В дисертаційній роботі проведено всебічне дослідження теоретичних, методологічних і практичних аспектів та знайдено нове вирішення актуальної проблеми Основні наукові і прикладні результати, рекомендації з наукового і практичного їх використання полягают у такому: На основі результатів дисертаційного дослідження автором розроблено і удосконалено існуючі теоретико-методологічні підходи до економіко-екологічної оцінки природокористування, визначення його ефективності, сутність, критерії і особливості використання і охорони природних ресурсів. Результати досліджень свідчать про негативні тенденції в морському природокористуванні. Проведений в дисертаційному дослідженні економіко-екологічний аналіз впливу антропогенно-техногенних факторів на природно-ресурсний потенціал виявив, що створення комплексної теорії багатоцільових природоохоронних комплексів - загальна потреба сучасного етапу розвитку науки, теорії і практики збалансованої взаємодії суспільства та природи, що вимагає міжнародної і державної підтримки координованих зусиль учених на стиці широкого спектру спеціальностей і спеціалізацій. Не менш актуальна, на наш погляд, проблема економіко-правового обґрунтування міжнародної компенсації (з деталізацією країн , які зацікавлені у роботі багатоцільових природоохоронних комплексів) витрат багатоцільових природоохоронних комплексів щодо запобігання забруднення природного середовища. В дисертації доведено, що розрахунок і впровадження відповідної статистики за показником коефіцієнту економіко-екологічної ефективності витрат держави на запобігання збитку дозволить упорядкувати і скоординувати заходи щодо державної підтримки не тільки створення й експлуатації багатоцільових природоохоронних комплексів, але й всього комплексу екологозахисних заходів, проведених в Україні. Не менш важливий аналіз вітчизняної і міжнародної статистики за даним показником для забезпечення конкурентноздатності вітчизняних природозахисних комплексів на світовому ринку і, як наслідок, залучення іноземних інвестицій для їх розвитку в Україні. Проведене дослідження показало, що при використанні системного підходу і основної методології алгоритмізації економіко-екологічних задач і значного обсягу аналітичної інформації щодо проведення економіко-екологічних обґрунтувань багатоцільових природоохоронних комплексів у вітчизняній і закордонній практиці, стало можливим обґрунтування і розробка методичного підходу до формування алгоритму вирішення і програмно-методичного забезпечення рішення задачі "Економіко-екологічне обґрунтування структури багатоцільових природоохоронних комплексів".
Даний алгоритм є дієвим інструментом прогнозування економіко-екологічної ефективності роботи природоохоронних комплексів, що дозволяє поліпшити якість і скоротити терміни економіко-екологічних обґрунтувань доцільності створення і комплексного системного удосконалювання їхньої експлуатації. 5. За допомогою введення нових дефініцій «екоприбуток» і «економіко-екологічний аналіз» автором дисертації доведено, що при репрезантивному економіко-екологічному обґрунтуванні природоохоронні вкладення приносять істотний прибуток. В дисертаційній роботі виявлено, що з теоретичної і практичної точок зору (з огляду на економічний, екологічний, соціальний і політичний аспекти проблеми) надто важливо реалізувати розроблені економіко-екологічні рекомендації щодо створення багатоцільового природоохоронного стаціонарного комплексу “Екопорт”. Проведений маркетинг ринку і прогноз експлуатаційних можливостей гарантує рентабельну роботу багатоцільового природоохоронного стаціонарного комплексу й інтенсивний розвиток за рахунок власних коштів.
Економіко-екологічне обґрунтування проекту отримало повну підтримку на міжнародному, державному і регіональному рівнях. 7. В дисертаційній роботі доведено, що створення багатоцільових природоохоронних комплексів – достатньо ефективний крок наближення природоохоронної науки до виробництва і переведення їхньої організації на принципи самооплатності (включаючи стимулювання впровадження “ноу-хау” технологій). Економічна наука має і здатна забезпечити стійкий розвиток суспільства, зберігаючи і поліпшуючи середовище його перебування. |