1. Головною передумовою збільшення виробництва плодів кісточкових культур в умовах ринкової трансформації аграрної сфери є системне підвищення його економічної ефективності. Теоретична сутність останньої полягає у співставленні ефекту з витратами коштів і праці на його одержання. Серед показників такого виміру у садівництві найістотнішими вважаємо рівень рентабельності виробництва, прибуток у розрахунку на 1 га плодоносних насаджень і норму прибутку з врахуванням вартісної субстанції землі. Водночас винятково важливим є визначення ефективності інвестицій в основний капітал галузі – багаторічні насадження. З цією метою правомірним вбачається використання таких показників: коефіцієнт економічної ефективності інвестицій та строк їх окупності. 2. Дослідження економічної ефективності садівництва, зокрема виробництва окремих видів його продукції, пов’язані зі значними складнощами, що зумовлено надто обмеженою інформаційною базою. Тому в роботі опрацьовані методичні підходи для одержання потрібної інформації, зокрема це вибір базових господарств, використання даних первинного бухгалтерського обліку ряду сільськогосподарських підприємств, розрахунок ціни і собівартості продукції за окремими породами на основі диференціації загальних виробничих витрат з врахуванням різних рівнів врожайності насаджень, а також індексів цін, які склалися у ряді спеціалізованих господарств. 3. Зона Південного Степу України (Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області) відзначається високим природно-економічним потенціалом як для ефективного виробництва плодів кісточкових культур в обсягах потреб внутрішнього ринку, так і радикального збільшення їх експорту. У 2004-2005 рр. фактичне виробництво цієї продукції у регіоні на 32% перевищувало потенційно можливий попит на неї. Це, зокрема, стосується черешень, абрикоса і персиків. Проте, в даний час цей потенціал використовується незадовільно. В 2004-2005 рр. виробництво плодів кісточкових культур у сільськогосподарських підприємствах зони порівняно до 1991-1992 рр. зменшилося на 34,2%. Це сталося через зниження врожайності насаджень, що здебільшого пояснюється вкрай недостатнім фінансовим забезпеченням галузі, хронічним дефіцитом обігових засобів для виконання комплексу агротехнічних процесів. 4. На основі аналізу зональної ефективності виробництва плодів кісточкових культур виділені підзони для поглиблення їх спеціалізації на виробництві окремих видів цієї продукції. Найефективнішими для вирощування черешні є південні райони Запорізької і Миколаївської областей, південно-західна частина Херсонської області; для виробництва персиків - відповідно південна і центральна частина Одеської області, південна частина Миколаївської і Херсонської областей; для абрикоса - південна і центральна частина Одеської області, південно-західна частина Запорізької і Херсонської областей, південно-східна частина Миколаївської області; вишні – центральна і північна частина Миколаївської і Одеської областей та сливи – північно-західна частина Миколаївської і Запорізької областей, центральна частина Херсонської області. 5. Встановлено, що в садівницьких підприємствах регіону найвища ефективність виробництва плодів кісточкових культур досягається за таких параметрів: рівень спеціалізації садівництва понад 60%, кісточкові культури у загальній площі багаторічних насаджень займають не менше 50%, рівень виробничих витрат на 1 га саду не менше 4 тис. грн., середньорічний обсяг виробництва цих плодів понад 10 тис. ц, площа плодоносних насаджень кісточкових культур у межах 200-300 га. 6. Передбачається, що в 2010 році у зоні обсяг виробництва плодів кісточкових культур збільшиться до 1483 тис. ц, з такою дистрибуцією їх: для задоволення потреб внутрішнього ринку - 1008 тис. ц, на експорт - 25 тис. ц, для вивезення в інші області України - 450 тис. ц. 7. Одним з найважливіших чинників забезпечення прибутковості садівництва є формування і функціонування належної ринкової інфраструктури. У цьому контексті пропонується створити розгалужену мережу оптово-роздрібної торгівлі плодами на базі ТОВ “Фруктовий дім”, у складі якого в усіх обласних центрах регіону функціонуватимуть постійно діючі торгові точки. Маркетингова перевага цього проекту полягатиме у реальній забезпеченості міського населення регіону протягом року високоякісними плодами за цінами виробників. Перевагою є й те, що відпадає потреба в посередницьких структурах у сфері реалізації садівницької продукції. 8. Серед основних організаційно-економічних чинників, що забезпечують підвищення економічної ефективності виробництва плодів найвагоміше місце відводиться удосконаленню породно-сортової структури насаджень. Найвагомішою складовою такого удосконалення є всебічне врахування таких чинників, як прискорення окупності інвестицій у створення насаджень, рівномірніше протягом року використання трудових ресурсів та основних засобів виробництва. Враховуючи ці вимоги нами запропонована породна структура насаджень кісточкових культур для ВАТ АФ “Червоний фронт” Запорізької області, а саме: черешня - 62%, персик - 20%, абрикос - 12%, слива - 4%, вишня - 2%. Загальна площа плодоносних насаджень цих культур у господарстві – 150 га. Чинник удосконалення породного складу насаджень кісточкових культур забезпечить підвищення прибутку на 31,5%, рівня рентабельності – відповідно на 50,8 процентних пунктів. 9. Збільшення виробництва плодів кісточкових культур і підвищення його ефективності в сучасній економічній ситуації неможливо досягти без активізації державної підтримки. Основні її складові полягають у наступному: зберегти дію Закону України “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” на ближчу перспективу, виділяти пільгові банківські кредити з поверненням їх через 5-6 років після одержання, здійснювати амортизацію багаторічних насаджень окремо за кожною плодовою культурою за нормами, які відповідають нормативним строкам їх продуктивного використання, забезпечити розвиток ринкової інфраструктури плодів, здійснювати захист вітчизняних виробників плодів кісточкових культур і садивного матеріалу від експансії з інших країн через запровадження обґрунтованих квот і високих ставок ввізного мита, створити у Міністерстві аграрної політики Департамент садівництва та виноградарства, діяльність якого була б спрямована на вирішення проблем виробництва, дистрибуції, оптової торгівлі, зокрема експорту-імпорту плодів, ягід, винограду та продуктів їх промислового перероблення. |