Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої соціально-економічної задачі – забезпечення ефективного інвестування коштів місцевих бюджетів у розвиток соціальної інфраструктури. Це соціально визначене питання, що здебільшого пов’язане з економічною самостійністю регіонів, а це в першу чергу фінансова незалежність і самодостатність. Регіони повинні планувати бюджети розвитку в напряму забезпечення необхідного розвитку соціальної інфраструктури, яка в першу чергу позначається на людині. Ці питання повинні розглядатися і вирішуватися, щоб у подальшому не прийти до соціального вибуху. Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки. 1. Дослідження засвідчили, що головним завданням у сфері бюджетної політики з позицій фінансової стратегії має стати її переорієнтація на економічні потреби. 2. Вирішення стратегічних завдань збільшення обсягів державних інвестицій в економіку обов’язково повинно передбачати визначення їх джерел та розробку механізмів, які б забезпечили їх ефективність. Не маючи подібних механізмів, просто немає сенсу розвивати це інвестування. В контексті вищезазначеного, неприйнятним є механізм фінансування державних капітальних вкладень, який не дає бажаних результатів. В той же час, бюджетний процес повинен бути тісно пов’язаний із забезпеченням максимального рівня зростання ВВП. Регіони у повній мірі будуть зацікавлені у поліпшенні соціально-економічного стану на відповідних територіях оскільки показник ВВП не складеться без забезпечення відповідного рівня життя населення (це в першу підвищення заробітної плати); без поліпшення фінансового стану підприємств (прибуткова діяльність, створення функціонуючих робочих місць); без зростання обсягів виробництва і надання послуг. 3. Проведені в роботі дослідження засвідчили, що людський капітал – це не просто окремо взяті люди, а сукупність проінвестованих соціальних потреб, в тому числі кошти вкладені в розвиток соціальної інфраструктури. 4. Дослідження проведені на прикладі Сумської області щодо формування бюджетів розвитку регіонів довели, що визначені джерела надходжень до бюджетів розвитку місцевих бюджетів, за рахунок яких фінансуються (згідно ст.71 Бюджетного кодексу України) капітальні вкладення, досить незначні. Це : кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності; надходження дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади; кошти від повернення позик, які надавалися з відповідного бюджету; субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів та інші. 5. Пропонується враховувати як складову частину бюджетів розвитку територій частку коштів підприємств, які видобувають корисні копалини у розмірі не менше 25 відсотків загальної суми капітальних вкладень, які спрямовуються на їх розвідку та видобуток. Зазначені кошти насамперед повинні сприяти подальшому перспективному розвитку територій. 6. Дослідженнями доведена необхідність окреслення чіткого розподілу видатків, що здійснюються, з одного боку, між державою та місцевими бюджетами, а з іншого – між трьома видами місцевих бюджетів з метою посилення відповідальності за ефективність видатків. Тобто повинна бути встановлена чітка відповідальність гілок влади за надання суспільних послуг, що дозволятиме проводити співставлення видаткових потреб місцевих бюджетів для формульного визначення обсягів трансфертів; 7. Доведена необхідність забезпечення стабільності і передбачуваності потоку коштів, які отримують місцеві бюджети, з метою поліпшення бюджетного планування та усунення подальшого нагромадження бюджетної заборгованості; 8. З метою дотримання макроекономічної стабільності необхідно встановити на стадії планування суворе бюджетне обмеження загального обсягу видатків місцевих бюджетів, що гарантуватиме спроможність уряду контролювати сумарні видатки при наданні достатньої свободи місцевим органам влади в плані вибору використання наявних в них бюджетних коштів; 9. На основі наукових досліджень пропонується систематизувати дієві стимули для органів місцевого самоврядування до ефективного витрачання коштів, яке забезпечується тим, що всі додаткові ресурси, одержані внаслідок ощадливого витрачання коштів, залишаються в їхньому розпорядженні. 10. Пропонується удосконалити систему фінансування програм соціального захисту, що ухвалюються і контролюються в центрі. Дослідження виконання бюджетів за останні роки показує, що саме в цій галузі бюджетна заборгованість найвища, причому синусоїда виплат на соціальний захист дуже сильно коливається по регіонах, і в деяких з них мешканці мають вкрай неадекватне соціальне забезпечення; 11. Розроблені науково-методичні заходи для забезпечення оптимального розподілу суспільних послуг між усіма бюджетами країни таким чином, щоб місцеві органи влади мали приблизно однакові загальні доходи для надання суспільних послуг, за які вони відповідають. | 