1. Комплексна оцінка ефективності виробництва свинини при використанні різних білкових добавок свідчить, що для одержання середньодобових приростів свиней на рівні 480-500 г структура комбікормів за масою повинна бути такою: зернові корми – 79-82%; білкові корми тваринного походження – 2,5-3,0; макуха або шрот соняшниковий – 6-7; шрот соєвий – 5-6; травяне або сінне борошно – 1,5-2,2; мінеральні корми – 1,8-2,0; премікси – 1,0 %. За результатами проведеного нами експерименту встановлено, що за весь період вирощування та відгодівлі (до віку 285 днів) середньодобовий приріст був найвищим у соєвій групі – 490 г, що вище в порівнянні з контрольною групою на 7,0% (р > 0,999); жива маса однієї голови при реалізації становила від 131,9±0,95кг у контрольній групі до 141,0±1,14кг у соєвій групі; витрати кормів на 1 ц приросту (включаючи корми на основне стадо) – відповідно 5,96 і 5,33 ц к. од.; інші групи займали проміжне положення. 2. Виявлено, що затрати праці на 1 ц живої маси по групах становили від 4,92 люд.-год. у соєвій групі до 5,50 люд.-год. у контрольній. Собівартість 1 ц к. од. найменшою була у соняшниковій групі – 57,9грн. (100,0%), найбільшою у дріжджовій групі – 67,4 грн. (116,4%). Вартість кормів на 1 ц приросту живої маси була найменшою в соняшниковій групі – 312,0 грн. (100,0%), найбільшою у дріжджовій - 368,2 грн. (118,0%). 3. У найближчі 10-15 років, як показали наші розробки, раціональний розмір свиноферми із замкнутим циклом виробництва з урахуванням реально можливого рівня врожайності зернових, технічних та інших культур буде в межах 500-700 основних свиноматок зі шлейфом. Вартість одного скотомісця, з урахуванням фактичних цін на будівельні матеріали, в розрахунку на одну свиноматку з приплодом при раціональних розмірах свиноферми (600 основних свиноматок з приплодом) становить 15,8-16,1 тис. грн. Витрати на амортизацію та на поточний ремонт основних засобів у структурі собівартості були порівняно невисокими і становили від 8,26% (у дріжджовій групі) до 9,25% (у соняшниковій групі). Виявлено, що в розрахунку на одну свиноматку з приплодом потрібно 220 кг паливно-мастильних матеріалів, 1570 кВт/год. електроенергії. 4. Виробнича собівартість 1 ц приросту живої маси найнижчою була у соняшниковій групі – 439,21 грн. (100,0%), найвищою у контрольній групі – 500,70 грн. (114,0%). У повну суму витрат крім виробничої собівартості включено витрати на транспортування свиней до мясокомбінату (на 50 км), витрати на забій тварин і на продаж мяса та мясопродуктів на ринку. У розрахунку на 1 ц живої маси витрати на транспортування, забій тварин і продаж мясопродукції (мяса, сала, субпродуктів) складають 36-37 грн., що призводить до підвищення собівартості на 7,6-7,8%. 5. Установлено, що за діючими на ринках протягом 2003 р. цінами середня виручка в розрахунку за 1 кг живої маси, що надійшла з ферми, становила по групах від 8,14 до 8,30 грн., а за 1 кг проданої мясопродукції (туша, сало, всі субпродукти) за мінусом втрат – 9,12-9,27 грн.; виручка за 1кг туші, включаючи мясо, сало-шпик і кістки, – 11,27-11,44 грн., у тому числі за 1 кг мякоті туші (без сала-шпику) – 15,04-15,06 грн.; за 1 кг сала-шпику – в середньому 9,00 грн. (з коливаннями за 1 кг сала з різних частин туші від 5,00 до 11,00 грн.), за 1 кг кісток – у середньому 0,5 грн. Рентабельність виробництва свинини по групах становила: контрольна група – 51,5%, дріжджова – 54,1, соєва – 69,3, соняшникова – 73,0%. Такий рівень рентабельності свідчить про те, що при належній організації виробництво свинини в Україні є економічно вигідним (при застосуванні білкових добавок, які були використані в експерименті). 6. Фондовіддача була найнижчою в контрольній групі – 1,31, найвищою в соєвій – 1,49. Термін окупності основних фондів прибутками був найменшим у соєвій групі – 1,64 року, найбільшим у контрольній – 2,25 року; соняшникова та дріжджова групи займали проміжне положення, причому в соняшниковій групі цей показник становив 1,65 року. 7. Виробництво свинини в живій масі на 100 га кормової площі становило в контрольній групі 274,1 ц (100,0%), в соєвій - 292,6 ц (106,8%); розмір прибутку від виробництва та реалізації свинини в розрахунку на 100га кормової площі найменшим був у контрольній групі – 75,9 тис. грн. (100,0%), найбільшим у соєвій - 99,3 тис. грн. (130,8%); у соняшниковій групі він склав 93,5 тис. грн. (123,2%), у дріжджовій – 84,2 тис. грн. (110,9%). 8. Виробництво продукції рослинництва та тваринництва слід вести за принципом безвідходних технологій. У рослинництві побічна продукція (солома) нами враховувалася при виробництві гною. При виробництві макухи та шротів для забезпечення тваринництва білковими добавками залишається невикористаною у свинарстві суміжна продукція – соняшникова та соєва олія. Дослідження свідчить, що рівень прибутку від реалізації сукупної продукції (свинини та олії) в розрахунку на 100 га кормової площі найнижчим був у контрольній групі – 89,7 тис. грн. (100,0%), найвищим у соняшниковій – 127,4 тис. грн. (142,0%); у дріжджовій групі прибуток склав 105,8 тис. грн. (117,9%), у соєвій – 101,2 тис. грн. (112,8%). Отже, розмір прибутку в розрахунку на 100 га кормової площі виріс по групах за рахунок рослинної олії на 1,9-36,3%. 9. Енергетична оцінка показала, що найбільш енергозберігаючим є виробництво свинини на комбікормах із соняшниковою макухою (або шротом), найбільш енерговитратною була контрольна група. Так, витрати енергії на 1ц приросту живої маси у соняшниковій групі становили 14,38ГДж (100,0%), а в контрольній групі – 16,20 ГДж (112,7%); інші групи займали проміжне положення. При цьому калорійність 1 ц мякоті туші по групах відрізнялася неістотно і становила 2,2-2,3 ГДж. Витрати енергії, використаної на виробництво 1 ГДж енергії у мякоті туші, склали у соняшниковій групі 12,00 ГДж (100,0%), у соєвій – 12,61 (105,1%), у дріжджовій – 13,00 (108,3%), у контрольній – 13,27 ГДж (110,6%). Отже, найбільш економно енергія кормів витрачалася на енергію їстівної частини туші у соняшниковій групі. 10. За структурою собівартості продукції енергетична оцінка істотно не відрізняється від грошової. Так, питома вага витрат на зарплату при грошовій оцінці становила по групах від 3,07 до 3,44%, а при енергетичній – від 1,66 до 1,75%; на корми при грошовій оцінці – 71,0-73,8%, при енергетичній – від 71,0 до 72,4 %; на утримання основних фондів при грошовій оцінці – 8,3-9,3%, при енергетичній – 8,2-8,4%; на енергоносії при грошовій – 4,9-5,5%, при енергетичній – 8,4-8,8%. 11. При енергетичній оцінці закономірності щодо розмірів прибутку в деякій мірі відрізнялися від таких при грошовій оцінці. Так, при грошовій оцінці прибуток від виробництва свинини на 100 га кормової площі склав у порівнянні з контрольною групою у соєвій групі 130,8%, у соняшниковій – 123,2, у дріжджовій – 110,9%. При енергетичній оцінці (за енергією у мякоті туші) умовний прибуток на 100 га кормової площі становив у соєвій групі 110,8%, у соняшниковій – 112,6, у дріжджовій – 105,7%. 12. Ефективність використання енергії при виробництві сукупної продукції (свинини та олії рослинної) найвищою була в соняшниковій групі: витрати енергії на виробництво 1 ГДж, що міститься в сукупній продукції, становили у соняшниковій групі 4,80 ГДж, у дріжджовій – 6,60, у контрольній – 7,83, у соєвій – 9,98 ГДж; отримано енергії в сукупній продукції на 100 га кормової площі у соєвій групі 453 ГДж (100,0%), у контрольній – 606 (133,8%), у дріжджовій – 732 (161,6%), у соняшниковій – 934 ГДж (206,2%). Варто зазначити, що по затратах енергії на 100 га кормової площі при виробництві сукупної продукції різниця між групами становила лише 0,9-7,7%. 13. У спеціалізованому свинарському господарстві із замкнутим циклом виробництва на 600 основних свиноматок зі шлейфом доцільно мати молочну ферму на 240 корів із продуктивністю 6000 кг молока від однієї корови за рік. У такому господарстві при перспективній урожайності необхідно мати близько 4500 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4100 га ріллі. У структурі ріллі свинарських господарств питома вага зернових повинна складати 55-57%, у тому числі озима пшениця – 18-20, кукурудза на зерно – 11-12, ячмінь – 17-18, овес – 1,0, горох – 5,8-6,0, крупяні – 1,0; технічні – 21-23, у тому числі соняшник – 9-11, соя – 7-8, цукровий буряк – 4-5; картопля й овочі – 0,3; кормові – 11-12, в тому числі кормові коренеплоди – 0,7-0,9, кукурудза на силос і зелений корм – 2-3, багаторічні трави – 6,5-7,0, однорічні трави – 1-2; пари – 9-11%. З урахуванням сої питома вага культур на зерно в структурі ріллі становитиме 63-64%. При такій структурі посівних площ усі культури розміщуються по відмінних і добрих попередниках. 14. Спеціалізовані господарства з виробництва свинини можуть вносити на кожен 1 га ріллі по 11-12 т гною, а також додатково 210-230 кг діючої речовини NPK з мінеральними добривами. При такому рівні внесення добрив можна одержувати урожайність зернових близько 34-38 ц/га замість фактичної 17-18 ц/га, соняшнику – 23-25, сої – 17-18, цукрових буряків – 260-280, кукурудзи на силос – 240-260, багаторічних трав на сіно – 40-50, багаторічних трав на з/к – 225-250, кормових коренеплодів – 600-800 ц/га, тобто врожайність підвищиться в два рази в порівнянні з фактично досягнутою за вісім останніх років. 15. Наші розробки свідчать, що в структурі товарної продукції свинарських господарств питома вага виручки від реалізації свинини становитиме 72-75%; молока і молочних продуктів – 5,6-6,0; мяса великої рогатої худоби – 4,5-4,8; олії рослинної – 11-13; цукрових буряків – 2,6-3,0; зерна – 0,5-0,7; картоплі й овочів – 0,5-0,7%. Виробництво мяса в живій масі на 100 га сільськогосподарських угідь становитиме 360 ц, молока – 320, свинини на 100 га ріллі – 366 ц. У розрахунку на 100 га ріллі виробництво цукрових буряків досягне 1200 ц, зерна – 2100, олії рослинної – 140 ц. Вартість товарної продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь складе 370-380 тис. грн. Рівень рентабельності виробництва свинини в свинарських господарствах становитиме 60-65%, а розмір прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь – 125-135 тис. грн. |
