У дисертації наведено теоретичне узагальнення та методичне вирішення проблеми економічної оцінки використання ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами на основі розробленої системи організаційно-економічних заходів, спрямованих на покращення сільськогосподарського виробництва з метою подолання продовольчої кризи. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному: Аграрний ресурсний потенціал сільськогосподарського підприємства, господарства визначається сукупністю органічно поєднаних ресурсів (земельних, трудових та матеріальних), у процесі взаємодії яких реалізується інтегральна їх здатність виробляти сільськогосподарську продукцію відповідного асортименту та високої якості. Для забезпечення раціонального використання ресурсного потенціалу та моніторингу цього процесу потрібна його вартісна оцінка. Львівська область є малоземельною, а за чисельністю сільського населення займає перше місце в Україні. Перехід до ринкових відносин, створення нових форм господарювання, спад виробництва і деградація сільськогосподарських підприємств потребують уваги економістів-аграрників до проблеми раціонального використання їх ресурсного потенціалу, без чого не можна забезпечити підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. У 2001 р. середньорічний обсяг ресурсного потенціалу (за інтегральним показником) проти 1997 р. збільшився на 1,2%. За ці роки виробництво основних видів продукції сільського господарства - зерна, цукрових буряків, фруктів і ягід, м’яса і молока - зменшилось майже вдвічі. Ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу можна виразити обсягом виробництва валової продукції на одиницю аграрного ресурсного потенціалу. Якщо в 1997 році даний показник становив 0,07 грн., то у 2001 році він знизився і складав 0,04 грн. Організаційно-економічний механізм формування ресурсного потенціалу ми розглядаємо як систему організаційних, економічних важелів і методів управління та виробничих чинників, які в процесі взаємодії і взаємозв’язку забезпечать раціональне формування та використання ресурсного потенціалу, що гарантуватиме збільшення виробництва сільськогосподарської продукції високої якості. Рівень оплати праці сільськогосподарських працівників не забезпечує відтворення робочої сили. Оплата праці у сільському господарстві є найнижчою серед інших галузей економіки (у 2001 р. – 87,87 грн. на місяць). Трудові ресурси мають тенденцію до скорочення і погіршення якості, що виражається збільшенням частки сільського населення у віці, старшому за працездатний.
Для залучення вільної робочої сили у сільськогосподарське виробництво в сучасних умовах пропонуємо повернутися до вирощування трудомістких, але економічно вигідних видів сільськогосподарських культур, зокрема, цукрових буряків та льону-довгунця, а також підтримувати створення сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими та особистими підсобними господарствами кооперативів з переробки, зберігання та збуту продукції, матеріально-технічного і технологічного обслуговування виробництва. На місце розрізнених видів аграрної і промислової діяльності на село має прийти система інтегрального агропромислового виробництва продовольчих товарів, яка сприятиме багатопрофільному розвитку села, дозволить відкрити нові робочі місця, підвищити життєвий рівень сільського населення, активніше вирішувати соціальні проблеми. Оцінка фондозабезпечення сільськогосподарських підприємств виявила суттєве зменшення основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, погіршення їх структури. У структурі основних виробничих фондів будівлі і споруди становлять 77%, питома вага активної частини складає 18,3%, що свідчить про надто малу їх частку. Наявна техніка фізично і морально застаріла. Знос матеріально-технічних ресурсів за досліджуваний період по аграрному сектору Львівської області зріс з 22,6% до 49,4%, що не відповідає сучасним вимогам розвитку науково-технічного прогресу. Тому необхідно зосередити зусилля щодо зміни активної частини основних фондів.
Пропонується в умовах економічної кризи створювати на державних і кооперативних засадах машино-технологічні станції та обслуговуючі кооперативи, запровадження лізингової форми взаємовідносин, яка буде вигідна насамперед для сільськогосподарського товаровиробника. При дослідженні здійснено розрахунок інтегрального показника ресурсозабезпеченості господарств, визначення якого представляє собою зведення часткових показників забезпечення окремими видами ресурсів до єдиної величини.
Аналіз показав, що не простежується прямого зв’язку між рівнем ресурсозабезпеченості та рівнем ресурсовіддачі. Очевидно, ресурсовіддача залежить від низки інших чинників, головними з яких є: раціональне співвідношення елементів у структурі ресурсного потенціалу, система управління виробництвом, впровадження ресурсоощадних технологій, врахування природнокліматичних умов. Тому при формуванні ресурсного потенціалу агроформувань слід більше уваги приділяти не кількісному його нарощуванню, а якісному вдосконаленню та дотриманню раціональних пропорцій між окремими його складовими. Пріоритетною формою господарювання повинні стати достатньо великі, здатні до освоєння результатів науково-технічного прогресу підприємства. Переваги селянських господарств (дрібного товаровиробника), які в умовах економічної кризи не вимагають капітальних вкладень, мають безплатну робочу силу, не платять податків, є тимчасовими. Коли економічна криза припиниться і в сільське господарство підуть значні інвестиції, переваги концентрації виробництва, як показує світовий досвід, стануть настільки очевидними, що дрібне високозатратне виробництво втратить свою роль і значення, займе свою нішу в багатоукладній аграрній екосистемі.
9. Для досягнення ефективного використання ресурсного потенціалу необхідно розвинути систему професійної підготовки серед молоді, включаючи доробочий період, через використання стажування у розвинутих країнах з метою підготовки персоналу відповідного рівня і кваліфікації здатного ефективно працювати в ринкових умовах, а також на науково-практичних засадах забезпечити дієвість регулювання економічних процесів в регіоні, які впливають на формування і використання ресурсного потенціалу та виробництво сільськогосподарської продукції. За темою дисертації опубліковано такі праці: Кордоба О.В. Ефективність сільськогосподарського виробництва залежно від форм господарювання // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 1998. - № 4. – С. 257-261. Кордоба О.В. Ефективність використання трудового потенціалу села і формування ринку робочої сили // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 1999. - № 5. – С. 125-128. Кордоба О.В. Використання аграрного ресурсного потенціалу в перехідний період до ринку // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2000. - № 7(2). – С. 409-412. Кордоба О.В. Забезпеченість основними засобами та ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. – 2001. - № 8. – С. 433-437. Рубай О.В.* Ефективність використання ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах Львівської області // Вісник Сумського національного аграрного університету: Фінанси і кредит. – Вип.2. – 2002. - № 2. – С.151-154. Рубай О.В. Раціоналізація використання земель // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук.праць. – Вип. 167. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 83-88. Кордоба О.В. Використання трудового потенціалу села // Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу: Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті професора Є.Храпливого. – Львів: ЛДАУ, 1999. – С.74-75. Рубай О.В. Основні тенденції зміни ресурсного потенціалу Львівської області // Межрегиональные проблемы экологической безопасности. Сборник трудов международной научно-практической конференции, том 1, 15-16 мая 2002 г.; Сумы – Санкт-Петербург. – Сумы: Издательство “Слобожанщина”, 2002. С. 247-254. Рубай О.В. Ринок робочої сили та ефективність його використання // Наука і освіта “2003”: Матеріали Міжнар.наук.-практ. конф.- Т.23. Економіка. – Дніпропетровськ, 2003. – С.26-28. Рубай О.В. Аграрна політика в умовах трансформації форм власності // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали щорічної наук.-практ. конф. 23 січня 2003 р.: у 2 ч. –Ч. 1. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. – С.281-284. Рубай О.В. Ефективність використання ресурсного потенціалу сільськогосподарськими підприємствами Львівської області // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 13-16 травня 2003 р.: у 2 ч. –Суми: СНАУ, 2003.- С.229-223.
12. Рубай О.В. Матеріально-технічна база сільського господарства: стан та шляхи покращання // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми перспективи: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів, магістрів та аспірантів: У 2 т. – Т.1. – К.: ІАЕ УААН, 2003. - С.372-373 Анотації |
