1. Передумовою створення агрохімічної служби України слугувало прийняття рішення щодо інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на основі широкомасштабного наукового забезпечення, технічного переоснащення та хімізації галузі рослинництва. Як наслідок, було створено наукову, матеріальну й організаційну базу агрохімічної служби, основу якої становили державне об’єднання “Укрсільгоспхімія” та обласні й районні об’єднання сільгоспхімії, діяльність яких полягала в науково-обґрунтованому агрохімічному обслуговуванні сільськогосподарських товаровиробників. Здійснені заходи забезпечили зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема, за період з 1975 по 1990 роки валові збори зерна досягли 48-50 млн.т. Застосування мінеральних добрив збільшилося майже удвічі, що становило 146 кг. д.р./га в 1990 році проти 110 кг.д.р. в 1976-1980 роках. Підрозділи районних об’єднань «Укрсільгоспхімія» виконували 98% робіт з агрохімічного обслуговування. 2. Перехід України до ринкових відносин господарювання зумовив необхідність радикальних змін у сфері агрохімічного сервісу, зокрема в агрохімічній службі України, яка була монопольно-централізованою системою й несприйнятливою для ринкових умов. В процесі реорганізації агрохімічна служба України трансформувалася з державної в приватну форму власності. З Державного об’єднання “Украгрохім” були виділені госпрозрахункові підрозділи із забезпечення засобами хімізації і, відповідно до чинного законодавства - приватизовані. Внаслідок цього було створено ВАТ “Агрохімцентр”, “Облагрохіми” та “Райагрохіми”. У 1998 році створено Національну асоціацію “Укрсільгоспхімія”, яка в 1999 році зареєстрована як недержавна. Метою діяльності Національної асоціації є координація діяльності обласних агрохімічних формувань з питань агрохімічного обслуговування сільськогосподарського виробництва та представлення в органах державної влади інтересів засновників. 3. Організаційно-економічний механізм взаємовідносин в системі агрохімічного сервісу в процесі реформування, зазнав істотних змін - став досить складним та неефективним, що призвело до виникнення кризових явищ в системі агрохімічного сервісу. Диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію призвів до погіршення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників, що зменшило їх можливості в придбанні та використанні засобів хімізації, негативно вплинуло на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, показники діяльності регіональних агрохімічних формувань та хімічних підприємств. 4. В перспективі розвиток та функціонування ринку агрохімічного обслуговування повинні базуватися на прямих зв’язках між виробниками й споживачами, забезпеченні вільного вибору партнерів з комерційних відносин, наявності конкуренції між виробниками та посередниками, а також скасуванні системи розподілу для формування та функціонування ефективного ринку агрохімічних послуг. В ринкових умовах взаємовідносини в системі агрохімічного сервісу стануть досконалими за умови участі в ньому безпосередньо учасників системи агрохімічного сервісу. Ринок агрохімічного сервісу потребує удосконалення організаційно-економічних відносин між виробниками та споживачами на основі його диверсифікації, що передбачає не лише прямі поставки мінеральних добрив та засобів захисту рослин, а й забезпечення машинами та обладнанням для їх приготування й внесення, надання послуг з кредитування та науково-обґрунтованого використання засобів хімізації. 5. Для покращення фінансового стану агрохімічних формувань та сільськогосподарських підприємств на базі регіональних агрохімічних формувань доцільно створити обслуговуючі багатофункціональні кооперативи районного рівня, які здійснюватимуть агрохімічне та агротехнічне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Вартість послуг кооперативу в середньому на 10-30% буде дешевшою від вартості послуг, наданих регіональними агрохімічними формуваннями та іншими підприємницькими структурами. 6. Ефективність агрохімічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників регіональними агрохімічними формуваннями можна підвищити за рахунок вдосконалення організації виробничих процесів, впровадження прогресивних технологій, економії витрат тощо. Цьому сприятиме застосування економіко-математичних методів моделювання виробничих процесів, розробка спеціалізованого програмного забезпечення для регіональних агрохімічних формувань та його використання. 7. На основі запропонованих економіко - математичних моделей оптимізації діяльності автотранспортного парку розроблено алгоритми для розв’язання на ЕОМ, що дозволило створити програмне забезпечення “Trans Net”, яке дає змогу агрохімічним підприємствам, незалежно від форм власності: - приймати оптимальні управлінські рішення при визначенні рівня витрат запланованих видів робіт і послуг; - розробляти перспективні показники виробничо-господарської діяльності в умовах ринкових відносин; - швидко реагувати на зміни кон’юнктури ринку в сфері агрохімічного сервісу. Впровадження програмного забезпечення, свідчить, що на 10 - 30%, в залежності від критерію оптимізації, забезпечується підвищення продуктивності автомобільного парку та механізованого загону. 8. Використання розробленого автором програмного забезпечення “Добрива 1.0” на базі регіональних агрохімічних формувань дозволить пропонувати сільськогосподарським товаровиробникам науково-обґрунтований набір послуг з агрохімічного обслуговування та оптимізувати: - обсяги реалізації мінеральних добрив регіональними агрохімічними формуваннями, враховуючи такі фактори, як виробник, поставщик, вид добрив, фасування тощо; - застосування мінеральних добрив сільськогосподарськими товаровиробниками в залежності від ґрунтово-кліматичних умов кожного поля, попередника та інших факторів; - заощадження грошових витрат сільськогосподарських товаро-виробників на придбання й використання мінеральних добрив (в межах 10 - 30%), залежно від вартості 1 кг.д.р. та вмісту в ньому поживних речовин та інших факторів. | 