Останнім часом відбувається економічне зростання в промисловості, поліпшення фінансового стану промислових підприємств, зміцнення зв’язків фінансового ринку і промислових підприємств. Уточнення економічного змісту інвестицій та класифікації форм інвестицій в умовах розвитку ринкових відносин дають підстави глибше дослідити основи інвестиційної діяльності в промисловості. Удосконалення механізму здійснення інвестиційної діяльності в промисловості через механізм інвестиційного ринку дозволив визначити макро- та мікроекономічні фактори, що впливають на інвестиційний попит та пропозицію в галузі. 1. На сьогодні інвестиції слід визначати як процес, у ході якого здійснюється перетворення ресурсів у витрати з урахуванням цільових установок інвесторів – одержання доходу (ефекту). Процес перетворення інвестиційних ресурсів у витрати становить собою власне інвестиції. Форми інвестицій класифіковано за об’єктами вкладень (реальні і фінансові), строками (коротко-, середньо-, довгострокові), цілями інвестування (прямі і портфельні), сферою вкладень (виробничі і невиробничі), формами власності на інвестиційні ресурси (приватні, державні, іноземні, змішані), регіонами (в межах країни і за її кордонами). 2. Регулювання інвестиційної діяльності в промисловості здійснюється через державний та ринковий механізми регулювання. Державу і ринок поєднує те, що вони є регуляторами інвестиційної діяльності в промисловості, а тому мета у них одна, один і той самий результат – досягнення збалансованості, рівноваги у співвідношенні попиту і пропозиції товарів за обсягом, структурою і якістю. Саме це зумовило не тільки одночасне співіснування державного і ринкового регулювання, але і доповнення, взаємодії і взаємозамінення один одного, створення двомеханізмової моделі регулювання інвестиційної діяльності в промисловості, що у подальшому слід називати економічним регулюванням інвестиційної діяльності в промисловості. 3. У цей час основи інвестиційної діяльності доцільно розглядати через механізм інвестиційного ринку. За допомогою інвестиційного ринку в ринковій економіці здійснюється кругообіг інвестицій, перетворення інвестиційних ресурсів (інвестиційний попит) у вкладення, що визначають майбутній приріст капітальної вартості (реалізовані інвестиційний попит та пропозиція). У схему руху інвестицій в ринковій економіці слід включити систему формування сукупного інвестиційного попиту та пропозиції. На першому етапі розміщення інвестицій інвестиційний попит формується під впливом цілого комплексу макро- і мікроекономічних факторів. Визначена система складається з розвинутого фінансового ринку, стійкої і надійної банківської системи, ринків матеріальних і трудових ресурсів для галузей промисловості. Така система знижує негативний вплив несприятливих факторів і сприяє встановленню рівноваги на інвестиційному ринку. 4. Теоретичні аспекти державного регулювання інвестиційної діяльності повинні грунтуватися на зваженому підході до використання рекомендацій кейнсіанства, монетаризму та структуралізму. Використання кейнсіанських рекомендацій в Україні є можливим в умовах кризових періодів, що вимагають посилення втручання держави, встановлення контролю за емісією і темпами інфляції, державної підтримки конкуренції. Рекомендації монетаризму слід використовувати в сучасних умовах економічного зростання промисловості поряд з рекомендаціями структуруалістів для ліквідації диспропорцій відстаючих галузей промисловості шляхом прямого інвестування. 5. Факторами, що в комплексі стимулюють інвестиційну діяльність в промисловості на сьогодні, є: зростання обсягу валового внутрішнього продукту, підвищення доходів населення, зміцнення платіжно-розрахункової дисципліни, поліпшення фінансового стану промислових підприємств, зміцнення зв’язків фінансового ринку і промислових підприємств. 6. Розглядаючи сучасний стан інвестиційної діяльності в промисловості, можна відзначити, що він характеризується зменшенням ролі держави як безпосереднього інвестора і розвитком приватних інвесторів, появою нових інституціональних структур, формуванням інвестиційної інфраструктури: комерційних банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інвестиційних інститутів. У зв’язку з недосконалою податковою політикою у цей час знизилася частка власних коштів промислових підприємств у загальній структурі фінансування інвестиційної діяльності. Тому слід здійснити ряд заходів щодо вдосконалення податкової політики держави і приведення її у відповідність до національних стандартів бухгалтерського обліку. У подальшому державі слід сприяти зростанню обсягів коштів населення та іноземних інвесторів з метою розвитку інвестиційної діяльності в промисловості. 7. Існуючі в розвинених країнах способи трансформації заощаджень в інвестиції на сьогодні в промисловості практично не реалізуються. Завдання підвищення ефективності трансформації внутрішніх заощаджень в інвестиції визначає необхідність відновлення і зміцнення фінансового сектора. Механізм трансформації заощаджень в інвестиції повинен включати відновлення акумуляції коштів на ринку позикових капіталів, у кредитній сфері, на ринку цінних паперів, формування умов для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, посилення ролі фінансового посередництва в процесі трансформації заощаджень в інвестиції, забезпечення передбачуваності фінансового ринку, що дає змогу здійснювати фінансове планування, орієнтуючись на реалістичні прогнози. Процес створення механізму мобілізації інвестиційних ресурсів та їх ефективного розміщення в промисловості передбачає розвиток інвестиційної інфраструктури, різних інституціональних органів інвесторів, що відповідають ринковій економіці. 8. Удосконалення ринкових механізмів фінансування інвестиційної діяльності промисловості полягає в розширенні фондового ринку, прискоренні процесів приватизації, подальшому розвитку грошово-кредитної системи. За нашими прогнозами до 2010 року кількість великих банків практично не зміниться. Однак у зв’язку зі збільшенням мінімального розміру статутного капіталу, кількість банків скоротиться на 20%. Недосконалість системи приватизації вплине на формування та створення різних організаційно-правових форм підприємств у промисловості. При цьому кількість акціонерних товариств буде зменшуватися у зв’язку з ускладненням процедури реєстрації та випуском акцій. Кількість підприємств з колективною формою власністю буде зростати. При цьому з метою залучення інвестицій такі підприємства будуть збільшувати обсяги випуску облігацій. 9. З метою удосконалення регулювання інвестиційної діяльності в промисловості слід використовувати принцип логічного підходу, що базується на таких методологічних концепціях: використання чітко виражених кількісно і якісно вимірюваних запланованих (прогнозних) характеристик промисловості; однозначність визначення відповідальності управлінського персоналу у процесі досягнення поставлених завдань; структурування ключових і основних елементів інвестиційної діяльності промисловості і виявлення їхнього взаємозв'язку для полегшення її аналізу, реалізації й оцінки; підвищення ролі осіб, що приймають рішення, у виборі найбільш ефективних заходів, що компенсують і мінімізують ризики інвестиційної діяльності в промисловості, у процесі її здійснення. 10. Запропонована математична модель регулювання інвестиційної діяльності в промисловості, що дає змогу описати інвестиційні процеси, а також визначити час виходу на заданий потік промислової продукції. Загальний обсяг інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування в основний капітал промисловості Запорізької області становитиме: у 2005р. – 1550213 тис. грн, у 2010 р. – 1920714 тис. грн. Загальний приріст продукції за рахунок інвестицій до 2010 р. у промисловості Запорізької області повинний становити 1306741,1 тис. грн. |