Анотація до роботи:

Мерчанський В.В. Економічне обґрунтування напрямів інтенсивного розвитку молочного скотарства в ринкових умовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. Харківська державна зооветеринарна академія, Харків, 2004.

Дисертація присвячена узагальненню і поглибленню теоретичних питань інтенсифікації молочного скотарства, розробці науково обґрунтованих систем його ведення та напрямів інтенсивного розвитку галузі в умовах ринкової системи господарювання, пошуку шляхів виходу з тривалої кризи та забезпечення ефективного функціонування галузі.

З’ясовано, що більшість причин, які зумовили її сучасний кризовий стан, лежать не в самій галузі, а в сфері насамперед міжгалузевих макроекономічних відносин. Тому для відродження галузі необхідно використати систему заходів технологічного, економічного, організаційно-соціального, науково-технічного і правового характеру, які треба запроваджувати одночасно, системно, без часового розриву. Розроблено пропозиції щодо подальшого розвитку галузі на основі впровадження інтенсивних технологій утримання худоби, зміцнення кормової бази, впровадження нових форм організації та матеріального стимулювання праці робітників, удосконалення цінового механізму.

1.Радикальні перетворення в економіці України за 12 років реформування виявили певні позитивні і суттєві негативні тенденції в розвитку найважливішої його галузі – сільського господарства і особливо тваринництва. Наслідком останніх стало значне скорочення поголів’я тварин, зниження їх продуктивності, зменшення виробництва продукції, зростання трудових і матеріальних витрат на її одержання, погіршення матеріально-технічної бази галузі та втрата зацікавленості її працівників у результатах своєї праці. Тому гостро постає проблема пошуку ефективних шляхів її виходу з глибокої економічної кризи.

2. Відродження молочного скотарства та забезпечення подальшого підвищення ефективності галузі в умовах формування ринкової економіки можливе на основі послідовної інтенсифікації, яка є процесом якісного перетворення виробництва та всебічного удосконалення всіх його складових ланок шляхом створення паритетних економічних відносин в системі АПК, впровадження досягнень науково-технічного прогресу на інноваційній основі та раціональних систем його ведення. Необхідно подолати ті деструктивні процеси та упереджене ставлення до здійснення процесу інтенсифікації, які склались за роки становлення нових виробничих відносин.

3. Виробництво молока в Україні належить до провідних галузей сільського господарства. На основі узагальнення досягнень вітчизняної і світової науки і практики визначено винятково важливу роль молочного скотарства в системі АПК, його соціально-економічні переваги у вирішенні продовольчої, особливо білкової, проблеми, а також значні потенціальні ресурсні можливості. Досліджено методи і практику реформування цієї галузі, які суттєво вплинули на зниження її виробничого потенціалу як в загальному аспекті, так і в розрізі категорій господарств.

4. У дореформаційний період молочне скотарство Харківщини розвивалось наростаючими темпами, про що свідчать показники росту продуктивності корів, збільшення виробництва молока, але деякого зменшення поголів’я великої рогатої худоби і корів, тобто зростання виробництва продукції досягалось переважно за рахунок використання інтенсивних факторів. При цьому позитивні тенденції розвитку галузі відбувались насамперед у колективних сільськогосподарських підприємствах. Досить помітною була також динаміка економічних показників, зокрема знижувались затрати праці (на 20,2%) і витрати кормів (на 15,3%) на 1 ц молока, відносно стабільною залишалась його собівартість (24,43-30,56 крб.), підвищувався рівень рентабельності виробництва молока (21,0-65,9%).

5. Період формування багатоукладної ринкової економіки (1991-2002 рр.) характеризується істотним погіршенням усіх виробничих показників галузі, зниженням ефективності та збитковістю молочного скотарства. Така негативна тенденція спостерігалась як в цілому по області, так і по всіх її районах. Найбільш драматично ці процеси відбувались у сільськогосподарських підприємствах. У господарствах населення мали місце позитивні зрушення, проте вони не змогли компенсувати загальних втрат поголів’я і продукції. Істотно скоротилося споживання молока і молочних продуктів на душу населення.

6. На основі використання методу групувань вивчена ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Харківської області в залежності від різних факторів, найголовнішим з яких є сума виробничих витрат на корову. Результати дослідження доводять, що головні резерви збільшення обсягів виробництва молока в нинішніх складних умовах мають бути зосереджені на подальшому підвищенні продуктивності корів за рахунок широкого використання факторів інтенсифікації галузі, зокрема оптимізації виробничих витрат, зміцнення кормової бази шляхом проведення структурної перебудови у кормовиробництві та вдосконалення генетичного потенціалу молочних порід.

7. Визначено об’єктивну необхідність та основні напрями інтенсивного розвитку молочного скотарства. Відзначено, що більшість причин, які зумовили її сучасний кризовий стан, лежать не в самій галузі, а насамперед у сфері міжгалузевих макроекономічних відносин. Тому для відродження галузі необхідно застосувати систему заходів науково-технічного, організаційного, економічного, соціального і правового характеру, які треба запроваджувати одночасно, комплексно, без часового розриву. Воно неможливе також без вирішення нагальних проблем на мікрорівні, оскільки виробничий потенціал галузі у повній мірі може бути реалізованим лише за умови урахування збалансованості всіх ресурсів виробництва.

8. Майбутнє розвитку молочного скотарства має бути за великими спеціалізованими крупнотоварними господарствами різних форм власності. У зв’язку з цим проведено групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за поголів’ям корів, на підставі чого запропоновано в якості оптимальних молочні ферми розміром 600 голів і більше. Узагальнення практики передових господарств з питань технології та організації послужило підставою для таких рекомендацій:

– впровадження трудо- і ресурсозберігаючих технологій на основі будівництва великих ферм і комплексів, реконструкції діючих ферм різної потужності, а також передових форм організації виробництва і праці шляхом створення виробничих госпрозрахункових кооперативів та орендних колективів;

– освоєння в більшості господарств комбінованого (прив’язно-безприв’язного) способу утримання корів;

– застосування безприв’язного способу поки що можливе в економічно міцних господарствах.

9. Економічна та енергетична оцінка зернофуражних і кормових культур у господарствах області за 1996-2002 рр. лягла в основу розробки з використання ЕММ і ПЕОМ програми оптимізації виробництва кормів для ВАТ “Федорівське” Великобурлуцького району Харківської області. В результаті оптимізації моделі задачі з’ясовано, що тваринництво в даному господарстві має бути представлено молочним скотарством і свинарством, при цьому кількість корів становитиме 800 голів, основних свиноматок – 85 голів, а посівна площа, зайнята під зернофуражними і кормовими культурами – 1618 га. Запропоновано і обґрунтовано основні шляхи зміцнення кормової бази тваринництва в області.

10. Для ПСП “Маяк” Великобурлуцького району Харківської області запропонована нова форма матеріального стимулювання праці в залежності від особистого трудового внеску працівника та кінцевих результатів роботи колективу, проведено розрахунок зростаючих розцінок за продукцію при підвищенні продуктивності корів і зниженні витрат кормів на одержання 1 ц молока. Використання цього методу дає можливість зменшити негативний вплив зростання обсягів виробництва молока на розмір його розцінки за 1 ц.

11. Виходячи з актуальності і значимості у господарській практиці питань ціноутворення на продукцію сільського господарства, особливо в нинішній нестабільний період формування ринкових відносин, для ТОВ “Горизонт” Дергачівського району Харківської області застосовано нормативний метод визначення собівартості 1 ц молока, на основі чого було визначено мінімально допустиму та еквівалентну його ціну в середньому за рік. Так, мінімально допустима ціна 1 ц молока при річному надої молока на корову 3000 кг складає 77,37 грн., а при 6000 кг – 65,18 грн., еквівалентна ціна відповідно 86,48 і 90,88 грн., а рівень рентабельності – 28,5 і 60,3%. Для вказаного господарства розроблено нормативи виробничих витрат на одну корову та на 1 ц молока по основних елементах.

Публікації автора:

1. Сокол А.И., Клочко В.Н., Мерчанский В.В. Конкурентоспособность пород сельскохозяйственных животных (Методические основы) // Бизнес Информ.– 2000.– №7-8.– С. 73-76. (Автору належить обґрунтування важливості застосування методів селекції для підвищення продуктивного потенціалу порід тварин).

2. Сокол А.И., Мерчанский В.В. Функционирование молочного скотоводства (Повышение эффективности в реформированных предприятиях) // Бизнес Информ. – 2000.– №9-10. – С. 75-78. (Автору належить визначення необхідності здійснення нових реформаторських підходів для забезпечення виходу галузі з кризового стану).

3. Сокол О.І., Мерчанський В.В. Деякі висновки з проведення аграрних реформ і перспективи їх подальшого удосконалення // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у 2-х т. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. – Т.1. – С. 307-310. (Автору належить обґрунтування необхідності узгодження дій на мікро- і макроекономічному рівнях, особливо у сфері ціноутворення).

4. Мерчанський В.В. Економічні і соціальні передумови ефективного розвитку молочного скотарства у реформаційний період // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у 2-х т. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2001. – Т.1. – С. 567-570.

5. Сокол А.И., Мерчанский В.В. Конкурентоспособность продукции животноводства (условия обеспечения при формировании рыночных отношений) // Бизнес Информ. – 2002. – №1-2. – С. 66-69. (Автору належать обґрунтування умов забезпечення конкурентноздатності продукції тваринництва).

6. Мерчанський В.В. Внутрішньогосподарські резерви зниження собівартості молока у реформованих підприємствах // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у 4-х чч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2002. – Ч. 2: Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. – С. 594-598.

7. Мерчанский В.В. Факторы интенсификации молочного скотоводства // Бизнес Информ. – 2002. – №5-6. – С. 57-58.

8. Сокол О.І., Прохватилов Ю.Ф., Храпач К.Г., Клочко В.М., Мерчанський В.В. Тваринництво України: сучасний стан, основні причини кризи та шляхи її подолання // Довідник з технології та менеджменту в тваринництві / За ред. Ю.Д. Рубана. – Харків, 2002. – С. 5-21. (Автору належить аналіз сучасного стану розвитку молочного скотарства України).

9. Сокол О.І., Білойван В.Д., Мерчанський В.В. Економічний стан господарства і його провідної галузі // Концепція розвитку племрепродуктора української чорно-рябої молочної породи сільськогосподарського кооперативу “Восток” Ізюмського району Харківської області / Під редакцією В.О. Головка. – Харків, 2002. – С. 4-15. (Автору належать визначення основних складових підвищення продуктивності молочного скотарства у СК “Восток” Ізюмського району Харківської області).

10. Мерчанський В.В. Фактори стабільного розвитку молочного скотарства // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Мат-ли Всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів. – У 2-х т. – К.: ІАЕ, 2003. – Т.1. – С. 342-344.

11. Сокол А.И., Белойван В.Д., Храпач К.Г., Мерчанский В.В. Резервы экономии ресурсов в животноводстве. – Харків, 2003. – 160 с. (Автору належить досвіду роботи передових господарств України в період реформування аграрної сфери та висновок, що відродження галузі має базуватися на крупнотоварному спеціалізованому виробництві).

12. Сокол А.И., Белойван В.Д., Мерчанский В.В. Нормативный метод планирования и обоснования себестоимости молока // Бизнес Информ. – 2002. – №11-12.– С. 94-98. (Автору належать визначення нормативних показників формування собівартості).