У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми економічного оцінювання та розвитку комунікацій в управлінні машинобудівними підприємствами на основі формування комунікаційних циклів за окремими функціями менеджменту та удосконалення методів розвитку систем комунікацій машинобудівних підприємств. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Відсутність єдиної думки щодо визначення сутності поняття комунікації обумовила необхідність його уточнення. Комунікації – це обмін інформацією між елементами системи управління (працівниками та підрозділами різних рівнів) та з зовнішнім середовищем (за окремими групами впливу), забезпечений необхідною технічною інфраструктурою, який здійснює управлінський та соціальний вплив. 2. Вивчення літературних джерел доводить, що немає однозначного визначення поняття „система комунікацій”, а класифікація видів комунікацій потребує удосконалення та доповнення. Поняття „система комунікацій” визначено як сукупність взаємопов’язаних елементів, які забезпечують обмін інформацією всередині підприємства та з зовнішнім середовищем і формують технічну, інформаційну, соціальну та управлінську підсистеми. На основі вивчення літературних джерел запропонована удосконалена класифікація видів комунікацій, яку можуть використовувати керівники машинобудівних підприємств для прийняття більш обґрунтованих рішень на етапі формування структури системи комунікацій підприємства. Зокрема, запропоновано такі ознаки класифікації комунікацій: призначення інформації, спосіб впливу, склад учасників, напрям здійснення, відношення до зовнішнього середовища, ступінь формалізації, спосіб формування зворотного зв’язку, рівень захисту, вид носіїв інформації, схема комутації, спосіб передачі даних. 3. Встановлено, що ефективність здійснення комунікацій пов’язана з характеристиками внутрішнього та зовнішнього інформаційного середовища. Інформаційне середовище організації є сукупністю технічних засобів, методів і способів руху інформації в організаційній системі, каналів та потоків її розповсюдження. Виділені чинники внутрішнього і зовнішнього впливу на систему комунікацій підприємства можуть бути використані менеджерами всіх рівнів управління для оптимізації структури системи комунікацій в умовах розвитку підприємства. 4. Дослідження стану розвитку інформатизації в Україні дозволяє стверджувати, що він є недостатній для забезпечення стійкого розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств та підтримання ними конкурентоспроможності на світовому ринку. Зокрема, кількість та структура обчислювальної техніки, мережного обладнання, периферійної техніки та програмного забезпечення не відповідає сучасним потребам, спостерігається значний дисбаланс у розвитку систем комунікацій підприємств з різних регіонів України. Обсяги інвестування у галузі, які дотичні до розбудови систем комунікацій підприємств недостатні, рівень інновацій зростає повільними темпами. Отже, в Україні необхідна нова програма розвитку інформатизації та систем функціонального забезпечення комунікацій на рівні економіки, галузей та окремих підприємств. 5. В умовах постійної зміни факторів зовнішнього середовища виникає потреба в оцінюванні діючих систем комунікацій на підприємствах і визначенні напрямків їх удосконалення. Метод експертної оцінки, реалізований у формі анкетного опитування може бути використаний менеджерами вищого і середнього рівнів управління для вивчення рівня розвитку систем комунікацій машинобудівних підприємств, а саме: 1) діагностування відповідності наявних систем комунікацій стратегії розвитку підприємств; 2) виявлення проблем функціонального забезпечення систем комунікацій; 3) визначення особливостей реалізації конкретних функцій менеджменту в умовах зміни інформаційного простору організації; 4) формування шляхів підвищення ефективності внутрішніх та зовнішніх комунікацій в умовах розвитку підприємства. 6. На основі результатів експертного опитування в роботі розроблена графічна модель формування системи комунікацій на засадах функціонального підходу, яка може бути використана керівниками інституційного рівня управління у процесі розвитку комунікацій підприємства. Згідно з моделлю, основними етапами процесу формування організації є: вивчення потреб у зовнішніх комунікаціях; дослідження внутрішніх бізнес-процесів; діагностування наявної інфраструктури комунікацій підприємства; формування конкретних функцій менеджменту; формування системи показників оцінювання ефективності комунікацій; побудова системи комунікацій та забезпечення її функціонування. 7. На основі проведених досліджень встановлено, що існуючі методи оцінювання витрат не дозволяють адекватно розрахувати вартість функціонування системи комунікацій підприємства. У зв’язку з цим для економістів та менеджерів підприємств запропоновано метод оцінювання комунікаційних витрат, який базується на методі повної вартості володіння ТСО, але водночас враховує змінну структуру витрат на різних етапах життєвого циклу системи комунікацій та особливості різних елементів системи. 8. У роботі встановлено, що повноцінний обмін інформацією повинен відбуватися у чотири стадії, які формують закінчений комунікаційний цикл: 1) входження інформації в систему управління; 2) верифікація отриманої інформації на основі попередньо розроблених критеріїв та методів оцінки; 3) супровід прийняття відповідного управлінського рішення; 4) формування управляючої комунікації, яка доносить прийняте рішення до виконавців. Розроблена в дисертації графічна модель комунікаційного циклу дозволяє керівникам середнього рівня управління виділити непродуктивні та зайві комунікації в процесі реалізації конкретних функцій менеджменту, що дозволить покращити управління організацією загалом та окремими бізнес-процесами. 9. Розроблений в дисертації метод оцінювання рівня ефективності системи комунікацій підприємства спрямований на розрахунок показників ступеня розвитку окремих елементів системи, а саме технічного, соціального, управлінського та інформаційного і може бути використаний керівниками підприємств у процесі розвитку комунікацій. Загальна концепція методу оцінювання ефективності системи комунікацій машинобудівного підприємства включає в себе такі етапи: виділення конкретних функцій менеджменту та елементарних комунікацій, які супроводжують їх реалізацію; встановлення цілей та формування системи показників оцінювання комунікацій; встановлення зв’язків між оцінками комунікацій та ключовими показниками діяльності підприємства; встановлення критеріїв ефективності системи комунікацій організації. Практичне використання даного методу сприятиме побудові раціональних систем комунікацій та дозволить керівництву своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища в процесі удосконалення стратегії розвитку організації. 10. Розроблена послідовність розвитку системи комунікацій машинобудівного підприємства дасть можливість керівникам всіх рівнів управління на основі оцінювання рівня ефективності окремих складових системи комунікацій вибрати напрями розвитку комунікацій, а саме: модернізувати технічну інфраструктуру комунікацій, покращити соціальне середовище комунікацій, удосконалити інформаційне забезпечення, оптимізувати реалізацію функцій менеджменту. 11. На підставі результатів виконаного дослідження можна запропонувати: Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України при розробці рекомендацій з підвищення ефективності діяльності підприємств, формуванні поточних і стратегічних планів економічного розвитку та інформатизації використовувати модель формування системи комунікацій машинобудівного підприємства та метод оцінювання її ефективності; Міністерству освіти і науки України включити в типові програми з дисциплін „Менеджмент”, „Інформаційні системи в менеджменті”, „Стратегічний менеджмент”, „Виробничий менеджмент” вивчення механізму розвитку системи комунікацій, методу оцінювання ефективності системи комунікацій підприємства та моделі комунікаційного циклу в процесі управління підприємством. |