1. Проведені дослідження щорічної та сезонної динамік стану едафотопів на 13 відвалах вугільних шахт у Донецькій області свідчать про те, що за значеннями рН, катіонно-аніонного складу, вмістом сухого залишку та елементів мінерального живлення відвали знаходяться на стадії масового поселення рослин, що дає підставу говорити про зниження фітотоксичності едафотопу та наближення за цими показниками його до зональних грунтів . Суттєвих змін у складі едафотопу за роками та впродовж року під час досліджень не було виявлено. 2. Встановлено, що для едафотопів відвалів вугільних шахт у Донбасі характерний сульфатний або хлоридно-сульфатний типи засолення за аніонами з переважанням іонів сульфату, за катіонами - в основному кальцієвий або натрієво-кальцієвий тип засолення з переважанням іонів кальцію. Кількість токсичних солей переважає над нетоксичними лише у місцях з поодиноким траплянням рослин, або за їх повної відсутності. 3. Визначено, що кількість солей у поверхневому шарі едафотопу не є значною на зарослих відвалах, найменша їх кількість спостерігається у місцях зростання популяцій рослин, в результаті чого створюються сприятливі умови для їх існування. Кількість солей зменшується від вершини до підніжжя відвалу. В місцях зростання рослин спостерігаються значення рН в основному слабкокислої та нейтральної реакції, що також є позитивним фактором у формуванні рослинного покриву та утворенні рослинами популяцій. 4. Встановлено, що вміст елементів мінерального живлення в поверхневому шарі едафотопу не є значним, хоча він і збільшується у порівняннні з дослідженнями попередніх років. На даному етапі він не є лімітуючим фактором у формуванні як популяцій рослин, так і в утворенні самосіву Robinia pseudoacacia. 5. Виявлено, що умови едафотопу у місцезростаннях популяцій рослин є сприятливими для них. Нетоксичність параметрів едафотопу можна пояснити достатньо великим терміном, що пройшов з часу відсипки відвалів (з 70-х років), а також самими рослинами, котрі як збагачують едафотоп елементами мінерального живлення, так і знижують токсичність. 6. Досліджено на відвалах вугільних шахт Донбасу структуру популяцій семи видів багаторічних трав’янистих рослин Oxytropis pillosa (L.) DC., Achillea pannonica L. , Silene supina Bieb., Festuca valesiaca Gaud. , Festuca rupicola Heuff., Agropyron pectinatum (Bieb.) Beauv, Stipa ucrainica P.Smirn.. Встановлено, що для вікової структури Festuca rupicola, Agropyron pectinatum, Stipa ucrainica характерна неповночленість з відсутністю проростків та постгенеративних чи сенільних груп, що пов’язано зі специфічними умовами існування, де часто приживання підросту є неможливим, відсутність посгенеративних груп можна пояснити невідповідними умовами для сенільної партикуляції. Максимум в віковій структурі спостерігався на середньовіковій генеративній групі, ця стадія дещо розтягнена в умовах відвалів. Для ценопопуляції Festuca valesiaca характерний віковий спектр та щільність особин, що наближені до цих показників популяції даного виду в природних умовах з помірним випасом. Цьому сприяють наявність нетоксичиних умов едафотопу, експозиція та близькість відвалу до природних осередків рослинності. 7. Максимум вікового спектру на середньовікових особинах у ценопопуляціях Achillea pannonica пов’язаний з найбільшою тривалістю цього стану. Як правило, у видів з вегетативним розмноженням максимум визначається ходом вегетативного розмноження, при якому переважно утворюються особини в середньовіковому генеративному стані. 8. Для ценопопуляції Oxytropis pillosa характерний лівобічний спектр, пов’язаний з вторинним спалахом у розповсюдженні її на відвалі, що пов’язано з великою насіннєвою продуктивністю, глибоким проникненням кореневої системи у едафотоп, великою щільністю, що і забезпечує розповсюдження популяції цього виду на відвалі. При вивченні популяцій стрижнекореневого виду Silene supina виявлена структура, що відповідає оптимальним умовам існування на даний час. Ценопопуляції даного виду в умовах едафотопу, нетоксичних для їх існування, є стійкими і займають певну екологічну нішу. Silene supina в досліджених рослинних угрупованнях виступає домінантом, особливо в петрофітному угрупованні. 9. В результаті вивчення властивостей едафотопу під деревами, що самовідновлюються, було встановлено, що зниження засолення до 0,2% та межі рН від 5,8 до 7,1 є одними з умов наявності насіннєвого потомства у популяцій деревних рослин, що зростають на відвалах вугільних шахт. 10. Встановлено, що фітотоксичність породи впливає на енергію проростання та схожість насіння Robinia pseudoacacia та Fraxinus excelsior в бік зменшення цих показників. Меншим ступенем цей вплив виявляється на енергії проростання та схожості насіння у випадку збору насіння з дерев, що самовідновлюються. Ці показники можуть слугувати критерієм визначення самовідновлення деревних рослин на відвалах вугільних шахт. Морфометричні показники плодів і насіння і посівні якості насіння R.pseudoacacia залежать від експозиції відвалів, на яких вона зростає. Розміри плодів і насіння менше у рослин, що зростають на північній експозиції відвалів, а посівні якості насіння зменшуються у напрямку: східна - західна - північна експозиції. Умови на північній експозиції відвалів не є сприятливими для формування повноцінного насіння, а значить і для формування стійких для умов відвалів популяцій R.pseudoacacia. 11. Встановлено негативний вплив засолення субстрату на морфометричні показники проростків Robinia pseudoacacia та на укорінення живців Populus deltoides. Зниження цих показників в більшому ступені спостерігається у проростків, вирощених з насіння дерев, що ростуть на території Донецького ботанічного саду (контроль), у порівнянні з проростками насіння дерев з відвалів. Це пояснюється можливо тим, що рослини, що зростають на відвалах вугільних шахт, мають можливість адаптуватись в умовах навіть підвищеної концентрації солей. |