Результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують наукову задачу удосконалення теоретико-методичного забезпечення підвищення ефективності діяльності енергопостачальних підприємств на базі побудови удосконаленого економічного механізму. Основні висновки по результатах даної роботи полягають у такому. 1. Аналіз інституціональних особливостей та стану енергопостачальних підприємств України підтвердив, що для забезпечення економічного зростання держави необхідно налагодити ефективну роботу галузі. Обґрунтовано, що одним з найбільш перспективних напрямків фінансової стабілізації обленерго є побудова економічного механізму, що дозволить покращити систему управління діяльністю цих підприємств та енергетики у цілому. 2. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і удосконалено сутність поняття “економічний механізм”, що включає засади ефективного управління енергетичними та грошовими потоками в умовах формування ринкових відносин в державі. Економічний механізм представлено у широкому розумінні – у рамках галузі, й у вузькому розумінні – у межах виробничої та фінансової діяльності підприємства. 3. Дослідження теоретичних засад стосовно факторів, що впливають на ефективність діяльності промислових підприємств, дозволило обґрунтувати доцільність використання для енергопостачальних підприємств чотирьох груп чинників - науково-технічних, організаційно-управлінських, факторів, що формують доходи та витрати. Доведено, що у період переходу до ринкових відносин у галузі організаційні та управлінські фактори треба розглядати разом, тому що удосконалення системи управління потребує змін у системі організації виробництва. Для оцінки впливу чинників складено факторну модель, за допомогою якої встановлено, що найбільш важливими з точки зору фінансового результату діяльності енергопостачальних підприємств є дебіторська заборгованість, величина покупного тарифу та технологічні втрати електроенергії. 4. Проведено аналіз існуючих теоретичних підходів щодо класифікації втрат електроенергії, який показав, що в спеціальній літературі немає єдиного підходу до визначення втрат електроенергії і методики їх визначення. Запропоновано розподілити втрати на технологічні, нетехнологічні і комерційні, що дасть можливість скоротити їх наднормативний обсяг та крадіжки електроенергії. 5. На базі економіко-математичних методів: аналізу ієрархій, регресійного аналізу і порівняння з “ідеальним” засобом обліку електроенергії розроблено методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню прийняття управлінського рішення вибору найкращого приладу обліку електроенергії. Ці методичні підходи можна застосовувати при оцінюванні інвестиційних проектів технічного переозброєння виробництва. У результаті дослідження виявлено, що лічильник “Енергія-9” має найкращі техніко-економічні показники. Його доцільно використовувати енергопостачальним підприємствам в автоматизованій системі комерційного обліку енергії (АСКОЕ). 6. Запропоновано теоретичні основи комерційного ціноутворення в електроенергетиці на базі методу беззбитковості, коефіцієнту економічної безпеки підприємства, а також кумулятивних, ступінчатих і подвійних ступінчатих знижок для погашення дебіторської і кредиторської заборгованості. У роботі запропоновано подвійну ступінчату знижку та обґрунтовано її максимальну абсолютну величину на підставі прогнозу обсягу реалізації продукції і тарифу на покупну енергію, що розраховані методом найменших квадратів. На базі урахування часу (графіка) погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей за електроенергію представлено методичні рекомендації щодо управління рухом коштів енергопостачальних підприємств шляхом розрахунку їх позитивного, негативного та чистого грошових потоків. 7. У роботі запропоновано удосконалену методику розрахунку сукупного економічного ефекту та показників ефективності. Вона відрізняється від існуючих тим, що дозволяє розраховувати ефект від впровадження АСКОЕ та комерційного ціноутворення, та може бути використана широким колом енергопостачальних підприємств для ліквідації дебіторської і кредиторської заборгованостей та покращення свого фінансового стану. На підставі результатів дисертаційного дослідження пропонується Мінпаливенерго розглянути можливість використання розроблених теоретико-методичних основ формування економічного механізму у системі управління енергопостачальними підприємствами, комерційного ціноутворення, а також економіко-математичного обґрунтування управлінських рішень по застосуванню автоматизованої системи комерційного обліку енергії, прогнозуванню основних техніко-економічних показників діяльності обленерго. |