її перевантаження у порту і транспортування трубопроводами. Доцільність і схема створення такого підприємства обґрунтована у дисертації за допомогою методів управління проектами.
Для створення і розвитку нафтоналивного флоту України в якості важливого джерела фінансування може виступати частина доходів нафтоперевантажувального комплексу. Оптимальний варіант такого фінансування обґрунтований в роботі за допомогою методів прикладного системного аналізу. Для розв’язання цієї ж проблеми розроблений механізм фінансування розвитку нафтоналивного флоту і методичні основи оцінки економічної ефективності різних варіантів такого механізму, які враховують нерівномірність фінансових потоків, що визначається відповідними матеріальними потоками.
Обґрунтованість пропонуємої для використання нової транспортно-складської системи у вигляді корпоративного транспортного підприємства підтверджується розробленою у дисертації на підставі теорії масового обслуговування і теорії запасів математичною моделлю самофінансування морського нафтоперевантажувального комплексу.
З метою створення ефективної системи державної підтримки створення національного нафтоналивного флоту і розвитку морської складової нафтотранспортного комплексу в роботі обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавчої бази, а саме до Законів “Про лізинг”, “Про податок на прибуток”, а також прийняття нового Закону “Про другий (Міжнародний) реєстр суден” та Указу Президента “Про забезпечення енергетичної незалежності України”.
Наукове узагальнення матеріалів щодо теоретичних, методичних і організаційних засад створення національного нафтоналивного флоту сприятиме не тільки підвищенню рівня економічної ефективності діяльності підприємств народного господарства, але й буде передумовою забезпечення енергетичної безпеки України.
Публікації автора:
Никулин С.Г. Актуальные вопросы финансирования украинского торгового флота // Вісник Одеського державного морського університету. – Одеса: ОДМУ, 1998. – № 2. – С. 98-101.
Никулин С.Г. Чекаловец В.И. Особенности функционирования собственных средств украинских судоходных компаний // Транспортный комплекс Украины: Экономика, организация, развитие. Сб. научн. трудов. – К.: ИКТП, 1999. – № 7. – С. 85-92.
Никулин С.Г. Перспективы развития транспортных систем доставки нефти в Украину // Економіка промисловості. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2000. – № 2(8). – С. 142-145.
Никулин С.Г. Контроль уровня доходности проектов обновления и модернизации флота // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Зб. наук. праць. – Одеса: ОДМУ, 2000. – №7. – С. 118-124.
Никулин С.Г. Механизм формирования инвестиционного климата для развития торгового флота Украины // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Зб. наук. праць. – Одеса: ОДМУ, 2001. – №8. – С. 5-14.
Никулин С.Г. Механизм фининсирования пополнения торгового флота Украины // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Зб. наук. праць. – Одеса: ОДМУ, 2001. – №10. – С. 30-39.
Никулин С.Г. Моделирование механизма самофинансирования морского нефтеналивного комплекса // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Зб. наук. праць. – Одеса: ОДМУ, 2001. – №11. – С. 171-185.
Никулин С.Г. Мировой кризис и торговый флот Украины // Порты Украины. – 1999. – №5. – С. 10-14.
Никулин. С.Г. Морской флот Украины. Возрождение или создание? //Весь транспорт. – 2001. – №2(5). – С. 20-23.
Nikulin S. / Issues of Transport Infrastructure Development Providing Freight Transport in the Ukrainian part of Danube River // Труды международной конференции и HADМAP. – Варна: Болгарский центр судовой гидродинамики, 2001. – Т. 2. – С. 303-308.
Никулин С.Г. Необходим механизм реализации статуса национального перевозчика // Порты Украины. – 2001. – №4. – С. 32-35.
Никулин. С.Г. Роль предприятий морского транспорта в создании условий для устойчивого функционирования нефтетранспортной системы Украины // Официальный каталог международной выставки портовых комплексов и интермодальных решений. – Одесса, 2002. – С. 103-105.