У дисертації розв'язано важливу наукову проблему вдосконалення економічного механізму державного регулювання в соціальному секторі економіки на основі розробки і реалізації наукової концепції узгодження соціальної і економічної політики. Вона заснована на узагальненні форм і методів управління соціальними ризиками, використанні соціального маркетингу і врахуванні особливостей та змін економіки України. Розроблена концепція дозволила обґрунтувати напрями вдосконалення економічного механізму управління ризиком втрати працездатності на виробництві і оптимізації витрат в умовах розвитку ринкових відносин. За результатами дослідження сформульовано висновки концептуального, теоретичного і науково-практичного спрямування. 1. Виконане в дисертаційній роботі дослідження суперечності між внутрішніми законами ринку, економічною свободою і умовами життєдіяльності людини в різних економічних системах та етапах розвитку свідчить про необхідність регулювання ринкових відносин у соціальних цілях. Його мета полягає в забезпеченні ефективності функціонування ринку і досягнення соціальних цілей. Визначено, що в ході розвитку під впливом соціальних чинників виникає необхідність трансформації ринкових відносин, що приводить до їх "соціалізації" та утворення найрозвиненішої їх форми – соціальної ринкової економіки. Загальна логіка трансформації в процесі еволюції державного регулювання соціальних процесів полягала у знаходженні форм і методів економічного механізму регулювання соціальних процесів для досягнення консенсусу між соціальною справедливістю і економічною ефективністю. Було виявлено закономірності макроекономічного регулювання соціальних процесів, які полягають у розвитку системної якості регулювання соціальної сфери. 2. Досліджено еволюцію економічних теорій з точки зору визначення ролі та міри регулювання соціальних процесів і зроблено її класифікацію. Дістала подальшого розвитку теорія державного економічного регулювання соціальних процесів на підставі класифікації різних економічних теорій і концепцій суспільного розвитку з метою встановлення ролі і рівня державного регулювання соціальних процесів, що сприяє встановленню необхідних траєкторій соціально-економічного розвитку в соціальній і економічній політиці. 3. Доповнено систему дефініцій по економіці соціальних процесів – економічний механізм регулювання соціальних процесів, соціального ризику, соціального маркетингу, соціалізації економіки; введено до наукового обігу поняття соціального (працеохоронного) ризик-менеджменту, соціалізації економіки. 4. Обґрунтовано методологічні основи регулювання соціальних процесів заходами економічної політики в сучасних трансформаційних умовах. Розроблено економічний механізм регулювання соціальних процесів, заснований на ідеї управління соціальними ризиками (шансами) і використанні соціального маркетингу, що дозволяє мінімізувати соціальні ризики і оптимізувати соціальні витрати суспільства. Розроблено концепцію узгодження соціальної та економічної політики на підставі соціальних ризик-менеджменту і маркетингу. Як показало виконане дослідження, узгодження економічної і соціальної політики необхідно здійснювати з урахуванням науково визначеного поняття економічного механізму регулювання соціальних процесів. Обґрунтовано, що економічним механізмом регулювання соціальних процесів є система форм і методів регулювання соціальних процесів (соціальних ризиків, соціальних проблем і соціального розвитку) на різних рівнях управління. Така система забезпечить гармонізацію інтересів робітника, роботодавця і держави по досягненню соціальних цілей відповідно з прийнятими концепціями розвитку та оптимізації соціальних витрат суспільства. Запропоновані підходи дозволили розробити методологію процесу узгодження економічної і соціальної політики країни. Економічний механізм регулювання соціальних ризиків концептуально визначено як систему дослідження ризиків, яким піддається соціум, і систему заходів для їх зменшення на підставі заходів протидії ризику, що дозволяє узгоджувати цілі людського розвитку (сталого розвитку) і соціальні витрати суспільства. 5. З позицій людського розвитку розкрито, що реалізація інтересів держави в збереженні здоров’я нації у процесі праці може бути представлена як замкнене коло профілактики травматизму і захворюваності на виробництві, лікування і медико-соціальної реабілітації постраждалих, підтримки непрацездатних унаслідок виробничих травм і профзахворювань, а також членів їх родини. Таким чином, протидія ризику втрати працездатності на виробництві – охорона праці – це цілеспрямована діяльність щодо підтримки повного фізичного, психічного і соціального добробуту людини у праці. Об'єднання в економічному механізмі соціального страхового фонду всіх видів діяльності з охорони праці та відносин, що виникають у процесі цього управління, дає змогу проводити працеохоронний ризик-менеджмент. Розроблено комплекс напрямів удосконалення економічного механізму реформи в галузі запобігання ризику втрати працездатності на виробництві, зокрема розробці економічної моделі управління ризиком втрати працездатності на виробництві. 6. Адаптовано компаративістську методологію до завдань дослідження еволюції державного регулювання соціальних процесів та економічного механізму його реалізації, що включає: 1) систематизацію економічних систем і країн за моделями соціально-економічного розвитку; 2) відокремлення основних етапів соціалізації макросистем у контексті соціальних реформ і економічного механізму їх реалізації; 3) встановлення загальної характерної риси соціальних реформ – надання грошової допомоги непрацездатним, а також соціальних послуг працюючим; 4) розробку парадигми аналізу соціалізації економіки; 5) обґрунтування системи показників для оцінки соціальних реформ і механізмів їх реалізації. Як методологічний апарат узгодження соціальних і економічних цілей розвитку в дисертації обґрунтовано технологію соціального ризик-менеджменту. 7. Виконано аналіз соціальних реформ та економічного механізму їх реалізації в конкретних національних економіках за єдиною сукупністю параметрів, які визначають ситуацію соціального ризику, що дозволило виявити прогресивні та негативні тенденції в розвитку соціальних процесів у різних країнах. 8. Проведено аналіз впливу реформи в галузі охорони праці та страхових платежів у Фонд страхування від нещасних випадків на фінансовий стан підприємств і сектори економіки, який свідчить, що за умов наукового обґрунтування тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та реструктуризації боргу Фонд має бути ліквідним. 9. Ефективне проведення заходів з охорони праці вимагає суттєвого вдосконалення економічного механізму регулювання соціальних процесів. Для цього запропоновано: методичні підходи до системно-структурного аналізу соціальних реформ і економічних механізмів їх реалізації. Розроблено методичний підхід до дослідження еволюції економічних механізмів регулювання соціальних процесів на основі компаративістської методології. Такий підхід дозволяє виділити закономірності розвитку і якісної трансформації ринкової економіки та її соціалізації; методику розрахунку витратної частини бюджету Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а саме – методику визначення розміру матеріальної шкоди потерпілим на виробництві; методику економічної оцінки вартості послуг з медичної, професійної і соціальної реабілітації; методику економічної оцінки моральної шкоди внаслідок шкідливих і небезпечних умов праці; методичні підходи до визначення економічної оцінки вартості профілактичних заходів на макроекономічному рівні; методику розрахунку доходної частини бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України, а саме – методику визначення групових й індивідуальних класів небезпеки по галузях економіки; методику розрахунку надбавок і знижок до тарифів класів небезпеки та механізм балансування доходної і видаткової частин бюджету Фонду. 10. Здійснено експериментальну перевірку методичних підходів щодо диференціації тарифів при страхуванні від нещасних випадків і профзахворювань на виробництві; запропоновано економічний механізм запобігання та зниження ризику втрати працездатності на виробництві на мікрорівні. Проведений експеримент перевірки методики дозволив виявити: реальність методичних положень, а також прийнятність і економічну обґрунтованість запропонованих надбавок і знижок до тарифів. Запропонований економічний механізм і алгоритм диференціації тарифів дозволяє забезпечити баланс доходної і витратної частини та ліквідність бюджету страхового фонду і економічно стимулювати роботодавця до профілактичних дій, що сприяє зменшенню розміру страхового тарифу та оптимізації витрат суспільства. |