1. Аграрні реформування в Україні, які почали здійснюватися відразу після проголошення нею політичної незалежності, не мали належної підтримки на найвищому рівні, законодавчі акти, що приймались на рівні держави стосовно реформування АПК були відірвані від реальних процесів, що відбувались на селі, не відповідали інтересам населення, а тому і не були реалізованими. Часті зміни в державній політиці щодо забезпечення розвитку суб’єктів АПК та неузгодженість їх з реальною ситуацією в сільській місцевості негативно вплинули на результати господарювання. 2. Дослідження показали, що у Львівській області за період реформування АПК відбулись негативні процеси, що призвели до зниження обсягів виробництва в усіх сферах господарювання. Зокрема, з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у 2003 р. її вироблено в сільськогосподарських підприємствах, включаючи фермерські господарства, в 3 рази, а в господарствах населення – в 3,5 разу менше, ніж у 1990 р. Основними товаровиробниками сільськогосподарської продукції в області стали дрібні домашні господарства населення. Ними у 2003р. було вироблено 907% обсягів валової продукції, в той час, як сільськогосподарськими підприємствами разом з фермерськими господарствами – лише 9,3%. 3. Аналіз результатів господарювання суб’єктів АПК з різними формами власності та управління нею показали низький рівень рентабельності виробництва, високі витрати праці, наявність зношених виробничих фондів, низьку інноваційність технологічних процесів і продуктів. Вихід із кризової ситуації, в якій опинилась більшість сільськогосподарських товаровиробників потребує розроблення та реалізації нової аграрної політики в АПК та його регіональних підрозділах. 4. В основу нової аграрної політики має бути закладена система фінансово-економічної підтримки сільськогосподарського виробництва державою з метою його фінансового та матеріально-технічного ресурсного забезпечення. У соціальному відношенні це має проявлятися у прискоренні процесів соціального відродження села, суттєвого підвищення соціальної захищеності селян, створення умов, за яких у них почала б проявлятися надія на їх та майбутніх поколінь краще майбутнє. 5. Важливим напрямом забезпечення ефективності функціонування господарських суб’єктів АПК є прискорення процесів інтеграції дрібних сільськогосподарських підприємств в сучасні інтегровані угрупування, що дає можливість більш широкого доступу до інвестиційних і інноваційних ринків, використання кращих досягнень в менеджменті, впровадженні інноваційних технологій та виробництва конкурентноздатної продукції. Одночасно з’являється реальна можливість формування партнерських відносин з іншими суб’єктами господарювання, між інтегрованими структурами та державою. 6. Реалізація вдосконалення державної політики стосовно розвитку суб’єктів АПК повинна формуватись на принципах системності, комплексності, інтегрованості інтересів всіх учасників виробничо-господарських сільськогосподарських процесів при наданні пріоритетності забезпеченню соціальних потреб сільського населення. 7. В перспективі розв’язанню соціально-економічних проблем розвитку села активна роль має належати сільським громадам, громадським організаціям, які у взаємодії з виконавчими органами місцевої влади повинні розробляти програми розвитку села, розв’язувати ті завдання, які вимагають державного фінансування. Удосконалення механізму фінансування об’єктів соціальної структури є одним із головним чинників подолання економічної кризи на селі. Список опублікованих праць Хом'як М.С. Формування податкової системи як чинник стабілізації сільськогосподарського виробництва. // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. – 2001 – №8. – С. 581-586. Хом'як М.С. Збереження великих сільськогосподарських підприємств – об'єктивна необхідність // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірн. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. – 2001. Вип. 117. – С. 170-174. Хом'як М.С. Пріоритетні напрями розвитку регіонального АПК // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. – Львів: ЛДАУ, 2002. – №9. – С. 486-491. Галанець В.Г., Хом'як М.С. Ефективність сільськогосподарського виробництва в різних формах господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірн. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. – 2001. – Вип. 135. – С. 199-203.
|