1. Виробництво свинини провідних країнах світу характеризується динамічним розвитком: підвищенням продуктивності тварин, застосуванням інтенсивних енергозберігаючих технологій, збільшенням виробничих потужностей, що забезпечує стійке нарощування ринку свинини. Виявлено, що найбільшого розвитку в Україні свинарство набуло в період 1970-1990 рр., коли при поголів’ї понад 21 млн. голів обсяги вирощування свиней досягли 1,5 млн. тонн живої ваги. Але за останні роки, в результаті реформування, відсутності паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію, недостатнього рівня державної підтримки тваринництва, нестабільності розвитку селекційно-племінної роботи, низького рівня забезпечення поголів’я повноцінними кормами, відтворення стада та його збереження, високої собівартості продукції, виробничий цикл галузі перевищує нормативні параметри, обсяги виробництва свинини зменшились майже втричі, значно знизилися показники економічної ефективності та конкурентоспроможність галузі. 2. Сформульовано економічну сутність поняття “виробничий цикл” свинарства, який є важливим календарно-плановим показником аналізу рівня організації та ефективності господарської діяльності, а також терміна “оборотність капіталу” у підприємствах з виробництва свинини, що визначається як середньозважений показник доходів і витрат у виробничому циклі. 3. На основі систематизації показників тривалості виробничого циклу в свинарстві здійснено комплексну оцінку економічної ефективності виробничого циклу свинини у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області потужністю 12 тис. голів за рік з урахуванням різних термінів утримання поросят у кожній технологічній групі, а також розраховано, що економічний ефект від скорочення тривалості виробничого циклу на один день становить 41,2 грн. Досліджено зв’язок і взаємозалежність технологічних факторів вирощування поголів’я свиней та тривалості виробничого циклу. Згідно з проведеними розрахунками визначено, що відхилення виробничих показників від норми лише за два місяці по кожній технологічній групі (вирощування підсисних поросят, поросят після відлучення, ремонтного та відгодівельного молодняку) може спричинити втрату коштів на суму 79,02 грн. (1,32 грн. за добу). 4. Дослідженнями встановлено, що кращих економічних показників розвитку галузі на регіональному рівні, за рахунок надходження зовнішніх інвестицій, досягнуто ТОВ “Черкаська м’ясна компанія” на базі свинокомплексу ”Мар’янівський”. Нарощування кількості основних свиноматок, збільшення приплоду на 23% та зменшення падежу на 34% забезпечило у 2006 р. утримання поголів’я в кількості 12,6 тис. голів. Завдяки високому рівню селекційної роботи, забезпеченню тварин повноцінними кормами, ранньому відлученню поросят, організації технологічних процесів щодо впровадження ресурсозберігаючої технології виробництва та контролю за мікрокліматом у приміщеннях на свинокомплексі “Мар’янівський” отримують по 2-2,2 опороси з виходом 18-20 голів ділових поросят за середньодобових приростів поросят-сисунів 260 г, на дорощуванні 508 г, на відгодівлі 644 г і тривалості виробничого циклу 334 дні. 5. При дослідженні генетичного потенціалу галузі виявлено, що у сільськогосподарських підприємствах України розводять свиней понад 15 різних порід, а також спеціалізованих типів і ліній. Наявність такої кількості порід і генотипів пояснюється насамперед необхідністю пошуку найбільш скороспілих і високопродуктивних тварин, більш ефективного використання природних умов різних регіонів та широкого впровадження схрещування і гібридизації. Найбільш поширеною (78,4%) і скороспілою (середньодобовий приріст 800-850 г) породою є велика біла, для якої характерні чотири основних напрями селекції: селекція внутрішньопородного материнського типу (УВБ-1), внутрішньопородного типу з високими відгодівельними якостями (УВБ-2), спеціалізованого заводського типу з поліпшеними м’ясними якостями (УВБ-3) та селекція за незалежними рівнями (комплексна). 6. Для збільшення обсягів виробництва свинини та скорочення виробничого циклу необхідно створити міцну кормову базу, яка б забезпечувала фізіологічні потреби тварин відповідно до обґрунтованого рівня продуктивності. Основним напрямом розвитку кормовиробництва є підвищення урожайності та поживності сільськогосподарських культур, зниження їх вартості. Встановлено, що раціональне використання кормових ресурсів сприяє зменшенню витрат кормів на одиницю продукції, а також грошових коштів на придбання кормових добавок, підвищенню ефективності виробництва в цілому. 7. Обґрунтовано, що скорочення виробничого циклу та підвищення ефективності виробництва продукції свинарства залежать від рівня впровадження комплексної механізації й автоматизації трудомістких процесів та удосконалення системи утримання тварин. На основі досліджень виявлено, що найбільш прогресивною для товарного виробництва є потокова (конвеєрна) технологія виробництва свинини, яка рекомендована комплексам і спецгоспам з обсягом виробництва не менше 12 тис. відгодівельних свиней. За такої технології виробництва при мінімальних капітальних затратах збільшуються обсяги виробництва продукції, створюються найбільш сприятливі умови для підвищення ефективності використання приміщень, машин і механізмів, трудових і матеріальних ресурсів тощо. З цією метою удосконалено науково-методичний інструментарій управління свинокомплексами шляхом розробки бізнес-плану виробництва свинини на підприємствах потужністю 12 тис. голів за рік на основі скорочення тривалості виробничого циклу свинарства з урахуванням сучасних інтеграційних процесів України до міжнародних економічних структур, що сприятиме нарощуванню поголів’я та задоволенню споживчих потреб населення. Впровадження запропонованого проекту планується здійснити протягом двох років у два етапи. Перший етап передбачає введення в експлуатацію після реконструкції та технологічного переоснащення потужностей на 12 тис. голів свиней, другий етап – введення в експлуатацію після реконструкції другого блоку з поступовим наповненням поголів’я на основі власного відтворення. За рахунок спеціалізації і концентрації постійні витрати зменшуватимуться. 8. Запропонована стратегія розвитку та результати комплексного дослідження виробництва (за методом кластерного аналізу) щодо впровадження ресурсо-, енергозберігаючих, екологічно чистих технологій у виробництво свинини передбачають інтеграцію сільськогосподарських підприємств із структурами, які забезпечуватимуть сервісну, маркетингову, фінансову та юридичну підтримку. На загальнодержавному рівні впровадження даної стратегії дозволить в середньостроковій перспективі скоротити виробничий цикл галузі, мультиплікувати регіональний ефект; забезпечити активізацію руху коштів у сферу виробництва м’яса, а в довгостроковому періоді – створити передумови для реалізації свинини на світовий ринок. З метою прискорення оборотності капіталу та підвищення конкурентоспроможності продукції розроблено класичну портфельну модель – матриці росту Бостонської консультаційної групи, яка сприятиме виявленню сильних і слабких позицій підприємств при обґрунтуванні ринкової стратегії галузі та пошуку ринків збуту продукції. |