Підприємство АПК в сучасних умовах середовища, яке динамічно змінюється, є складною комплексною системою, в якій з'являється нове розуміння кризи: при її розвитку жоден із параметрів може не досягати критичних значень, але підприємство може перебувати у стані кризи. Гострота кризових процесів в АПК посилюється тим, що вони відбуваються на фоні галузевих і макроекономічних криз. У дисертації обґрунтовано, що запобігання та нейтралізація цих проблем можливі завдяки здійсненню антикризових заходів та використанню антикризових стратегій розвитку підприємств аграрного сектора економіки. Дисертаційні дослідження дозволили зробити такі висновки: 1. Дослідження понять “економічна криза” і “антикризові заходи” дало можливість окреслити проблематику, що підлягала вирішенню, визначити мету та задачі, особливості їх реалізації в умовах вітчизняної аграрної економіки, з’ясувати причини виникнення криз та здійснити їх класифікацію, визначити економічну сутність, зміст та особливості заходів запобігання кризовим явищам у галузях і підприємствах АПК у процесі їх трансформації. 2. Головною метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання кризовим явищам у сільськогосподарських підприємствах, є забезпечення стабільного стану розвитку підприємства, що виявляється не тільки досягненням потрібних показників платоспроможності і прибутковості, але й підтриманням їх рівня, щоб попередити повторну кризу. Тому аграрні підприємства, які виходять із кризи, потребують здійснення цілого комплексу заходів: діагностики економічного стану підприємства та виявлення проблем, перегляду стратегії підприємства, заміни керівництва, централізації фінансового та посилення управлінського контролю, організаційних змін, скорочення основних засобів, ліквідації збиткових виробництв, зниження витрат, реструктуризації боргів, інвестування, поліпшення маркетингу, отримання підтримки акціонерів, зміцнення дисципліни, мотивації персоналу та інших заходів. 3. Запропонована нами методика діагностики кризового стану аграрного підприємства, яка базується на комплексному аналізі діяльності підприємства, враховує особливості умов функціонування аграрних підприємств, інтенсивність впливу зовнішнього середовища та наслідки управлінських рішень і є потужним інструментом для діагностики та прогнозування розвитку підприємства АПК. На основі порівняння економічних показників діяльності окремих сільськогосподарських підприємств і результатів опитувань щодо стану соціально-економічного розвитку цих підприємств визначені розміри кризового розвитку, економічні суперечності подолання кризи та відправні точки для покращання ситуації. Реалізація запропонованої методики на вибірці сільськогосподарських підприємств дозволила встановити, що 13,3% із них перейшли межу стійкості, 70,0 % – можуть за сприятливих економічних умов поліпшити своє фінансове становище, але без здійснення заходів щодо запобігання кризовим явищам вони з більшою імовірністю будуть знижувати фінансову стійкість. І тільки 16,7% господарств мають стійкий фінансовий стан. 4. Визначена необхідність застосування способів запобігання кризовим явищам в аграрних підприємствах у процесі їх трансформації. До таких способів належать реструктуризація, спеціалізація, диверсифікація, трансформація організаційних форм управління, банкрутство, санація, впровадження антикризових інновацій, кадрова антикризова політика та агроконсалтинг (залежно від конкретних умов функціонування). Критерієм ефективності антикризових заходів можуть бути не припинення їх діяльності, а лише збереження й розвиток підприємств АПК. 5. Рівень керівництва є однією з найслабших ланок у функціонуванні вітчизняної аграрної економіки. В умовах, коли криза управління викликає і посилює кризу аграрного реформування, підвищення рівня управління та полегшення процесу здійснення антикризових заходів на вітчизняних аграрних підприємствах можливе лише шляхом вирішення існуючої проблеми усвідомлення керівниками кризового стану своїх підприємств, однакових зовнішніх умов їх функціонування та необхідності самостійних рішучих дій. 6. З метою надання системного характеру діяльності, пов'язаної з аналізом, діагнозом, прогнозуванням, плануванням, організацією виконання та мотивацією діяльності з подолання та запобігання кризових явищ на підприємствах аграрного сектора економіки України доцільно мати групу антикризового розвитку, яка визначатиме здатність підприємства успішно протистояти кризі, а також забезпечу-ватиме своєчасне проведення дієвих профілактичних заходів. Враховуючи особливості функціонування аграрних підприємств, найкращим організаційним варіантом підсистеми антикризового управління вважаємо створення дорадчого органу. 7. Важливе значення при створенні економічних умов для антикризового функціонування сільськогосподарських підприємств має державна підтримка сільськогосподарських виробників шляхом впровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку, звітності, відповідне фінансове забезпечення антикризових заходів за рахунок активізації інвестиційної діяльності. Крім того, важливими антикризовими заходами в аграрному секторі є розширення торгівельно-посередницького обслуговування з метою збільшення ними закупівлі сільськогосподарської продукції, санація господарств у випадку їх банкрутства; подолання диспаритету цін між сільськогосподарською і промисловою продукцією; надання пільгових кредитів для закупівлі техніки, племінної худоби, меліорації і вапнування земель; зниження цін на електроенергію, паливо, основні засоби виробництва; відстрочка або повне скасування боргів; введення держзамовлення на виробництво сільськогосподарської продукції. 8. Розроблена в дисертації методика формування антикризової стратегії аграрного підприємства в умовах економічної кризи та організація її впровадження може бути базою інформації для проведення заходів щодо запобігання кризовим явищам на підприємствах. Впровадження антикризової стратегії є найбільш ефективним, якщо вона сполучається з уже адаптованою структурою і підпорядкована збалансованій системі цілей аграрного підприємства. 9. Відповідно до запропонованої антикризової стратегії, розроблено комплекс заходів стратегічної спрямованості щодо подолання кризових явищ на підприємстві СТОВ “Нива” Київської області з використанням оптимізації галузевої структури виробництва, що є однією з дієвих способів подолання структурної кризи в нових агроформуваннях. 10. Розробка і застосування антикризових конкурентних стратегій аграрними підприємствами можливі лише за умови подолання фрагментації, яка характерна для галузей сільськогосподарського виробництва і може відкривати значні стратегічні можливості. Таким чином, у дисертації представлено цілий комплекс заходів щодо подолання і запобігання кризовим явищам на підприємствах аграрного сектора економіки. Використання запропонованих розробок вітчизняними підприємствами АПК дозволить ефективно запобігати виникненню кризових ситуацій і сприятиме виходу підприємств на траєкторію сталого розвитку. |
