Анотація до роботи:

Ковальова О.М. Економічна оцінка сільськогосподарських земель з урахуванням соціального та екологічного чинників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Сумський національний аграрний університет, Суми,2002.

В роботі досліджені теоретичні і методологічні основи визначення економічної оцінки землі, проаналізована чинна методика грошової оцінки землі. З’ясовані її переваги та недоліки. Визначені екологічні проблеми використання земель на різних рівнях, зроблений висновок про те, що погіршення екологічного стану земель має знайти своє відображення в процесі оцінки земель.

Уточнене поняття “економічної оцінки сільськогосподарських земель з урахуванням соціального та екологічного чинників”. Основні її принципи полягають в наступному: використання показника нормативної урожайності сільськогосподарських культур, які входять до складу науково-обґрунтованих сівозмін для певної ґрунтово-кліматичної зони; врахування чинників ємності ринків збуту продукції та соціальної освоєності території; врахування екологічного чинника у вигляді впливу забруднення атмосферного повітря. При цьому повинно існувати два види оцінки: як засобу виробництва і як об’єкта власності.

Запропонована методика дозволяє більш точно визначити цінність землі як засобу виробництва, а також цінність конкретної земельної ділянки, яка є об’єктом власності.

1. Земля, як природний ресурс, є цінним багатством нації, бо вона є джерелом створення матеріальних цінностей. В сільському господарстві вона виступає одночасно предметом праці, засобом праці, просторовим базисом для розміщення виробництва, а, отже, вона є головним виробничим ресурсом. Оскільки, всі інші виробничі ресурси, мають свою оцінку, то й земля повинна бути оцінена. При цьому слід враховувати, по-перше, її властивості як засобу праці, яким виступає ґрунт, а він, в свою чергу, й має родючість; по-друге, слід враховувати властивості землі, як предмету праці, тобто властивості конкретної земельної ділянки щодо зручності її обробітку, а також властивість землі реагувати на додаткові вкладення; по-третє, врахувати властивості землі, як операційного базису, тобто ті властивості, які дозволяють швидко і з невеликими затратами реалізувати сільськогосподарську продукцію, а також можливість забезпечення виробництва робочою силою та вплив зовнішніх чинників, як-то екологічних. Все перераховане й покликана відобразити економічна оцінка землі.

2. Сучасна економічна оцінка землі має визначатися за такими показниками, які б дозволяли розв’язувати поставлені перед нею завдання. На нашу думку, таким показником має бути диференціальна рента, оскільки лише вона відображає ефективність праці, обумовлену відмінностями в родючості, місцерозташуванні, зручності експлуатації, при цьому враховує особливості землі як специфічного засобу виробництва, а саме: обмеженість, невідтворюваність, незамінність. В диференціальній ренті виключений вплив господарських здібностей землекористувача.

3. Діюча грошова оцінка землі базується на економічній оцінці, що робить результати грошової оцінки землі узагальненими, що не відповідає вимогам ринку, а саме: кредитування чи купівля-продаж, коли кожна земельна ділянка повинна бути оцінена окремо з метою врахування її специфічних особливостей що обумовлює необхідність її удосконалення.

4. Необхідно визначати економічну оцінку землі двох видів в залежності від її призначення вирішувати певні завдання: чи то визначення цінності як природного ресурсу, стимулювання охорони земель, чи то визначення цінності землі як об’єкта власності. В основі обох видів економічної оцінки землі полягає диференціальна рента І, визначена на підставі нормативної (природної) урожайності групи сільськогосподарських культур, які входять до складу науково-обґрунтованої сівозміни, рекомендованої для певної ґрунтово-кліматичної зони. Цим самим буде більш точно визначений природний потенціал землі (різниця в родючості) без врахування здібностей землекористувача, які відображені у фактичній урожайності. Використання набору культур сівозміни дозволяє врахувати придатність різних агрогруп ґрунтів для вирощування певних сільськогосподарських культур, та, деякою мірою, кліматичний фактор. В диференціальній ренті враховані також і економічні чинники, а саме: низькородючі ґрунти не лише зумовлюють низький урожай, вони ще потребують значних витрат коштів, чим обумовлено те, що в лісостепу сума диференціальної ренти І в 8,6 рази більша, ніж в поліссі, в той час як бал бонітету в лісостепу перевищує лише в 1,92 рази бал полісся. Проведена на підставі групи культур сівозміни економічна оцінка земель дозволить закласти принципи раціонального землекористування.

5. При проведенні економічної оцінки землі в умовах створення ринку землі, коли кожна земельна ділянка має отримати свою оцінку з метою можливої її купівлі-продажу, застави чи оренди доцільно враховувати такі властивості землі як просторового базису, а саме: розташування стосовно ємних ринків збуту сільськогосподарської продукції та соціальна освоєність території. При цьому перший чинник відображає особливості розташування земельного масиву підприємства щодо населених пунктів з ємними ринками збуту продукції, що дає можливість більш швидкої реалізації продукції. Чинник соціальної освоєності території відображає можливість більш якісного забезпечення виробництва робочою силою. Опосередковано чинник соціальної освоєності впливає на продуктивність праці, від якої залежить ефективність використання землі.

6. Сільськогосподарські землі зазнають негативного впливу з боку зовнішніх чинників, таких як промислові підприємства – забруднювачі навколишнього середовища. Внаслідок викидів шкідливих речовин у повітря, сільськогосподарські землі, які розташовані поряд з такими джерелами викидів, втрачають свою родючість, бо не можуть забезпечити відповідного своєму балу бонітету рівня урожайності. Врахування негативного впливу чинника забруднення атмосферного повітря промисловими викидами при економічній оцінці землі доцільно проводити у вигляді використання зниженого рівня нормативної (природної) урожайності, яка полягає в основі диференціальної ренти І.

7. За допомогою запропонованих методичних підходів врахування впливу на оцінку землі чинників ємності ринків збуту продукції, соціальної освоєності території та екологічного має бути скорегована діюча грошова оцінка земель, а також ці підходи мають бути використані при проведенні експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою врахування її специфічних властивостей. Пропонується проводити оцінку на підставі диференціальної ренти І, розрахованої за нормативною урожайністю культур сівозміни, що принципово відрізняється від діючої методики.

8. Для визначення ставок земельного податку чи орендної плати до економічної оцінки землі як об’єкта власності, проведеної з врахуванням всього наведеного, слід додати суму абсолютної плати, яка є аналогом абсолютної ренти. Абсолютна плата визначається виходячи із потреби в коштах на фінансування та утримання державних та місцевих землевпорядних органів та програм по охороні та раціональному використанню землі. Абсолютна плата має виконувати суто фіскальну функцію для наповнення державного та місцевого бюджетів, кошти з яких спрямовуються на фінансування вказаних заходів.

9.Діюча грошова оцінка орних земель сільськогосподарських підприємств Сумського району, скорегована за допомогою запропонованих нами чинників, більш повно відповідає умовам ринку, оскільки дозволяє врахувати специфічні властивості конкретної земельної ділянки. При визначенні грошової оцінки земель сільськогосподарських підприємств Сумського району на підставі економічної оцінки, розрахованої за розробленою в дисертації методикою, були отримані результати, які свідчать про те, що землі майже всіх підприємств слід оцінити в 2-3 рази вище, ніж за існуючою методикою, при умові використання терміну капіталізації 33 роки. При терміні 10 років розрахункова грошова оцінка наближається до фактичної. Висока грошова оцінка, ми вважаємо, більш точно відображає цінність сільськогосподарських земель як головного засобу виробництва.

Публікації автора:

1. Ковальова О.М. Вплив екологічного фактору на розмір ставок земельного податку. //Збірник наукових праць Уманської сільськогосподарської академії.- К.:Нора-прінт, 1997.- с.333-335

2. Ковальова О.М. Економічна оцінка земель з урахуванням їх екологічного стану. //Екологічна економіка і управління. Том 2. Економіка для екології.-Суми: видавничо-виробниче підприємство “Мрія-1” ЛТД,1997.- с.253-257

3.Положій В.М., Ковальова О.М. Власність та економічна оцінка землі// Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит.-1998.- №1 –с.7-12

4. Пилипенко В.В., Пилипенко Н.М., Ковальова О.М. Методологічні основи визначення земельного податку та плати за землекористування в сільському господарстві// Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал.-1998.-№2.-с.234-241

5.Ковальова О.М. Проблеми удосконалення економічної оцінки землі в Україні // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. – Суми. – 1999 - № 1(6)- с. 201-204.

6.Ковальова О.М. Шляхи удосконалення економічної оцінки землі// Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. - Суми: Видавництво СумДУ. – 2000.-№4.-с.63-66

7.Ковальова О.М. Еколого-економічні аспекти оцінки сільськогосподарських земель// Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т.1/ За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. – К.:ІАЕ,2001.-с.247-249

8.Ковальова О.М. Ємкість ринків збуту продукції як чинник економічної оцінки землі// Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У чотирьох частинах. Частина 2./ За редакцією П.Т.Саблука. - Київ.-2001.-с.291-294

9.Ковальова О.М. Визначення диференціальної ренти із природних кормових угідь// Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Економіка та менеджмент. – Суми. – 2001. - №3-4. – с.38-40

10.Ковальова О.М. Соціальна освоєність території, як чинник економічної оцінки землі// Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету/ За ред. В.Г.Ткаченко. – Луганськ: Вид-во “Элтон”, 2002. – с.434-436