1. Проведено аналіз підходів, механізмів, схем підтримки приватизованих підприємств як результату світового досвіду в різних країнах світу, виділено базові схеми, що можуть бути використані в Україні. Аналіз показав, що приватизовані підприємства потребують організаційно-економічної підтримки як з боку держави, так і з боку комерційних установ для їх адаптації (реорганізації, організаційних та технологічних змін) до сучасних ринкових відносин у постприватизаційний період, який є вирішальним відносно подальшого розвитку приватизованих підприємств. 2. Процеси роздержавлення, приватизації, зміни форм власності визначені як процеси, пов’язані з державними структурами управління, що обумовлює необхідність розвитку інфраструктури для управління. Суб’єктами державного управління виділені такі структури, як НБУ, ДПІУ, Обласна державна адміністрація, Міністерство статистики України, ФДМУ, Міністерство економіки України, Головне управління з питань державної корпоративної власності, Антимонопольний комітет, Комісія з питань неплатоспроможності, які мають відповідні функції стосовно підтримки промислових підприємств різної форми власності. 3. Для реалізації механізму підтримки приватизованих підприємств запропонована схема їх взаємодії з організаційно-економічною структурою, ядром якої є ФДМУ. Для реалізації фінансової підтримки приватизованих підприємств визначені цілі, задачі й функції ФДМУ, що забезпечують контроль, організацію, координацію і моніторинг процесів приватизації та діяльності підприємств у постприватизаційний період, а також реалізацію інформаційно-аналітичної й рекомендаційної функції. Вони дозволяють аналізувати результати роботи приватизованих підприємств, результати взаємодії підприємств з державними органами управління та координувати їх роботу. 4. Розроблено підхід до класифікації множини підприємств на основі використання поділяючої поверхні, що дозволяє визначити класи: «підприємства – потенційні банкрути» і «рентабельні підприємства». Поділяюча поверхня побудована на основі рішення задачі дискримінантного аналізу – визначення класифікаційних дискримінантних функцій і коефіцієнтів канонічної кореляції. Класифікація підприємств дозволяє використовувати різні підходи щодо напрямків їх фінансової підтримки. 5. Розроблена цільова функція з набором обмежень, яка дозволила звести задачу визначення еталонного підприємства до задачі нелінійного програмування. Рішення цієї задачі дозволяє отримати еталонні пропорції показників балансової моделі підприємства, що максимізують його інтегральну оцінку при існуючих фінансових і балансових обмеженнях. 6. Використана в роботі процедура кластеризації підприємств легкої промисловості дозволила провести аналіз оптимальності структури їх капіталу. Доведено, що рентабельні підприємства в ряді випадків мають пропорції балансової моделі, близькі до еталонних. 7. Запропонована модифікована модель фінансового левериджу дозволяє визначити величину необхідних фінансових ресурсів для підтримки приватизованих підприємств. 8. Практичні результати проведених досліджень можуть бути використані в державних структурах, роботі комісій з питань банкрутства, при розробці рекомендацій для участі у фондах і програмах підтримки малого та середнього бізнесу, управлінні регіональних органів самоврядування, облдержадміністрації, а також при розробці механізмів підтримки суб’єктів господарювання в умовах переходу до ринкових відносин в економіці України. |