Анотація до роботи:

Лялькова Н.Г. Економічне регулювання інвестиційного процесу в сільському господарстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. – економіка сільського господарства і АПК. – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2002.

Досліджено фактори, що визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин на підставі аналізу сучасних теорій інвестування. Запропонована нова формула обсягу інвестицій у сільське господарство в умовах розвитку ринкових відносин. Удосконалено економічну структуру інвестицій.

Встановлено сучасні особливості оцінки економічної ефективності інвестицій. Удосконалено методичні підходи до виміру ефективності розробки і реалізації інвестиційного проекту. Визначений вплив ринкових перетворень в економіці на інвестиційний процес у сільському господарстві.

Проведена економічна оцінка відтворення основних засобів у регіоні. Визначено ефективність та виділено можливі джерела інвестиційного процесу в аграрній сфері. Вперше запропонований економічний механізм реалізації інвестиційного проекту з урахуванням об’єктивної та суб’єктивної оцінок. Проведений розрахунок економічного ефекту від реалізації інвестиційних проектів у сільському господарстві.

1. Основними факторами, що визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин, є: наявність (чи відсутність) прибутку як основного джерела нагромадження; розмір ставки банківського відсотка; привабливість операцій з державними цінними паперами; наявність (чи дефіцит) в економіці ліквідних ресурсів.

2. Нами запропоновано формулу обсягу інвестицій у сільське господарство в умовах розвитку ринкових відносин. Вона характеризує пряму залежність інвестицій від рівня прибутку та від наявності ліквідних ресурсів в економіці і обернену – від ставки банківського відсотка і прибутковості операцій з державними цінними паперами.

3. Визначено, що реальні інвестиції набувають форму прямих інвестицій, інноваційних, структурних, формуються як з чистих інвестицій, так і з амортизаційного фонду. Фінансові інвестиції набувають форму венчурних, портфельних, ануітета і формуються з засобів заощадження.

Інвестиції в людський капітал формуються при реалізації таких інвестиційних програм, як пряме інвестування, інноваційне, структурне, фінансове, іноземне. Джерелами інвестування в людський капітал є: сфера споживання, державні закупівлі.

4. Для створення механізму оцінки економічної ефективності інвестицій, що у більшому ступені відповідає сформованим економічним реаліям, необхідно використовувати закордонний досвід проведення інвестиційних розрахунків, у якому широко використовуються динамічні методи оцінки економічної ефективності. Оцінка економічної ефективності сьогодні повинна носити комплексний характер, що враховує всю повноту зовнішнього впливу (екологічних, соціальних та інших факторів) і внутрішніх можливостей (ризики, урахування невизначеності).

5. Загальні принципи, на яких базується методичний підхід до виміру ефективності розробки і реалізації інвестиційного проекту такі: системність; об'єктивність і суб'єктивність всебічної оцінки інвестиційного проекту; комплексність; варіантність; обмеженість і доступність ресурсів; повнота обліку витрат і ефекту, вірогідність і порівнянність варіантів; вибір дисконтної ставки порівняння; урахування фактора часу у всіх його проявах; керованість процесів оптимізації, вибору і реалізації порівнюваних варіантів заходів; адаптивність.

6. У розвитку сучасної української економіки виділено основні типи закономірностей: загальноекономічні, трансформаційні. Вказано основні завдання державної інвестиційної політики в області централізованих інвестицій: збільшення масштабів державного інвестування, підтримка інфраструктурних і життєвозабезпечуючих виробництв; підвищення фінансової дисципліни в частині виконання державних зобов'язань по фінансуванню інвестиційних витрат; розширення масштабів часткового державно-комерційного фінансування ефективних інвестиційних проектів приватного капіталу.

7. Намічені шляхи позабюджетних джерел фінансування інвестицій з метою розширення масштабів залучення. Виділені такі напрямки подолання інвестиційної кризи у аграрному секторі: створення сприятливого інвестиційного клімату в цілому; створення належних умов для пріоритетного розвитку приватних інвестицій; збільшення обсягів державних інвестицій і підвищення їхньої ролі в структурній та інвестиційній політиці; залучення іноземних інвестицій; реорганізація, санація і банкрутство фінансово неспроможних аграрних підприємств.

8. Внутрішнє фінансування в сучасному українському аграрному секторі є не ефективним. Підвищенню ефективності інвестиційного процесу у сільському господарстві буде сприяти фонд відтворення орендованого майна. Запропоновані заходи удосконалення механізму щодо створення та використання фонду нададуть можливість підвищити ефективність інвестиційного процесу в сільському господарстві. Фінансування інвестицій за рахунок випуску цінних паперів, довгострокового банківського кредитування, лізингу є на сьогодні досить складним. Перспективним джерелом фінансування інвестицій можна вважати іпотеку.

9. Запропонований економічний механізм розробки і реалізації інвестиційного проекту з урахуванням об'єктивної і суб'єктивної оцінок дозволяє: реалізувати вимогу системного підходу до оцінки умов реалізації інвестиційного проекту; відобразити в системі показників та їхніх характеристик сучасні реалії економічних відносин в умовах ринку, посилення значення соціально-економічних критеріїв; виявити можливі втрати при реалізації інвестиційного рішення, скорегувати або змінити його параметри до реалізації, збалансувати складові ефекту, підвищити загальну ефективність; прийняти більш обгрунтоване рішення на базі виявлених головних характеристик, що складають оцінку проекту.

10. Розраховано економічний ефект від реалізації інвестиційних проектів у сільському господарстві на прикладі вирощування соняшнику. Чиста поточна вартість становить 443401 дол. США. Індекс рентабельності інвестицій дорівнює 1,43. Внутрішня норма прибутку дорівнює 28%. Оскільки проект повністю фінансується за рахунок кредиту банків, то 28% – верхня межа, перевищення якої зробить проект збитковим. Строк окупності інвестицій складає 1,36 роки. Річний економічний ефект економії ресурсів складає 52962 дол. США.

Публікації автора:

1. Лялькова Н.Г. Організаційно-правові форми колективних господарств в аграрному секторі економіки України і можливі шляхи їхнього удосконалення // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). – 2001. – № 1. – С. 59-65.

2. Лялькова Н.Г. Роль держави у формуванні інвестиційного клімату // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 48. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 101-114.

3. Лялькова Н.Г. Стан, проблеми та перспективи розвитку агропромислового комплексу Південно-Східного регіону // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – 2000. – №2. – С. 195-197.

4. Лялькова Н.Г. Финансовая политика государства в реформировании аграрного сектора экономики // Экономика и управление. – 2000. – №5. – С. 7-9.

5. Лялькова Н.Г. Функціонування кредитної системи в агропромисловому виробництві // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 35. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 68-74.

6. Гришечко Н.Г., Корецкий Н.Х., Скирко Ю.И. Экономический потенциал и проблемы развития коллективных сельскохозяйственных предприятий // Економічні та фінансові проблеми сільськогосподарського виробництва в перехідний період до ринку: Збірник наукових праць Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 1997. – С. 71-72.

7. Лялькова Н.Г. Використання фінансових важелів в регулюванні та управлінні інвестиціями // Інвестиції XXI століття: регіональні аспекти. Збірник доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 17-18 листопада 2000р. м. Умань. – К.: Науковий світ, 2000. – С. 120-123.

8. Лялькова Н.Г. Инвестиционная политика иностранных государств (на примере Украины) // Актуальная Россия (вопросы экономической теории и практики) / Под ред. Ю.М. Осипова, О.В. Иншакова, М.М. Гузева, Е.С. Зотовой: в 2 т., Т.1. – Волгоград: Волгоградский государственный университет, 2000. — С. 304-307.

9. Лялькова Н.Г. Підприємницька діяльність в агропромисловому секторі як сучасна форма господарювання // Тези доповідей Другої міжнародної конференції "Наука і освіта'99". Том 20 Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. – С. 18-22.

10. Лялькова Н.Г. Розвиток і проблеми формування територіально-виробничого комплексу Південно-Східної України // Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених - аграрників. – Харків: ХДАУ, 2000. – С. 76-77.

11. Лялькова Н.Г. Стан та проблеми розвитку кредитної системи України на етапі реформування агропромислового комплексу // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Збірник наукових статей міжнародної науково-практичної конференції "Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі" у 2 частинах. Вип. 1, частина 1. – Чернівці: ПП Кондратьєв, 2000. – С. 70-74.

12. Лялькова Н.Г. Тенденції та розвиток іноземного інвестування в економіку Південно-Східного регіону. // Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах. Матеріали Міжнародної науково - практичної конференції. – Кіровоград: ДТУ, 2000. – С. 91-95.