У дисертаційній роботі визначено складові економічного механізму управління розвитком підприємств. На підставі розробленої системи комплексного аналізу пропорційності підприємства обґрунтовано доцільність впровадження нових принципів керування перебігом господарської діяльності. 1. Встановлено, що в умовах ринкової економіки прибуткова діяльність підприємств зумовлена економічними пропорціями, які виявляються у певних співвідношеннях складових внутрішньої структури підприємства, що визначається характером використовуваних ресурсів та їх джерел, і зовнішнього середовища. 2. У роботі доведено, що з метою забезпечення стабільності рівня фінансової успішності підприємства та його сталого зростання планування та контроль перебігу господарських процесів повинні здійснюватися у відповідності із принципом економічної пропорційності. Проаналізовано передумови виникнення порушень стабільності перебігу господарських процесів, зниження результатів діяльності, появи загроз економічної безпеки, загострення кризових станів, які полягають у недосконалому управлінні пропорційністю розвитку підприємств, зумовленому незнанням закономірностей властивостей даної економічної категорії. 3. Розкрито комплексний вплив зовнішніх та внутрішніх чинників пропорцій економічного розвитку, який заперечує універсальність пропорційних закономірностей, однак визначено, що шляхом формулювання кількісних обмежень складових ресурсного потенціалу та обсягів випуску продукції (виконання робіт, надання послуг), відповідно до зовнішніх умов функціонування господарюючого суб’єкту, через застосування економіко-математичних моделей оптимізації управління діяльності підприємства певною мірою можливо систематизувати та узагальнити механізми адаптації підприємств до нестабільного зовнішнього середовища. 4. Удосконалено методику первинного аналізу пропорційності підприємства, обґрунтовано необхідність та критеріальне значення фінансової успішності для сучасних вітчизняних підприємств (5%), уточнено істотні чинники пропорційності і способи їх визначення: встановлення темпів зростання підприємства шляхом аналізу звітності та обчислення фінансових коефіцієнтів. 5. З урахуванням часових горизонтів планування господарської діяльності підприємства обґрунтовано розподіл економічних пропорцій функціонування та розвитку за наступними групами: актуальні, перспективні, еталонні, — та виявлено специфічні особливості діагностики кожної з них: встановлення еталонних пропорцій, важливих для стратегічного планування, на підставі лінійної множинної регресії, що враховує комплексний вплив найголовніших чинників пропорційності; формулювання рівнянь оберненої пропорційності (гіперболічної кривої I типу і простої раціональної кривої), для виявлення перспективних пропорцій, використовуваних під час розробки тактичних планів; встановлення допустимих обмежень амплітуди відхилення темпів зростання показників діяльності підприємства для визначення актуальних пропорцій, що мають бути об’єктом оперативного планування та контролю господарської діяльності. 6. Доведено, що головним проявом економічної пропорційності господарюючих суб’єктів є їхня детермінація напрямку змін темпів зростання показників діяльності підприємства, які формують закономірності його розвитку протягом тривалих часових інтервалів. Під час проведених досліджень було виявлені подібні та відмінні тенденції пропорційності розвитку рентабельних та нерентабельних підприємств, зокрема встановлено пріоритетність чинників економічного зростання. 7. Доведено, що дотримання пропорцій економічного зростання підприємств визначає ефективність управління процесами їх функціонування та розвитку, що дозволяє обґрунтувати систему постійного контролю відповідності перебігу та результативності господарських процесів розробленим на основі обчислених пропорційних рівнянь оперативним, тактичним і стратегічним планам. 8. Відповідно до встановлених закономірностей пропорцій економічного зростання, пов’язаних із напрямками залучення та використання складових ресурсного потенціалу підприємства, розроблено способи реалізації системи моніторингу та підтримки економічної пропорційності, яка має здійснюватися не через утворення додаткових інфраструктур, а шляхом розширення функціональних обов’язків власників й працівників підприємств. | 