Згідно із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими у роботі, результати дисертаційного дослідження сформульовані у наступних висновках: 1. В ході дослідження сутності кредитної кооперації та кредитних спілок зокрема, визначено, що кредитна спілка має кооперативну, унікальну і принципово відмінну від інших кредитних установ природу, що полягає в обслуговуванні членів, які є одночасно власниками і клієнтами. У зв’язку з цим, запропоновано власне визначення терміну „кредитна спілка” – фінансовий кооператив, заснований з метою здійснення його членами фінансової самодопомоги на засадах взаємодопомоги і демократичних принципів управління, що надає своїм членам – фізичним та юридичним особам – весь необхідний їм перелік фінансових послуг. Дане визначення відображає кооперативну природу кредитної спілки та можливість юридичних осіб бути членами кредитних спілок, як це є в багатьох країнах світу. 2. Проаналізовано основні принципи і завдання діяльності кредитних спілок. Встановлено, що існує тісний зв’язок між організаційними і економічними принципами функціонування кредитних спілок та соціальними наслідками, які виникають внаслідок недотримання цих принципів. У ході аналізу відповідності діяльності сучасних українських кредитних спілок міжнародним принципам кредитної кооперації виявлено, що фундаментальні кооперативні принципи, такі як „1 член – 1 голос”, надання послуг тільки своїм членам, добровільність і доступність членства, переважно дотримуються, але існує тенденція недотримання принципу створення кредитних спілок на базі певних соціальних груп. При цьому часто має місце заснування спілок окремими особами з наступним залученням членів лише як клієнтів, а не реальних співвласників. Не базуючись на однорідній за соціальною, професійною або іншою ознакою громаді, такі спілки мають ознаки приватного бізнесу, а не кооперативної організації. У зв’язку з цим введено поняття „соціально-активного середовища кредитної спілки” і рекомендовано заснування кредитних спілок саме на їх основі. Розроблено систему соціально-економічних показників визначення загальної ефективності діяльності кредитних спілок. 3. Відродження кредитної кооперації в Україні розпочалось на початку 1990-х рр., в складних економічних умовах за підтримки української діаспори США та Канади. Визначено, що відсутність повноцінного кооперативного законодавства призвело до того, що кредитні спілки створювались не як кооперативи, за прикладом інших країн світу, а як громадські організації. У зв’язку з цим, вони розвивались безконтрольно і хаотично, що створювало умови для нехтування кооперативними принципами і різного роду зловживань. Це зумовило необхідність запровадження державного регулювання діяльності кредитних спілок. 4. Досліджено, що особливістю системи управління кредитним кооперативом є рівноправність всіх його членів у процесі прийняття рішень. Кооператив має демократичну структуру представницьких органів управління і контролю. Рішення на загальних зборах членів приймаються за принципом „1 член – 1 голос”, не залежно від розміру пайових внесків, що відрізняє кооперативи від інших суб’єктів господарської діяльності. У зв’язку із значною кількістю членів в окремих кредитних спілках, запропоновано зменшення кворуму на річних загальних зборах членів кредитних спілок до 50 % „активних членів” (таких, що регулярно користуються послугами спілки), а не їх загальної кількості. Це дозволить вирішити проблему кворуму на загальних зборах у великих кредитних спілках. 5. Проведена оцінка поточного стану розвитку кредитних спілок в Україні свідчить про стрімке зростання основних показників діяльності кредитних спілок – кількості членів, розміру активів, наданих кредитів, залучених депозитних вкладів. Водночас, недотримання окремими спілками кооперативних принципів діяльності та фінансових нормативів, встановлених Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, загрожує втратою членами деяких спілок своїх заощаджень. Крім цього, виявлено тенденцію поступового переходу кредитних спілок від орієнтації на виключно споживче кредитування населення до кредитування малого бізнесу і сільськогосподарських товаровиробників. Це свідчить про настання наступного етапу еволюції системи, зумовленого, з одного боку, освоєнням нових ніш кредитного ринку, а з іншого – підвищенням інтенсивності конкурентної боротьби з комерційними банківськими структурами. 6. У ході аналізу особливостей і переваг кооперативного кредитування малого бізнесу, встановлено важливу роль кредитних спілок у фінансуванні приватних підприємців, які не мають доступу до банківських кредитів. Особливо це стосується сільських підприємців, що потребують незначних коштів і не мають прийнятної для банків застави. Важливим напрямом розвитку кооперативного кредитування малого бізнесу є удосконалення механізмів гарантування повернення позик, адаптація умов кредитування до особливостей діяльності суб’єктів малого бізнесу та спрощення процедури оформлення кредитів. Встановлено, що кредитні спілки, на відміну від банків, не мають доступу до дешевих фінансових ресурсів. У зв’язку з цим, розроблено ефективну схему співпраці кредитних спілок із державними та громадськими фондами сприяння розвитку малого бізнесу, і, зокрема – Українським фондом підтримки підприємництва. Деталізовано і поглиблено дослідження системи взаємної поруки для гарантування кредитів – „позикового кола”, зокрема визначено чіткий алгоритм його створення, структуру угоди між членами та кредитною спілкою, алгоритм діяльності під час прийняття рішення щодо гарантування повернення кредиту. Запропонований комплекс заходів дозволить спростити доступ суб’єктів малого бізнесу до кредитних ресурсів. 7. Аналіз організаційно-правових засад державного регулювання діяльності кредитних спілок дозволив зробити висновок про необхідність удосконалення державної політики щодо розвитку кредитних спілок в напрямку збільшення капіталізації та посилення моніторингу з боку держави за дотриманням спілками кооперативних принципів. Обґрунтовано необхідність деталізації і стандартизації діяльності кредитної спілки у нормативно-правових актах державного регулятора (Держфінпослуг) та внутрішніх положеннях кредитних спілок, що дасть змогу більш ефективно здійснювати управління та контроль за їх діяльністю. Потребує удосконалення система ранжування кредитних спілок згідно із ступенем ризиковості здійснюваної діяльності. У зв’язку з цим запропоновано заходи удосконалення процесу державного регулювання фінансово-економічної діяльності кредитних спілок шляхом адаптації і застосування американської системи рейтингової оцінки кредитних спілок CAMEL, що дозволить підвищити ефективність державного регулювання кредитної кооперації. 8. На основі проведеного аналізу світового досвіду побудови систем кредитної кооперації обґрунтовано необхідність формування сервісної інфраструктури кредитної кооперації України на базі обласних асоціацій кредитних спілок та розроблено підходи щодо створення окремих елементів регіональної сервісної інфраструктури кредитної кооперації: бюро з роботи щодо проблемних кредитів, спілки взаємного страхування, бюро кредитних історій, освітнього центру. Забезпечення значної автономності і універсальності регіональної допоміжної інфраструктури дозволить спростити доступ кредитних спілок та їх членів до комплексу послуг з фінансової, освітньої, страхової, юридичної, технічної, інформаційної підтримки. 9. Здійснення заходів з фінансової та організаційної стабілізації проблемних кредитних спілок, пропонується шляхом створення регіональних стабілізаційних фондів і програм у межах обласних асоціацій кредитних спілок та сервісних інфраструктур кредитної кооперативної системи. В свою чергу, регіональні стабілізаційні програми доцільно поєднати в єдину систему на рівні національної стабілізаційної установи. В якості дієвого заходу щодо недопущення банкрутства проблемних кредитних спілок обґрунтовано доцільність застосування та розроблено модель реструктуризації кредитних спілок шляхом їх злиття. Аналіз світового досвіду дозволив удосконалити процес виявлення об’єктивної необхідності здійснення злиття кредитних спілок, оцінки ефективності даного заходу і механізм його проведення. Запропонована електронна модель „Оцінка результатів злиття кредитних спілок” дозволяє визначити перспективи проведення реструктуризації. |